Ухвала суду № 74516077, 06.06.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1139/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., за участю секретаря судового засідання Вереш А.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність керівників слідчого відділу Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, іншої службової особи Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні на підставі, письмової заяви, яку подала ОСОБА_1 про передбачені ст. ст. 364, 365, 366, 367, 388 КК України кримінальні правопорушення, відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність керівників слідчого відділу Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, іншої службової особи Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні на підставі, письмової заяви, яку подала ОСОБА_1 про передбачені ст. ст. 364, 365, 366, 367, 388 КК України кримінальні правопорушення, відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що 29.01.2018 звернулася до Ужгородського відділу поліції з повідомленням про вчинене працівниками Закарпатського окружного адміністративного суду в співучасті із працівниками Ужгородського міськрайонного суду та можливо й іншими особами злочинів, повязаних зі службовою недбалістю, зловживанням службовим становищем, перевищенням службових повноважень. У тому числі вказує на те, що працівниками вищевказаних судів, можливо за особистою участю у вчинені кримінальних правопорушень відповідними головуючими суддями в розгляді адміністративних справ, головами (в.о.) судів неодноразово вчинені службові підроблення ряду документальних доказів в адміністративних справах, у тому числі, в адміністративних справах Закарпатського окружного адміністративного суду за № № 2 а-0770/1377/12 та № 2а-0770/1995/11, в яких вона брала участь у статусі позивача та заявника про перегляд за нововиявленими обставинами, постановлених у справах судових рішень Закарпатським окружним адміністративним судом. При цьому, посилається на те, що всупереч вимог ст. 214 КПК України, посадовими (службовими) особами Ужгородського відділу поліції на час її звернення до слідчого судді зі скаргою, їй не повідомлено про прийняття, реєстрацію повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, а також не видано витягу з ЄРДР, чим допущено бездіяльність. Просить визнати неправомірними дії, бездіяльність керівників слідчого відділу, слідчого, іншої службової особи Ужгородського відділу поліції, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, які полягають у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання Ужгородським відділом поліції повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та не розпочато досудове розслідування кримінального провадження; зобовязати керівників, слідчого, іншу уповноважену особу Ужгородського відділу поліції невідкладно припинити та усунути неправомірні дії, бездіяльність та внести до ЄРДР відомості за її повідомленням від 29.01.2018 року про вчинення кримінального правопорушення, невідкладно розпочати досудове розслідування.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.04.2018 року матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність керівників слідчого відділу Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, іншої службової особи Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні на підставі, письмової заяви, яку подала ОСОБА_1 про передбачені ст. ст. 364, 365, 366, 367, 388 КК України кримінальні правопорушення, відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань разом із клопотанням прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_2 направлені до Апеляційного суду Закарпатської області для вирішення питання визначення підсудності зазначеного кримінального провадження.

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Закарпатської області від 23.04.2018 року в задоволенні клопотанням прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про зміну підсудності - направлення кримінального провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого - невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань , з одного суду до іншого – відмовлено.

В судове засідання призначене на 06.06.2018 року сторони провадження не зявились. Про час та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином.

В матерілах справи наявна розписка заявника ОСОБА_1 про отримання нею 29.05.2018 року судового виклику у судове засідання призначене на 06.06.2018 року о 09-20год.

Слідчий суддя констатує, що особа, яка подала скаргу ОСОБА_1, про час , дату ,місце судового розгляду повідомлялась завчасно та належним чином. В судове засідання призначене на 06.06.2018 року не з’явилася, про причини своєї неявки не повідомила. Заяв про відкладення судового засідання до суду подано не було.

Слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області або прокурор у судове засідання призначене на 06.06.2018 року з розгляду скарги не зявилися. Про причини неявки не повідомляли.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обовязкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до Глави ІІІ КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.

Особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, особа, яка подала скаргу належним чином повідомлялася про розгляд поданої нею скарги, однак не з'явилася у судове засідання, про причини неявки не повідомила суд, клопотання або заяви не надходили.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється обовязок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обовязки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.

Особа, яка подала скаргу жодних дій щодо повідомлення суд про причини неявки не здійснила. Знаходження матеріалів справи в першій інстанції порушує розумні строки розгляду справи. Слідчим суддею були вжито всіх заходів щодо належного повідомлення особи, яка подала скаргу, про необхідність прибути в судові засідання відповідно до вимог процесуального законодавства.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Статтею 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Аналіз викладених вище обставин неявки в судове засідання особи, яка подала скаргу , якій було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду скарги.

Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Згідно пункту 7 Узагальнень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» №9-49/0/4-17 від 12.01.2017 року у контексті вирішення питання про дії суду в разі відсутності скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з'явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою в суд.

Виходячи з вищенаведеного, оскільки, особа яка подала скаргу належним чином повідомлялася, однак в судове засідання не зявилась, доводи викладені у скарзі не підтримала, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для залишення скарги без розгляду.

У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою в суд.

Зазначену практику визнав вірною ВССУ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року. Такий підхід відповідає вимогам ч.3 ст.306 КПК України .

А тому, враховуючи викладене та керуючись ст.ст. ст. 303 - 307, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність керівників слідчого відділу Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, іншої службової особи Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні на підставі, письмової заяви, яку подала ОСОБА_1 про передбачені ст. ст. 364, 365, 366, 367, 388 КК України кримінальні правопорушення, відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3