Постанова № 74512216, 07.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/23973/17

Головуючий у 1-й інстанції: Карплюк О.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

07 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 січня 2018 року (місце складання . Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В :

у грудні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення йому перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до вимог ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268" та довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області № 72/121/49-2017 від 31.05.2017 про розмір грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести йому перерахунок і виплату такої пенсії починаючи з 01 січня 2016 року у розмірі 53 % грошового забезпечення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно не здійснено перерахунку розміру його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області з 01 січня 2016 року у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення справи.

02 травня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказував на безпідставність доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

За приписами ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, позивач з 2009 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII, яким ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після ч. 2 доповнено новою частиною наступного змісту: "Перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України ( міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

14.11.2017 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Листом від 24.11.2017 №901/Ш-8 Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області відмовило у перерахунку пенсії позивачу, у зв'язку з тим, що Пенсійним фондом України сформовано потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій та направлено до Міністерства соціальної політики України; перерахунок та виплату перерахованих пенсій буде здійснено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області є правомірними, а відтак вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правовідносини щодо порядку та умов перерахунку призначених пенсій військовослужбовцям, в тому числі особам, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 pоку №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII (далі - Закон №900-VIII) із змінами та доповненнями, що були чинні на день виникнення спору.

Згідно з ч. 18 ст. 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 63 Закону №2262-XII перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII проведена відповідно до рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців чи прирівняних до них осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено грошове забезпечення поліцейських.

Згідно з п. 1 зазначеної Постанови грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас, положеннями абз. 2 п. 15 розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України " Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII, із змінами згідно із Законом №900-VIII) передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Крім того, нормами ст. 102 Закону №580-VIII встановлено, що пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених Законом №2262-ХІІ.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (надалі - Порядок №45) перерахунок раніше призначених згідно із Законом №2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

За приписами п. 2 вказаного Порядку рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, є тією підставою, що зобов'язувало Міністерство внутрішніх справ України у п'ятиденний строк повідомити Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій вказаній категорії військовослужбовців.

В той же час, Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

В свою чергу, Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Положеннями п. 3 Порядку № 45 встановлено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками, а у разі їх відсутності або перейменування (відсутності) посад - у порядку, встановленому Мінсоцполітики.

Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № №2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно наявності підстав для проведення перерахунку та виплати йому пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до довідки № 72/121/49-2017 від 31.05.2017 про розмір грошового забезпечення, колегія суддів враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що 31.05.2017 ГУПФУ у Хмельницькій області отримало виготовлену на ім'я позивача за формою згідно з додатком № 2 Порядку № 45 довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.

Суд апеляційної інстанції вважає, що з урахуванням положень п. 4 Порядку №45 та ч. ч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ відповідач зобов'язаний був ухвалити відповідне рішення про перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії і здійснити виплату перерахованого розміру пенсії.

Однак, орган Пенсійного фонду не прийняв рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії на підставі отриманої довідки, а відтак не здійснив перерахунку раніше призначеної йому пенсії на підставі вказаної довідки з 01 січня 2016 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією апелянта, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, внаслідок чого порушив гарантоване державою йому право на пенсійне забезпечення.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що доводи відповідача викладені у відзиві на апеляційну скаргу стосовно того, що відсутність виділення коштів з Державного бюджету України є обґрунтованою підставою для затримки проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу прямо суперечать нормам Закону №2262-ХІІ та Порядку №45.

Крім того, згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України", відповідно до якої Суд зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Вказане узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 06.10.2017 у справі №К/800/32316/17.

Суд апеляційної інстанції також вважає необґрунтованими доводи відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, що відповідно до висновків Конституційного Суду України, викладених в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та відповідно до практики Європейського суду з прав людини надано можливість зміни механізму реалізації соціально-економічних прав, оскільки відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Ейрі проти Ірландії" (рішення від 09.10.1979), "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" (рішення від 12.10.2004) та "Великода проти України" (рішення від 03.06.2014), ЄСПЛ зазначав про можливість зміни механізму нарахування соціальних та інших виплат, органами які встановили такий механізм, а не органами, які покликані його виконувати, а тому у разі, якщо законами та підзаконними актами встановлено право позивача на перерахунок пенсії, визначено підстави для такого перерахунку та умови його здійснення, то воно не може бути обмежене органом виконавчої влади самим лише посиланням на відсутність коштів, без внесення відповідних змін до законів та інших нормативно-правових актів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обмежене фінансування або відсутність коштів у державному бюджеті України не може бути підставою для відмови або не проведення перерахунку та виплаті пенсії особам, які мають на це право.

Також відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсій у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Враховуючи, що датою виникнення права у позивача на перерахунок пенсії є 01 січня 2016 року, то позивач має право на перерахунок та виплату пенсію саме з 01 січня 2016 року у розмірі 53 % грошового забезпечення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апелянта стосовно наявності підстав для проведення перерахунку розміру його пенсії з 01 січня 2016 року у розмірі 53% грошового забезпечення відповідно до довідки № 72/121/49-2017 від 31.05.2017 знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 15.02.2018 по зразковій справі Пз/9901/8/18 №820/6514/17, яку у відповідності до ч. 3 ст. 291 КАС України враховує суд апеляційної інстанції.

Зважаючи на те, що в апеляційній скарзі позивач не просив задовольнити позовні вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, то колегія суддів переглядала справу в межах вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України.

Крім того, відповідно до ст. 382 КАС України зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов'язком суду, у зв'язку із чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

За правилами ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір при поданні адміністративного позову до суду першої інстанції у розмірі 640 грн., що підтверджується квитанцією №75 від 01.12.2017 та при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1920 грн., що підтверджується квитанцією № 48 від 27.02.2018.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено одну позовну вимогу немайнового характеру, то понесені позивачем судові витрати на її сплату слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Між тим, згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 4 даного Закону ставка судового збору за подання адміністративного немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2017 року визначений у розмірі 1600 грн.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся з позовною вимогою немайнового характеру, а відтак розмір судового збору за подання позовної заяви становив 640 грн. (1600 х 0,4) грн., а за подання апеляційної скарги апелянту необхідно було сплатити 960 грн. (640 х 150 %).

Між тим, при поданні апеляційної скарги апелянтом сплачено судовий збір у сумі, що перевищує встановлений законом розмір судового збору.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки ОСОБА_2 сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги у більшому розмірі, ніж встановлено законом, то наявні підстави для повернення позивачу надміру сплаченого судового збору в сумі 960 грн. (1920 грн. - 960 грн.).

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області № 72/121/49-2017 від 31.05.2017 про розмір грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області № 72/121/49-2017 від 31.05.2017 у розмірі 53 % грошового забезпечення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в сумі 1600 (тисячу шістсот) гривень 00 копійок.

Повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 960 грн. 00 коп, внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом, відповідно до квитанції № 48 від 27.02.2018.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 червня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4