Постанова № 74512754, 31.05.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/655/18 Головуючий у 1 інстанції: Каліщук А.А. Провадження № 22-ц/773/635/18 Категорія: 81 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Киці С.І.,

суддів Грушицького А.І., Данилюк В.А.

секретар судового засідання Савчук О.В.

за участю: боржника ОСОБА_1,

державного виконавця Непомнящої О.В.,

стягувача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Володимир- Волинського міського суду Волинської області від 12 квітня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року боржник ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на постанову державного виконавця про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами від 21 лютого 2018 року у виконавчому провадженні № 9805796. Скаргу мотивує тим, що дане виконавче провадження відкрите по виконанню виконавчого листа № 2-1073, виданого ОСОБА_3 – Волинським міським судом Волинської області про стягнення з нього аліментів в користь ОСОБА_2 в розмірі 1/3 частини доходу. Він сплачує аліменти і не ухиляється від їх сплати, що підтверджується квитанціями, які ним додано до скарги. Однак, його доходи є нерегулярними, мінливими, заробляє кошти періодично у ОСОБА_4 на різних тимчасових роботах. При цьому йому вкрай необхідно використовувати належний автомобіль «Daewoo-Sens», оскільки роботодавці приймають на роботу осіб, у яких є право керування транспортними засобами. Має на утриманні неповнолітню дочку від іншого шлюбу, коштів для сплати аліментів недостатньо. Його не було попереджено про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Виконання даної постанови державного виконавця унеможливить сплату заборгованості по аліментах і самих аліментів, призведе до погіршення матеріального стану його сім’ї.

Просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Володимир – Волинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_5 у виконавчому провадженні № 9805796 про тимчасове обмеження його, ОСОБА_1, у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості по сплаті аліментів.

ОСОБА_3 – Волинського міського суду від 12.04.2018 року залучено стягувача ОСОБА_2 до участі у даній справі.

ОСОБА_3 Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 12 квітня 2018 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_5 щодо тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Боржник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою скаргу задовольнити. Зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Обмеження права керування транспортними засобами позбавить його можливості сплачувати аліменти і заробляти кошти. Ч.1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Положення ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо обмеження боржника у користуванні транспортними засобами набрало чинності з 06 лютого 2018 року, а тому заборгованість по аліментах за шість місяців, яка є підставою для обмеження права керування транспортними засобами, ще не настала.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець при винесенні постанови про обмеження боржника у праві керування транспортними засобами діяв правомірно, в межах повноважень, наданих йому Законом, боржник не довів безпідставності накладення обмеження у праві керування транспортними засобами.

Такі висновки суду є правильними, відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні в ОСОБА_3 – Волинському міськрайонному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області знаходиться виконавчий лист №21073, виданий 26.10.2006 року, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Довідкою Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби № 8917 від 10 квітня 2018 року підтверджується те, що згідно з виконавчим листом № 2-1073 заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання двох дітей станом на 12 серпня 2014 року за період з 04 жовтня 2006 року по 12 серпня 2014 року складає 51007 гривень 11 копійок.

21 лютого 2018 року державним виконавцем Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_5 прийнято постанову про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення боржником заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі за виконавчим листом №2-1073.

В своїй постанові державний виконавець зазначив, що згідно відповідного розрахунку у боржника ОСОБА_1 є заборгованість по сплаті аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, а тому згідно статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем прийнято постанову про його тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частина 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» пердбачає, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Частиною 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Судом встановлено наявність у боржника заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, що є підставою для винесення постанови про обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Боржник не довів наявності обставин, передбачених ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності яких обмеження у праві керування транспортними засобами не може бути застосовано.

Покликання на те, що встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування, а саме: можливості працевлаштування на території іноземної держави (ОСОБА_4), жодними доказами не підтверджено. Боржник не надав доказів, що діяльність, пов’язана з використанням транспортних засобів, є основним джерелом засобів для його існування.

Доводи апеляційної скарги боржника про те, що обмеження у праві керування транспортними засобами призведе до погіршення матеріального становища його сім’ї, а саме непрацюючої дружини та неповнолітньої дочки від іншого шлюбу, не заслуговують на увагу суду, оскільки наявність сім’ї та дитини не звільняє боржника від обов’язку утримання його неповнолітніх дітей від першого шлюбу, які проживають окремо від батька.

Покликання боржника на те, що він не ухиляється від сплати аліментів і систематично їх сплачує спростовується копіями фіскальних чеків, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на утримання двох дітей сплачував по 20, 30, 100 грн. щомісячно. Такі суми аліментів не можуть забезпечити достатній рівень життя його неповнолітніх дітей Марії та ОСОБА_6, які проживають разом з матір’ю та повністю перебувають на її утриманні і не свідчать про виконання ним обов’язку по утриманню дітей та погашення заборгованості по виконавчому листу № 2-1073.

Доводи боржника про порушення закріпленого в ст. 58 Конституції України принципу неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів, не ґрунтуються на вимогах Закону. Врахування заборгованості зі сплати аліментів, яка виникла у боржника за період до набрання чинності Законом України від 07 грудня 2017 №2234-VIII року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», яким внесено зміни в ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», не можна розцінювати як надання цій нормі зворотної сили. Приймаючи рішення про винесення постанов, передбачених частиною дев'ятою статті 71 Закону, державний виконавець має враховувати, що відповідно до частини четвертої статті 11 Закону, строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування до боржника тимчасових обмежень обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Заборгованість у боржника по сплаті аліментів обчислена за період з 04 жовтня 2006 року по 12 серпня 2014 року.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова державного виконавця щодо тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 прийнята відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, будь-які права боржника прийняттям цієї постанови не порушені.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

ОСОБА_3 Володимир- Волинського міського суду Волинської області від 12 квітня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді