Постанова № 74512957, 06.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/68/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Резнікова С.С., Старостін В.В.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участі представників:

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ ОСОБА_4" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року по справі № 820/68/18 (головуючий І інстанції: Мороко А.С., дата складання повного тексту 13.02.2018 р.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ ОСОБА_4" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними дії та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ ОСОБА_4", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області щодо винесення наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 23.06.2017 № 2753 "Про проведення фактичної перевірки";

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 23.06.2017 № 2753 "Про проведення фактичної перевірки".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 105, 106-111).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, яке прийняте з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати, та з огляду на судову практику прийняти нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі. Апелянт наголошує на неправильному тлумаченні судом п. 82.3 ст.82 Податкового кодексу України, на відсутності у спірному наказі зазначення тривалості проведення фактичної перевірки у Товаристві, тому висновки суду першої інстанції щодо визначення такого строку зроблені невірно. Крім того, відсутні були правові підстави, що обумовлені п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, для призначення фактичної перевірки, які не наведені у наказі. Висновки суду першої інстанції про відсутність обов’язку податкового органу на ознайомлення платника податків про здійснення фактичної перевірки до початку її проведення, не відповідає вимогам п.80.2 ст.80 ПК України, з огляду на те, що наказ про проведення перевірки вручено позивачу 27.06.2017 року, тобто на день пізніше, ніж мала б відбутися така перевірка. Висновки суду першої інстанції стосовно можливості приступити до проведення перевірки посадовими особами податкового органу на підставі довідки про посадовий статус такої особи, є також помилковими, в той час, коли податкове законодавство передбачає перевірку на підставі лише посвідчення. Будь-яких обмежень щодо оскарження наказу не залежно від проведення перевірки, не встановлено.

Представники апелянта в судовому засіданні наполягали на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що 23 червня 2017 року на реалізацію реалізації функцій закріплених в положеннях ст..19-1 Податкового кодексу, на підставі п.п. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, з метою здійснення контролю дотримання норм Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" із змінами та доповненнями, в частині дотримання вимог законодавства при регулюванні відносин у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, а також проведення інвентаризації сировини, незавершеного виробництва, готової продукції у місці провадження діяльності, начальником Головного управлінням ДФС у Харківській області винесено Наказ № 2753 "Про проведення фактичної перевірки" ТОВ "МТД "ПАК ЗТ ОСОБА_4" (податковий номер 35858745) у відповідності до вимог п.82.3 ст. 82 Податкового кодексу України з 26.06.2017, за період діяльності суб'єкта господарювання з 01.09.2016 по день закінчення перевірки (включно).

26.06.2017 начальником Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області виписані направлення на посадових осіб щодо проведення фактичної перевірки з 26.06.2017 по 05.07.2017, а саме: № 418 – на заступника начальника - начальника відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_5П, № 419 – на заступника начальника відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_6, № 420 – на головного державного ревізора - інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції , алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_7.

Заявою від 03.07.2017 директор ТОВ "МТД "ПАК ЗТ ОСОБА_4", у зв'язку з тим, що товариство немає можливості надати до перевірки документи бухгалтерського обліку, так як вони пошкоджені та не підлягають читанню, просив Головне управління ДФС у Харківській області надати термін для відновлення таких документів 90 календарних днів, а перевірку – зупинити до моменту відновлення документів.

Розглянувши доповідну записку начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управлінням ДФС у Харківській області від 05.07.2017 № 565/20-40-40-02-16 про неможливість провести перевірку, (повідомлення платника податків про пошкодження документів) відповідно до п.п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, 05 липня 2017 року виконуючим обов'язки начальника Головного управління ДФС у Харківській області винесено наказ № 2908 "Про перенесення термінів фактичної перевірки", яким наказано перенести терміни проведення фактичної перевірки ТОВ "МТД "ПАК ЗТ ОСОБА_4" (податковий номер 35858745) з питань здійснення контролю за дотриманням норм Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" із змінами та доповненнями, в частині дотримання вимог законодавства при регулюванні відносин у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, а також проведення інвентаризації сировини, незавершеного виробництва, готової продукції у місці провадження діяльності, за період діяльності суб'єкта господарювання з 01.09.2016 по день закінчення перевірки (включно) до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах строків, визначених п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами податкового органу складено акт "Про результати фактичної перевірки ТОВ "МТД "ПАК ЗТ ОСОБА_4" (податковий номер 35858745) № 14146/20-40-40-02-08/35858745 від 02.10.2017.

Не погодившись з висновками вказаного акту, позивачем подано до контролюючого органу заперечення № 169 від 13.10.2017.

Головним управлінням ДФС у Харківській області листом № 21452/10/20-40-40-02-19 від 24.10.2017 повідомлено позивача про розгляд вказаних заперечень.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 2753 від 23.06.2017 "Про проведення фактичної перевірки" прийнятий контролюючим органом у межах своєї компетенції та у спосіб передбачений чинним законодавством, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

В межах справи основним спірним питанням є законність підстав прийнятого оскаржуваного наказу про призначення фактичної перевірки Товариства, та надання належної йому правової оцінки.

Здійснюючи апеляційний перегляд та надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності відмови у задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок та підстави проведення фактичної перевірки передбачений ст. 80 Податкового кодексу України.

За приписами положень п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за наявності визначених підстав.

Підставою для проведення фактичної перевірки є, окрім інших, наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків,

а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального ( пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України).

З огляду на правовий аналіз наведеної норми, передбаченою законодавством можливістю, як підстава для призначення перевірки може бути не лише наявність інформації про порушення, але ж також реалізації контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, як самостійна підстава.

Функції контролюючих органів визначені ст. 19-1 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.19-1 статті 19-1 контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої; здійснюють інші функції, визначені законом.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем визначена законна підстава для призначення фактичної перевірки Товариства, що спрямована на здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Наведені позивачем-апелянтом доводи щодо відсутності підстав для проведення перевірки, є безпідставними та спростовуються змістом спірного наказу.

Вимоги щодо змісту наказу визначені в пункті 81.1 статті 81 ПК України.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, документів, одним з яких є направлення на проведення перевірки, до яких встановлені свої вимоги, а також копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як встановлено за змістом наказу, останній містить дату початку перевірки, а саме 26.06.2017 року.

Щодо доводів апелянта відсутності у спірному наказі від 23.06.2017 № 2753 "Про проведення фактичної перевірки" зазначення часу тривалості перевірки, колегія суддів вважає такі доводи неприйнятними.

Як встановлено судами з оскаржуваного наказу, в ньому наявна інформація щодо періоду проведення перевірки, а саме: "провести у відповідності до вимог п.82.3 ст. 82 Податкового кодексу України з 26.06.2017 фактичну перевірку ТОВ "МТД "ПАК ЗТ ОСОБА_4".

Судом першої інстанції обґрунтовано звернуто увагу та враховані положення п.82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, яким законодавчо встановлено, що тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, тобто фактичних, не повинна перевищувати 10 діб.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем у спірному наказі, посилаючись на положення наведеного пункту, фактично визначив тривалість перевірки, яка є не більшою ніж час, встановлений законом від її початку.

Колегія суддів зазначає, що відсутність змістового посилання у наказі часу до якого буде здійснюватися фактична перевірка, тобто тривалість перевірки за своєю правовою природою не спростовую законності такого наказу.

Не кожний можливий недолік складання того чи іншого документу, не завжди створюють його «дефект», який надавав би можливість визнати його протиправним в цілому. В даному випадку наказ утримує в собі усі передбачені вимоги щодо його, не тільки підстав прийняття, але і змісту за якими цілком можливо ідентифікувати обставини справи, що мають вплив на суть основного спірного питання щодо призначення фактичної перевірки.

В даному випадку жодна з наведених стороною позивача-апелянта обставини, як то відсутність підстав для призначення перевірки та не зазначення в наказі її тривалості, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Як вбачається з предмету заявленого позову, позивач оскаржував наказ про призначення перевірки та дії щодо його винесення, при чому жодних обґрунтованих доводів стосовно того, в чому полягала протиправність саме дій відповідача щодо винесення спірного наказу наведено не було. В даному випадку, в межах спірних правовідносин юридичне-правове значення має не самі по собі дії, що вчинялись до оформлення спірного наказу, а прийняття самого наказу, який створює відповідні наслідки та встановлює відповідне правове навантаження на учасників таких відносин. Тому самостійного значення, сформований у такий спосіб предмет позовних вимог, не має.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний позивачем наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 2753 від 23.06.2017 "Про проведення фактичної перевірки" прийнятий контролюючим органом у межах своєї компетенції та у спосіб передбачений чинним законодавством, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Стовно доводів апелянта щодо допущених на думку Товариства порушень проведення фактичної перевірки, несвоєчасне вручення наказу, наявність довідки замість посвідчення у перевіряючого та інші дії пов’язані з такою перевіркою, колегія суддів, з огляду на сформований предмет позовних вимог, вважає, що такі доводи жодного правового значення в межах цієї справи не має.

З огляду на положення ч.5 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що стадія реалізації податковим органом своїх владних управлінських функцій щодо призначення перевірки, яка оформлюється шляхом видання наказу про її призначення, та слідуючий етап спрямований на реалізацію цього наказу шляхом проведення перевірки безпосередньо, мають різну складову та різне правове навантаження за своєю правовою природою виникнення, реалізації та завершення таких стадій. Позовні вимоги до відповідача щодо оскарження дій пов’язаних проведенням самої перевірки, позивачем не заявлялись, заявлялись лише відносно наказу та дій, пов’язаних з його винесенням.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, заявлених в межах доводів апеляційної скарги. Не може бути скасоване судове рішення з формальних підстав.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення та вирішеного в межах заявлених вимог.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ ОСОБА_4"– залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року по справі № 820/68/18- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі складена 07 червня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_8Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_9 ОСОБА_10