Ухвала суду № 74519286, 07.06.2018, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/783/18

Провадження № 2/188/405/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року смт.Петропавлівка

Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М. отримавши позовну заяву

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 опіки та піклування в особі Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання незаконним розпорядження Петропавлівської районної державної адміністрації від 06.10.2017 року

ВСТАНОВИЛА:

До суду в порядку цивільного провадження звернулася позивач ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 опіки та піклування в особі Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання незаконним розпорядження Петропавлівської районної державної адміністрації від 06.10.2017 року.

Отримавши позовну заяву та матеріали додані до неї приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.

Частина 1 статті 184 ЦПК України позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частина 1 ст. 79 ЦК передбачає право зацікавлених осіб, у тому числі родичів підопічного, оскаржити дії опікуна в органи опіки і піклування або до суду. Слід вважати, що зацікавлені особи мають право оскаржити дії не тільки опікуна, а й піклувальника. Таке право зацікавлених осіб відповідає ст. 55 Конституції, що передбачає право на судовий захист, і ст. 124 Конституції, яка встановлює, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Рішення органів опіки і піклування можуть бути оскаржені у відповідному органі, якому підлеглий орган опіки і піклування, чи в суді. Рішення органів опіки і піклування у відповідності до ст.ст. 55 і 124 Конституції можуть бути безпосередньо оскаржені в суді. Однак це положення не виключає можливості зацікавлених осіб оскаржити рішення органів опіки і піклування у вищому органі або у суді (ч. 2 ст. 79 ЦК, ст. 248-4 ЦПК, п. 1, 4. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 грудня 1997 р. «Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права і свободи громадян». Нині вищими органами, яким підлеглі органи опіки і піклування, є обласні, Київська і Севастопольська міська адміністрація і виконавчі комітети вищих рад.

Згідно із статтею 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Стаття 55 Конституції України зазначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 43 Закону України „Про місцеві державні адміністрації ” встановлює порядок оскарження, зупинення дії та скасування актів місцевих державних адміністрацій, а саме: акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду (частина 1 статті 43).

Дія актів місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, або окремих положень цих актів зупиняється у разі невиконання або не оскарження у встановленому законом порядку рішень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики (частина 2 статті 43).

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку (частина 3 статті 43 Закону України „Про місцеві державні адміністрації ” )

Відповідно до п.8. ПОРЯДКУ провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24 вересня 2008 р. № 866 ( зі змінами), якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків служба у справах дітей подає голові районної, районної у м.м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади відповідне клопотання. Після надходження клопотання голова чи інша уповноважена особа районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.

На підставі рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади служба у справах дітей разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, представниками закладу охорони здоров'я вживають заходів до відібрання дитини у батьків та тимчасово влаштовують її відповідно до пункту 31 цього Порядку.

{Абзац третій пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1017 від 03.11.2010, № 551 від 05.08.2015, № 437 від 13.07.2016}

Тобто, органи опіки діють лише в частині подання відповідного клопотання, клопотання органів опіки оскаржується в порядку цивільного судочинства, але позивачка ОСОБА_1, згідно позовних вимог вважає неправомірним вже розпорядження Петропавлівської РДА від 06.10.2017 року, і саме його вважає необхідним визнати незаконним .

ОСОБА_1 оскаржує не безпосередні дії органів опіки і піклування Петропавлівської РДА, а безпосередньо Розпорядження голови державної адміністрації від 06.10.2017 року № Р-425/0/350-17 «Про припинення піклування над неповнолітніми…» в межах повноважень відповідно до чинного законодавства України.

Тобто, орган опіки та піклування не може бути відповідачем по справі де оскаржується не дії опікуна чи органу опіки і піклування, а саме нормативний акт, розпорядження голови державної адміністрації .

Відповідно до ч.2 ст.20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Враховуючи вище зазначене приходжу до висновку, що відповідно до параграфу 1 Гл.2 КАС України зазначена справа повинна розглядатись в межах адміністративної юрисдикції.

У відповідності до ч.5 ст.186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України 1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

{Частину першу статті 20 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2325-VIII від 13.03.2018}.

Згідно ч.2 ст.20 КАС України підсудність зазначених правовідносин в компетенції окружного адміністративного суду, так як йому підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 опіки та піклування в особі Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання незаконним розпорядження Петропавлівської районної державної адміністрації від 06.10.2017 року, слід звернутися до Дніпропетровського адміністративного окружного суду в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 258, 259-261 ЦПК України суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 опіки та піклування в особі Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання незаконним розпорядження Петропавлівської районної державної адміністрації від 06.10.2017 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_3