Ухвала суду № 74517201, 05.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4135/18

Провадження № 1-кс/461/4232/18

УХВАЛА

Іменем України

05.06.2018 року м. Львів

Слідчий суддяГалицького районногосуду м.Львова ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в закритому судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_3 про проведення обшуку,-

в с т а н о в и в:

05.06.2018 року до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_3 , в якому просить надати дозвіл на проведення обшуку житлового приміщення, де фактично проживає Голова Сопошинської сільської ради ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Нагірці, Жовківського району, Львівської області, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення майна, яке здобуте злочинним шляхом у результаті вчинення кримінального правопорушення, а саме: грошових коштів неправомірної вигоди, матеріальних цінностей, документів, чорнових записів, мобільних телефонів чи іншого майна, що має значення для досудового розслідування.

Подане клопотаннямотивує тим,що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42018140410000124 встановлено, що 30.05.2018 у військову прокуратуру Львівського гарнізону Західного регіону України надійшли матеріали з Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки НП у Львівській області, про те, що Голова Сопошинської сільської ради Жовківського району Львівської області ОСОБА_4 , вимагає та має намір отримати від громадянина ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 2 500 доларів США за надання погодження на виділення земельної ділянки площею 0,12 га під садівництво, на території Сопошинської сільської ради для учасника антитерористичної операції ОСОБА_6 .

Так, ОСОБА_7 діючи з прямим умислом, з метою особистого збагачення, створив умови та схиляє до вчинення неправомірних дій громадянина України ОСОБА_5 , у вигляді надання неправомірної вигоди ОСОБА_8 .

З матеріалів, наданих Управління захисту економіки ДЗЕ НП у Львівській області вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народився у с. Нагірці, Жовківського району, Львівської області, громадянин України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважає, що у органів досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що майно, яке було здобуте злочинним шляхом, у результаті вчинення кримінального правопорушення, а саме: грошові кошти неправомірна вигода, матеріальні цінності, документи, чорнові записи, мобільні телефони, чи інше майно, знаходяться за місцем фактичного проживання голови Сопошинської сільської ради ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, вважаю необхідним задовольнити частково клопотання про обшук з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 234-235 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) підстави для обшуку; 5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; 6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 7) речі, документи або осіб, яких планується відшукати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукуванні речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

30.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018140410000124 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. У даному витязі зазначено, що орган досудового розслідування: Головне управління НП у Львівській області.

Відповідно до ч.1 ст.37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Згідно ч.7 ст.214 КПК України, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов`язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Частиною 3 ст.218 КПК України встановлено, що якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.

Тобто, в даному кримінальному провадженні прокурор військовоїпрокуратури Львівськогогарнізону Західногорегіону ОСОБА_10 з метою дотримання правил підслідності повинен був вмотивованою постановою передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Однак, прокурором військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону ОСОБА_10 в порушення вимог статтей 37, 214, 218 КПК України винесено постанову від 30.05.2018 року про «визначення підслідності», яка виноситься лише у випадку, якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України. В даному кримінальному провадженні відоме місце вчинення кримінального правопорушення і воно вчинене не за межами України. Тому правові підстави для винесення прокурором такої постанови - відсутні.

У матеріалах клопотання відсутні докази того, що прокуратурою Львівської області, тобто відповідною регіональною прокуратурою згідно з ст.10 ЗУ «Про прокуратуру», у даному кримінальному провадженні визначено процесуального керівника з числа прокурорів військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону.

В межах Львівської області, як адміністративної територіальної одиниці, можуть здійснювати повноваження як військова прокурора Західного регіону України, так і прокуратура Львівської області. Даний злочин не є військовим, не вчинений військовослужбовцем, досудове розслідування здійснюється слідчим ГУНП у Львівській області.

Відповідно до п. 1 Наказу Генерального прокурора України №12гн від 29.08.2014 року «Про особливості діяльності військових прокуратур» заступнику Генеральногопрокурора України Головномувійськовому прокурору,військовим прокурорамрегіонів тапідпорядкованим їмпрокурорам наказанозабезпечити виконанняфункцій органівпрокуратури таповноважень прокурорів,визначених КонституцієюУкраїни,Законом України«Про прокуратуру»і галузевиминаказами Генеральногопрокурора України,з урахуваннямположень цього наказу щодо:Міністерства оборониУкраїни;Збройних СилУкраїни;Державної прикордонноїслужби України(завиключенням питань,які стосуютьсязабезпечення недоторканностідержавного кордону;здійснення наглядуза додержаннямзаконів оперативнимипідрозділами,окрім Управлінняінформації таУправління внутрішньоїбезпеки департаментуоперативної діяльностіпри здійсненніоперативно-розшуковоїдіяльності;законності провадженняу справахпро адміністративніправопорушення);Служби зовнішньоїрозвідки України;Служби безпекиУкраїни (завинятком повноваженьз наглядуза додержаннямзаконів підчас оперативно-розшуковоїдіяльності,досудового розслідування,нагляду задодержанням законівспеціальними підрозділамита іншимиорганами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністюі корупцією,визначених галузевиминаказами Генеральногопрокурора України);Управління державноїохорони України;Державної спеціальноїслужби транспортуМіністерства інфраструктуриУкраїни;Державної службиспеціального зв`язкута захистуінформації України;Національної гвардіїУкраїни таспеціальної міліціїМіністерства внутрішніхсправ України;Сектору зпитань розвиткуоборонно-промисловогокомплексу тавійськово-технічногоспівробітництва департаментурозвитку реальногосектору економікиСекретаріату КабінетуМіністрів України;департаменту економікиоборони табезпеки Міністерстваекономічного розвиткуі торгівліУкраїни;Державної службиекспортного контролюУкраїни (завиключенням питань,які стосуютьсязаконності провадженняу справахпро адміністративніправопорушення);Державного космічногоагентства України,підприємств,установ,організацій,що йомупідпорядковані,а такожінших підприємствкосмічної галузів частиніздійснення діяльностіу ційсфері;Державного концерну«Укроборонпром»,підприємств,що йомупідпорядковані;Державної компаніїз експортута імпортупродукції іпослуг військовогота спеціальногопризначення «Укрспецекспорт»;Державного спеціалізованогопідприємства «Укрспецторг», інших підприємствоборонно-промисловогокомплексу,а такожуповноважених підприємствна реалізаціювійськового майна,списаного військовогомайна таметалобрухту,що утворивсяу військовихчастинах;Міністерства промисловоїполітики України(зпитань управлінняпідприємствами оборонно-промисловогокомплексу тавиконання завданьз мобілізаційноїпідготовки тамобілізаційної готовностіпідприємств,що належатьдо сферийого управління);Державного агентстварезерву України(зпитань державногомобілізаційного резерву);замовників,виконавців таспіввиконавців державногооборонного замовлення(звиконання законодавствапро державнеоборонне замовлення);суб`єктівгосподарювання,яким виданоліцензії направо провадженнягосподарської діяльностіз розроблення,виготовлення,реалізації,ремонту,модернізації таутилізації озброєння,військової техніки,військової зброїі боєприпасівдо неї,а такожщодо підприємств,які включеннідо реєструвиробників продукціїта послугоборонного призначення,закупівля якихстановить державнутаємницю; іншихцентральних органіввиконавчої влади,місцевих органіввиконавчої влади,органів місцевогосамоврядування,підприємств,установ йорганізацій (з питань створення та зберігання матеріальних цінностей державного мобілізаційного резерву; підготовки та призову громадян на військову службу); органів державного контролю при здійсненні повноважень на об`єктах, визначених у цьому пункті.

Згідно п.4вказаного Наказупри здійсненні нагляду задодержанням і застосуванням законів діяльність військових прокурорів передусім наказано спрямовувати на: виконання військового обов`язку та проходження військової служби; додержання законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, обороноздатність і боєготовність військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань; збереження державного (військового) майна, зокрема озброєння, військової техніки, військових містечок; додержання законодавства з питань безпеки арсеналів, баз і складів, а також збереження зброї та боєприпасів; соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей; формування, розміщення та виконання державного оборонного замовлення; формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного мобілізаційного резерву; зовнішньоекономічну діяльність та питання військово-технічного співробітництва; додержання бюджетного законодавства; запобігання і протидію корупції та організованій злочинності; використання земель оборони; оплату та охорону праці.

Тому, на думку слідчого судді саме до компетенції прокурора Львівської області відноситься визначення процесуального керівника в даній справі. Відповідно до ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. КПК України не передбачає можливість військового регіонального прокурора визначати процесуального керівника в цій справі, яка розслідується ГУНП у Львівській області.

Відтак, подання клопотання прокурором військової прокуратури в даному випадку не ґрунтується на вимогах КПК і не має бути задоволене.

Окрім того,слідчий суддязвертає увагуна те,що прокурор просить слідчого суддю надати дозвіл на проведення обшуку житлового приміщення, де фактично проживає Голова Сопошинської сільської ради ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Нагірці, Жовківського району, Львівської області, за адресою: АДРЕСА_1 .

Ч.1 ст.234 КПК України передбачено обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Однак, у судовому засіданні прокурор зазначив, що ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні затриманий в порядку ст.208 КПК України та у нього вилучено предмет неправомірної вигоди, а саме грошові кошти.

Відтак, слідчий суддя зазначає, що у даному кримінальному провадженні відпала потреба у проведенні обшуку з метою виявлення та вилучення майна, яке здобуте злочинним шляхом у результаті вчинення кримінального правопорушення, а саме грошових коштів неправомірної вигоди. Прокурор не звертається з клопотанням про легалізацію проведеного обшуку.

Окрім того, прокурором не доведено, що відшукуванні органом досудового розслідування речі та документи можуть знаходитися за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 .

Також,щодовиявлення та вилучення майна, яке здобуте злочинним шляхом у результаті вчинення кримінального правопорушення, а саме: грошових коштів неправомірної вигоди, матеріальних цінностей, документів, чорнових записів, мобільних телефонів чи іншого майна, що має значення для досудового розслідування, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, в порушення ч.5 ст.234 КПК України прокурор не навів достатніх підстав вважати, що відшукуванні речі, а саме матеріальні цінності,документи,чорнові записи,мобільні телефоничи іншемайно, мають значення для досудового розслідування і яке саме значення, не вказав які відомості у відшукуваних речах можуть бути доказами під час судового розгляду кримінального провадження щодо пропозиції надання неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Перелік коштів та матеріальних цінностей не є конкретизованим.

Вирішуючи дане клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, крім документів, які стосуються справи, деяких особистих речей. Євросуд зазначив, що відсутність вказівки на конкретну мету обшуку є порушенням ст.6 Конвенції.

Визнаючи порушенняст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта констатуючи незаконність обшуку у справі «Ернст та інші проти Бельгії», Європейський суд зазначив, що ордер на проведення обшуку не містив жодної інформації про конкретні цілі та підстави для проведення обшуку, характер розслідування, точні місця проведення обшуків та про предмети, що підлягали вилученню. Таким чином, слідчі наділялися широкими повноваженнями.

Тобто, перелік речей, предметів і цінностей, що можуть бути виявлені та вилученні відповідно до ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук, не є вичерпним та конкретизованим з урахуванням попередньої кваліфікації дій особи. Мета проведення обшуку не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, завдання обшуку не можуть бути виконані.

Крім цього, ч.5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. До матеріалів клопотання не додано таких доказів.

Враховуючи все вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість клопотання та необхідність відмовити в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 234, 235 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора Військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1