Постанова № 74512197, 06.06.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/346/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "21" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання надати достовірну та точну інформацію , -

суддя в 1-й інстанції - Капинос О.В.,

час постановлення ухвали - не зазначено,

місце постановлення ухвали - м.Житомир,

дата складання повного тексту ухвали - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- Визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо надання недостовірної та неточної інформації у пункті №2 листа від 15.12.2017 №20/225 - розміру його грошового забезпечення станом на 18.05.2017 (день подання запиту).

- Зобов’язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області надати достовірну та точну інформацію, щодо розміру його грошового забезпечення станом на 18.05.2017 (день подання запиту).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 у даній справі залишено без розгляду.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування бставин, що мають значення для справи, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Приймаючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з приписів п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України, відповідно до якого суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

За визначенням Верховного Суду України, яке містися у його чисельних рішеннях «під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин» (ухвала ВСУ від 04.12.2015 року у справі № 6-2859ц15).

ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р. гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Одним з аспектів принципу верховенства права, на якому базується право на справедливий судовий розгляд, є принцип правової певності (legal certainty), який, зокрема, передбачає, що «якщо судом остаточно вирішено спір, це рішення не може піддаватись сумніву» (рішення у справі Brumгrescu v. Romania, № 28342/95, параграф 61 від 28.10.1999).

Європейський Суд з прав людини в рішеннях у справах «Рябих проти Росії», «Пономарьов проти України» констатував, що рішення, яке набрало законної сили, не може бути предметом ще одного перегляду тільки тому, що сторона продовжує сумніватися у його правильності. У справі (п.40) «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) ЄСПЛ нагадує, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 ЄКПЛ має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, що передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип означає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Судом встановлено, що Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 у справі №806/349/18 в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними щодо надання недостовірної та неточної інформації у пункті №2 листа від 15.12.2017 №20/225 - розміру грошового забезпечення станом на 18.05.2017 та зобов'язання надати достовірну та точну інформацію щодо розміру грошового забезпечення станом на 18.05.2017, відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що предметом судового розгляду у адміністративних справах №806/346/18 та №806/349/18 спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд обґрунтовано залишив без розгляду адміністративний позов по вказаній справі, правильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Міркування і твердження позивача в апеляційній скарзі не спростовують правильності правових висновків оскаржуваної ухвали суду.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "21" березня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "06" червня 2018 р.