Рішення № 74519033, 06.06.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року справа № 823/1767/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_2 (19500, Черкаська область, м. Городище, вул. Шевченка, 112, далі – ОСОБА_2, позивач) подав позов до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, далі – Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Черкаській області (викладене у листі (письмовому повідомленні) № 29/з-166 від 31.10.2017 за підписом начальника ОСОБА_3В.) у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України “Про Національну поліцію” у зв’язку з встановленням йому другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у розмірі 144000,00 грн;

- зобов’язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області скласти висновок про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги та прийняття рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у зв’язку із встановленням йому другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги в розмірі 290000,00 грн;

- зобов’язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу, передбачену Законом України “Про Національну поліцію” у зв’язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ в розмірі 290000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не вірно визначив розмір одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_1 встановлена інвалідність внаслідок захворювання, що пов’язане з проходженням ним служби саме в органах внутрішніх справ, а тому останній має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про міліцію”, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку, який передбачений постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції”.

Натомість, при призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та визначення її розміру, відповідач керувався Порядком № 4 та статтею 97 Закону України “Про національну міліцію”, і це не дивлячись на те, що захворювання, яке виникло у позивача, пов’язане з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, тому розмір одноразової грошової допомоги повинен визначитися з урахуванням вимог Закону України “Про міліцію” та згідно з п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про національну поліцію”. На думку позивача, розмір одноразової грошової допомоги повинен виплачуватися позивачеві у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІ групи.

Позивач наголошує, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про міліцію”, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850, і те, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги саме відповідно до вказаного Порядку № 850.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що 31.10.2017 затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 144000,00 грн, про що цього ж числа видано наказ № 2828 від 31.10.2017 про виплату одноразової грошової допомоги.

Станом на час розгляду справи наказ ГУНП від 31.10.2017 № 2828 про виплату одноразової грошової допомоги чинний, ніким не скасований, запит для виділення коштів направлений до відповідного підрозділу НПУ для розгляду та прийняття відповідного рішення, тобто головним управлінням здійснено всі необхідні заходи щодо розгляду поданої позивачем заяви та доданих до неї документів відповідно до норм чинного законодавства.

Щодо посилання позивача на необхідність застосовування до спірних правовідносин Закону України “Про міліцію” та постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, відповідач зазначає, що зазначена постанова чинна і на сьогоднішній день та передбачає проведення виплати одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції у разі втрати працездатності, пов’язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ саме на підставі абзацу 3 пункту 15 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про Національну поліцію”.

Відповідач також наголошує, що відповідно до Порядку № 850 рішення про таку виплату одноразової грошової допомоги приймає Міністерство внутрішніх справ України, а готує і направляє всі необхідні документи для призначення одноразової грошової допомоги ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області, однак а ні ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області, а ні УМВС України в Черкаській області не заявлено позивачем в якості відповідача по даній справі.

Окрім того, позовна вимога про зобов’язання ГУНП в Черкаській області призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності у сумі 290000,00 грн є втручанням в дискрецію суб’єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що з 07.02.1996 до 06.11.2015 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 до 26.08.2016 – в поліції.

Наказом Головного управління від 26 серпня 2016 року № 137 о/с старший сержант поліції ОСОБА_2 – помічник чергового Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області звільнений зі служби в поліції в запас Збройних Сил України з 26.08.2016 за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України “Про Національну поліцію”.

Відповідно до свідоцтва про хворобу від 17 серпня 2016 року № 287 військово-лікарська комісія державної установи “Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” встановила, що захворювання ОСОБА_1 пов’язані із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

29 грудня 2016 року позивачеві видано довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 535784, відповідно до якої ОСОБА_2 отримав ІІ групу інвалідності безтерміново, причиною інвалідності зазначено захворювання, пов’язані з проходженням служби в ОВС.

11 жовтня 2017 року позивач звернувся до ГУНП в Черкаській області щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку з тим, що йому встановлена ІІ група інвалідності.

31 жовтня 2017 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України “Про національну поліцію” № 580-VIII від 02 липня 2016 року начальником ГУНП в Черкаській області затверджений висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 144000,00 грн.

31 жовтня 2017 року відповідачем прийнято наказ № 2828 про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв’язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ у розмірі 144000,00 грн та зобов’язано управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП здійснити необхідну виплату.

Позивач не погоджується з сумою одноразової грошової допомоги, яка має бути йому виплачена, та зазначає, що позивачеві встановлена інвалідність внаслідок захворювання, що пов’язане з проходженням ним служби саме в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200 прожиткових мінімумів, встановлених Законом України “Про міліцію”, виплата якої здійснюється відповідно до порядку затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції”.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини шостої статті 23 Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року № 565-XII (чинного до 07.11.2015), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов’язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров’я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

За приписами пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Пунктом 8 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію” визнано таким, що втратив чинність Закон України “Про міліцію”.

Відповідно ж до абзацу третього пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію” право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

В силу частини другої статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).

За приписами пункту 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності – дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 4 обумовлено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов’язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Пунктом 1 розділу IV Порядку № 4 передбачено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги; висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

За правилами встановленими пунктом 2 розділу IV Порядку № 4 керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п’ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, як Порядком № 850, так і Порядком № 4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби.

Як свідчать матеріали справи, позивача звільнено зі служби з Національної поліції згідно з наказом ГУНП в Черкаській області № 137 о/с від 26 серпня 2016 року.

Дата встановлення втрати працездатності є 29.12.2016, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 535784, тобто саме 29.12.2016 є днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги.

Оскільки, 07.11.2015 позивача прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, тобто з цієї дати на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України “Про Національну поліцію”.

Враховуючи, що останнім місцем служби позивача є Головне управління Національної поліції в Черкаській області, то на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України “Про Національну поліцію”.

За таких обставин суд вважає, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” № 580-VIII від 02 липня 2015 року, що підтверджується висновком начальника ГУНП в Черкаській області від 31.10.2017.

Окрім того, відповідно до наказу ГУНП в Черкаській області № 2828 від 31.10.2017 про виплату одноразової грошової допомоги, зобов’язано управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП здійснити необхідні виплати.

Таким чином, відповідачем прийняті необхідні рішення та вчинені відповідні дії для забезпечення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у порядку та розмірі, визначеному законодавством для поліцейських.

При цьому суд не бере до уваги посилання позивача на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про міліцію”, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку, який передбачений постановою КМУ від 21.10.2015 № 850, з огляду на те, що, на переконання суду, положення зазначених нормативних актів стосуються колишніх працівників міліції, які були звільнені з органів внутрішніх справ та не перебували в подальшому на службі в поліції і вказане жодним чином не суперечить ані положенням Закону України “Про міліцію”, ані пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію”.

Оскільки позивач звільнений зі служби в поліції, то питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги в даному випадку регулюються Законом України “Про Національну поліцію” та Порядком № 4.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 271, 272, 287, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення в повному обсязі складене та підписане 06.06.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк