Рішення № 74515513, 05.06.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/144/18

2/0187/146/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2018 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання Клисак Н.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ''Приватбанк'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В

13.02.2018 року до суду звернувся ПАТ КБ ''Приватбанк'' з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 16.02.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 2500 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ ''Приватбанк'' свої зобов’язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У зв’язку із порушеннями зобов’язань за вказаним кредитним договором, станом на 31.12.2017 року відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 113797,14 грн., яка складається із наступного: 3153,70 грн – заборгованість за кредитом; 99682,39 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом; 5065,95 грн – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн – штраф (фіксована частина) і 5395,10 грн - штраф (процентна складова).

Позивач просить стягнути із відповідача зазначену суму заборгованості і судові витрати по справі.

В ухвалі суду про відкриття провадження було постановлено розгляд цієї справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, позов підтримала в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі (а.с. 41).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та оголошенням на офіційному веб-сайті судової влади про виклик відповідача до суду (а.с. 52, 55, 57). Заяви про розгляд справи у його відсутності та відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Крім того, ним не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростовування доводів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з’явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідач не надав, в тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані представником позивача докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Підписавши анкету-заяву 16.02.2012 року ОСОБА_1 підтвердив свою згоду, що така заява разом Умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, що викладені на сайті Банку, складає між ним та Банком Договір. Також, підтверджує той факт, що він був ознайомленим та згодним з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 7-8).

Відповідно до укладеного договору від 16.02.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 2500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Пунктом 1.1.3.2.4. Умов та правил передбачено можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід’ємних частин договору.

Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов та Правил надання батьківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно п.2.1.1.5.6. Умов надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту, оплати Винагороди Банку. Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.1.1.2.7. Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 2.1.1.7.6. Умов та правил передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Однак, зазначені умови договору ОСОБА_1 належним чином не виконав у зв'язку з чим станом на 31.12.2018 року за ним рахується заборгованість в розмірі 113797,14 грн, яка складається із наступного: 3153,70 грн – заборгованість за кредитом; 99682,39 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом; 5065,95 грн – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн – штраф (фіксована частина) і 5395,10 грн - штраф (процентна складова) (а.с. 5-6).

За вимогами статей 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Разом з цим вирішуючи позовні вимоги про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Так, умовами спірного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

З огляду на викладене з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ''Приватбанк'' слід стягнути заборгованість у сумі 107902,04 грн, яка складається із наступного: 3153,70 грн – заборгованість за кредитом; 99682,39 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом; 5065,95 грн – заборгованість за пенею та комісією.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, а саме: штрафу (фіксованої частини) в розмірі 500.00 грн., та штрафу (процентної складової) у розмірі 5395,10 грн., з підстав викладених вище, задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат, які складаються з судового збору.

Позивачем долучено платіжне доручення від 06.02.2018 про сплату ним судового збору у сумі 1 762 грн за подання до суду даного позову.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 1 762 грн.

Керуючись ст.ст. 549, 610, 1049, 1050, 1054 ЦК України, 80, 81, 141, 263-265, 280 ЦПК України,

В И Р І Ш И В

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ''Приватбанк'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ''Приватбанк'' заборгованість за кредитним договором від 16.02.2012 року, яка станом на 31.12.2018 року становить 107902,04 грн та складається із наступного: 3153,70 грн – заборгованість за кредитом; 99682,39 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом; 5065,95 грн – заборгованість за пенею та комісією, судовий збір розмірі 1762 грн, а всього – 109664,04 грн (сто дев’ять тисяч шістсот шістдесят чотири тисячі 04 коп.).

В іншій частині позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: ОСОБА_3