Постанова № 74512249, 07.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/295/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Національної поліції в Черкаській області Національної поліції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Головне управління Національної поліції в Черкаській області Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 та на підставі висновку складеного 16.11.2017 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в цій справі, шляхом зобовязання Міністерства внутрішніх справ України подати у встановлений судом термін звіт про виконання рішення суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, та зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, складений начальником ГУНП в Черкаській області 16.11.2017 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі № 711/1995/17, відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію», на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_2 полковника поліції, начальника управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області у зв'язку з інвалідністю та направлений на затвердження до МВС України 24.11.2017 за вих. № 618/01/29 відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням в частині про відмову у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині про відмову у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, а захист його порушеного права має бути ефективним - шляхом зобов'язання відповідача здійснити виплату допомоги.

Головне управління Національної поліції в Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, з посиланням на те, що позивач як колишній працівник міліції не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою чинності законодавчих актів, якими було врегульовано спірні правовідносини.

Міністерство внутрішніх справ України в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що вирішення питань щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги по інвалідності відноситься до компетенції органів Національної поліції України та повинно вирішуватися на підставі Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (далі - Порядок № 4).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції на підставі доводів апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 з 18.09.1995 по 06.11.2015 проходив службу в ОВС України, а з 07.11.2015 по 06.05.2016 - у ГУНП в Черкаській області.

25 квітня 2016 року військово-лікарською комісією державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» складено свідоцтво про хворобу №73, згідно з яким у позивача виявлено ряд захворювань пов'язаних з проходженням служби в ОВС та визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

Наказом ГУНП в Черкаській області від 06.05.2016 №61 о/с позивач звільнений зі служби в поліції через хворобу.

25 серпня 2016 року згідно з довідкою до акта огляду МСЕК №205747 позивачу безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності з причини захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС.

15 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до ГУНП в Черкаській області із завою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності та подав відповідний пакет документів. Листом ГУНП в Черкаській області від 19.10.2016 №29/Т-128 за підписом т.в.о. начальника ГУНП в Черкаській області був повідомлений, що правових підстав для призначення йому одноразової грошової допомоги немає.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач оскаржив його до суду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 по справі № 711/1995/17, яка набрала законної сили, позов задоволено частково: зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

24 листопада 2017 року за вих. № 618/01/29 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 направлено до директора Департаменту фінансово-облікової політики МВС України на затвердження висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Станом на 25.01.2018 рішення щодо призначення та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги Міністерством внутрішніх справ України не прийнято, що мало наслідком звернення позивача з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії відповідача є протиправними. При цьому, суд прийшов до висновку про те, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що виплата одноразової допомоги повинна здійснюватись позивачу на підставі Порядку № 4.

Такі доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Відповідно до п.3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (п.2 Порядку № 850).

Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З 07.11.2015 набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ).

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами).

Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України «Про національну поліцію».

Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

До внесення змін в Порядок № 4 (п. 5 розділу 1 доповнено підпунктом 4) він не передбачав можливості призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Такі зміни були внесені до Порядку № 4 згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016 N 916, який набрав чинності 07.10.2016, тобто після звернення позивача з відповідною заявою про отримання допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 18.09.1995 року проходив службу в органах внутрішніх справ, звідки його було звільнено 06.05.2016, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

З 06.11.2015 ОСОБА_2 припинив трудові правовідносини з органами внутрішніх справ. При цьому, слід зауважити, що органи національної поліції, де позивач проходив службу з 07.11.2015 не є правонаступниками ОВС.

25.08.2016 позивачеві встановлено другу групу інвалідності по захворюванню, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішній справ.

За таких обставин, з урахуванням пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», в силу якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» та з огляду на те, що захворювання позивача, яке стало причиною встановлення йому 2 групи інвалідності, пов'язане із проходженням служби саме в органах внутрішній справ, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач, як колишній міліціонер, який звільнився з ОВС 06.11.2015 набув право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30 січня 2018 року № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року № 808/1866/16 та від 13 лютого 2018 року № 806/845/16.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач за результатами розгляду документів про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги жодного з зазначених вище рішень, всупереч пункту 9 Порядку № 850, не прийняв.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача розглянути документи про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 850.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 18.03.2014 (справа №21-11а14), в якій зазначено, що оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглядав, та відповідного рішення не приймав, то суд повинен був зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Цим самим спростовуються доводи апеляційної скарги позивача щодо захисту його порушених прав шляхом зобов'язання відповідача провести виплату одноразової допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Національної поліції в Черкаській області Національної поліції України залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська

Повний текст постанови виготовлено 07.06.2018