Постанова № 74515258, 01.06.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1914/18

3/212/794/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_2 Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого 12 ДПРУ З ДПРЗ ГУ ДНСП України, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2

за участю адвоката ОСОБА_4,

у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія БР №152857 від 15.03.2018р., водій ОСОБА_3, 15 березня 2018 року о 16-18, по вул. Рікітна,2 в м.Кривий Ріг, керував автомобілем марки «FОRD ТRANSIT», номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками наркотичного сп’яніння, а саме розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння рук. В присутності двох свідків на вимогу поліцейського, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп’яніння, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особі, що притягується до адміністративної відповідальності, роз’яснені вимоги ст.268 КУпАП й зміст ст.ст.55,56,59,63 Конституції України.

ОСОБА_3 в суді факт правопорушення не визнав, пояснив, що працівниками поліції в порушення інструкцій не було йому запропоновано поїхати на медичний огляд, тому після складання протоколу він сам поїхав в медичний заклад, а саме КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР, де отримав висновок, що ознак сп’яніння не виявлено.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в свою чергу, наполягав на порушенні поліцейськими процедури направлення особи під час зупинки керованого нею транспортного засобу для встановлення його стану. Та на місці ОСОБА_3 не було роз’яснено наслідки відмови від проходження медичного огляду.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що винність ОСОБА_3 в скоєнні правопорушення підтверджується дослідженими доказами повністю і коло доказів вивчених у судовому засіданні є достатнім та таким, що не потребує його розширення шляхом отримання ще якихось додаткових фактів на підтвердження вини ОСОБА_5 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Ці данні встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами. Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних засобів та приладів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Допитана в суді в якості свідка дружина правопорушника ОСОБА_3 пояснила, що її чоловік по телефону повідомив, що його зупинили працівники поліції. В її присутності ніхто з поліцейських не роз’яснював чоловіку наслідки відмови від проходження медичного огляду та не запропоновували пройти медичний огляд.

Опитаний в судовому засіданні інспектор поліції ОСОБА_6 пояснив, що при зовнішньому огляді водія ОСОБА_3, були підозри, що він перебуває в стані наркотичного сп’яніння, тому водію було запропоновано пройти медичний огляд в медичній установи КЗ “КПНД”. Однак водій відмовився по надуманим причинам. Факт відмови від проходження медичного огляду зафіксовано на бодікамеру.

Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З відеозапису з місця події, що здійснений за допомогою відеореєстатора (бодікамери), дослідженого в судовому засіданні, видно що водій ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного огляду, пов’язуючи відмову незрузумілими причинами (вказівка керівництва тощо). Працівниками поліції було роз’яснено наслідки відмови від проходження медичного огляду, таким чином, своїми діями ОСОБА_3 намагався уникнути встановлення факту знаходження його в стані наркотичного сп’яніння.

Дії працівників поліції повністю відповідали приписам норм наступних нормативно-правових актів: наказу МВС від 07.11.2015р. N 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», сумісному Наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015р. N 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» розроблених на виконання законів України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, пункт 12 згаданого вище сумісного Наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015р. N 1452/735 наголошує: у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Отже, таким чином, спростовується позиція захисника про порушення процедури встановлення наркотичного сп’яніння, оскільки при цьому законом чітко встановлено, що саме наркотичне сп’яніння не можливо визначити на місці зупинки і водій підлягає направленню до найближчого закладу охорони здоров’я для проведення належної, у цьому випадку, процедури.

Відповідно наданого відеозапису, видно що водій ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного огляду, пов’язуючи відмову надуманими причинами, постійно консультувався з керівництвом (чи іншими особами) по мобільному телефону, про подальші його дії, таким чином, вочевидь, він намагався уникнути встановлення факту знаходження його в стані алкогольного чи іншого сп’яніння з метою ухилення від юридичної відповідальності.

Суд критично ставиться до пояснень свідка – дружини ОСОБА_3, оскільки вона є заінтересованої особою по справі, та її пояснення не відповідають дійсності, що підтверджено в суді оглянутим відеозаписом.

Відеозапис чітко підтверджує факт адміністративного порушення та співвідноситься та узгоджується з доказами, що були отримані в судовому засіданні: протоколами, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 які підтвердили факт відмови водієм ОСОБА_3 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, рапортом інспектора поліції ОСОБА_6

Суд не приймає до уваги, наданий ОСОБА_3 висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.03.2018р., відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015р. №1452/735 огляд в медичному закладі проводиться в присутності поліцейського, зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повідомляється оглянутій особі в при сутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Крім того, поліцейський запропонував ОСОБА_3 пройти медичний огляд у 16.18 годин 15.03.2018 року, а висновок, що його особисто отримував ОСОБА_3 без присутності поліції було видано о 20 годині 05 хвилин, що виходить за встановлені часові межі двох годин, які відводяться законом (ч.4 ст.266 КУпАП).

Судом встановлено, що підтверджено ОСОБА_3 - він після складання протоколу про адміністративне правопорушення, пройшов медичний огляд самостійно всупереч втановленій законом процедурі.

Відповідно до протоколу ОСОБА_3 порушив п.2.5 ПДР, тобто відмовився від проходження медичного огляду. Відмова ж водія від проходження медичного огляду на предмет встановлення стану наркотичного сп’яніння беззаперечно знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та утворила склад правопорушення передбаченого ч.1ст.130 КупАП.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, суддя у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, яка повністю підтверджена матеріалами справи та встановлена в судовому засіданні, вважає за доцільне накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", ст. 401 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з винної особи стягується судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 268, 279, 283, 284, 130 ч. 1 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (в особі стягувача ДСА України на рахунок: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ- 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір в сумі 352 гривні 40 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя: Ю. В. Козлов