Рішення № 74512041, 04.06.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Cправа № 263/3400/18

Провадження № 2-о/263/239/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 червня 2018 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Томіліна О.М.,

при секретарі Соколовій О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі у порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заінтересована особа: Служба у справах дітей Маріупольської міської ради по Центральному району Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2018 року до суду звернулась ОСОБА_1 із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та просила суд встановити факт, що запис про батька в книзі реєстрації народження ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України проведено за прізвищем матері, а ім'я та по-батькові батька дитини вказані за вказівкою матері дитини ОСОБА_1 з її слів згідно зі ст. 135 ч. 1 СК України та встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір'ю та єдиним законним представником своєї малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 народила доньку ОСОБА_2

В зв'язку з тим, що заявник не перебувала в шлюбі, а також не було спільної заяви батьків (або батька) про проведення реєстрації дитини чи то рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народження було проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по-батькові батька дитини було записано за вказівкою заявника, а саме: ОСОБА_3.

З моменту народження і до цього часу ОСОБА_1 особисто, без допомоги батька займається вихованням та утриманням доньки, піклується про неї, тобто в повній мірі відповідає за свою дитину як її єдиний законний представник.

В даний час заявник має намір утворити родину, уклавши шлюб із громадянином держави Ізраїль, який виявив бажання удочерити доньку.

Для настання правових наслідків у вигляді перебування на території Ізраїлю та отримання громадянства та усиновлення, згідно з законодавством Ізраїлю необхідне рішення суду України про встановлення факту, який має юридичне значення, а саме того, що заявник ОСОБА_1, мати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір'ю та єдиним законним представником та про те, що відомості про батька доньки були внесені за вказівкою заявника та з її слів і встановити батька неповнолітньої дитини є неможливим.

З підстав зазначених вище ОСОБА_1 звернулась до суду із даною заявою.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку. Однак, на адресу суду від заявника ОСОБА_1 надійшла заява, у якій просить суд розгляд справи проводити за її відсутності та зазначила, що заяву підтримує в повному обсязі та просила її задовольнити. Служба у справах дітей по Центральному району Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради до судового засідання не з'явилася, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, просили розглянути справу з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Дослідивши матеріали заяви та надані докази, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 318 ЦПК України заявник у своїй заяві зобов'язаний зазначити який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, суд може встановити факти, які й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав.

Судом установлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого (повторно) 30 листопада 2016 року Центральним районним у місті Маріуполі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 року, матір'ю її є ОСОБА_1 (а.с. 9).

З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, сформованого 30 листопада 2016 року № 00017384309 вбачається, що відомості про батька дитини - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, - ОСОБА_4 в актовому записі № 1114 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року зазначені відповідно до ст. 135 СК України (а.с. 8).

Згідно з ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Таким чином, в актовому записі про народження № 1114 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, складеного Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, на підставі якого видано вищевказаний витяг, дані про батька ОСОБА_4, відносно дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, внесені зі слів за вказівкою матері.

Ізраїль та Україна входять до числа держав, які зв'язані Гаагською конвенцією «Про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадання дітей» від 20 жовтня 1980 року (Ізраїль приєднався до неї у 1991 році, Україна - 11 січня 2006 року), а тому для настання правових наслідків у вигляді отримання громадянства, усиновлення та іншого, для держави Ізраїль необхідно рішення суду України про встановлення факту, який має юридичне значення, а саме, що заявник ОСОБА_1 є матір'ю та єдиним законним представником своєї малолітньої дитини ОСОБА_2

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цвітного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу органу охорони здоров'я про народження нею дитини .

Визначення походження дитини проводиться в момент державної реєстрації її народження, яке має бути здійснене у відповідності до ст. 144 СК України.

Факт народження ОСОБА_2 саме ОСОБА_1 встановлено Свідоцтвом про народження дитини і у судовому порядку такий факт не підлягає встановленню.

Судом встановлено, що встановлення факту про те, що ОСОБА_1 є єдиним законним представником своєї малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, необхідно для їх виїзду на постійне проживання до країни Ізраїль, а отримати згоду батька, який записаний в актовому записі про народження дитини, є неможливим, оскільки людина з зазначеним іменем не існує.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Оскільки заявник є матір'ю малолітньої ОСОБА_2 та відповідно до закону вона є його законним представником, суд вважає можливим встановити факт того, що ОСОБА_1 є єдиним законним представником своєї малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 125, 135, 144 СК України, п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 3,315-319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заінтересована особа: Служба у справах дітей Маріупольської міської ради по Центральному району Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, задовольнити частково.

Встановити факт того, що запис про батька ОСОБА_4 в книзі реєстрації народження та Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини вказані за вказівкою матері дитини ОСОБА_1 та з її слів згідно ст. 135 СК України.

Встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є єдиним законним представником своєї малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В іншій частині заяви відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, документ НОМЕР_3, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1.

Служба у справах дітей Маріупольської міської ради по Центральному району Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, адреса: пр. Миру, 29-б, м. Маріуполь, Донецька область, ЄДРПОУ 41696732.

Суддя О.М. Томілін