Постанова № 74511999, 29.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3413/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 803/1428/17 (суддя Андрусенко О.О., м. Луцьк, час прийняття 17:17 год., повний текст рішення складений 12 березня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

27 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов’язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України ,,Про очищення влади”, неправдиві відомості щодо нього про заборону, передбачену частиною 3 статті 1 цього Закону, з підстав, встановлених частиною 3 статті 4 Закону України ,,Про очищення влади”.

12.01.2018 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій також просив визнати протиправним та скасувати наказ голови СБУ від 17.04.2015 року № 10/303-ос (а.с. 167-168).

Рішенням від 28 лютого 2018 року Волинський окружний адміністративний суд у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції на порушення вимог статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України задовольнив заяву відповідача та допитав свідка на стадії завершення судового розгляду, що є прямим порушенням норм Кодексу адміністративного судочинства.

При цьому суд не взяв до уваги його пояснення про те, що з наказом голови СБУ №707 від 03.11.2014р. він ознайомився лише в липні 2015 року під час звільнення з військової служби у запас Служби безпеки України та не спростував їх з посиланням на норми чинного законодавства.

Суд дійшов помилкового висновку про те, що на нього розповсюджується наказ голови СБУ №707 від 03.11.2014р., а тому мав подати заяву саме в Управління СБУ у Волинській області.

Станом на день прийняття наказу Управлінням Служби безпеки України у Волинській області від 03 квітня 2015 року №66 ,,Про початок проведення в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області перевірки, передбаченої статтею 5 ЗУ ,,Про очищення влади” він був звільнений з посади начальника відділу головного відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки (полковник) Управління СБУ у Волинській області та для проходження подальшої військової служби призначений на посаду начальника 2 відділу (полковник) головного відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління СБУ в Луганській області, а тому він і не вправі був подавати заяву в Управління СБУ у Волинській області.

З наказом голови СБУ №707 від 03.11.2014р. він мав би бути ознайомлений відповідальними особами кадрового забезпечення Служби безпеки України (призначення його на посаду та звільнення належало до виключної компетенції Голови служби безпеки України) або ж підрозділом кадрового забезпечення органу, якому він був підпорядкований.

Тобто, саме з моменту ознайомлення з наказом керівника Управління СБУ у Луганській області у нього виник би обов’язок подати заяву передбачену ч.1 ст. 4 ЗУ України ,,Про очищення влади”.

Однак, він не був ознайомлений з наказом керівника Управління СБУ у Луганській області ,,Про початок проведення в Управлінні Служби безпеки України у Луганській області перевірки, передбаченої статтею 5 ЗУ ,,Про очищення влади”, а тому не мав можливості у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі подати до відповідального структурного підрозділу власноручно написану заяву про не застосовування заборон, визначених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону.

За таких обставин, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Міністерство юстиції України та Служба безпеки України подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких обґрунтовують правомірність оскарженого відповідачем рішення суду першої інстанції та просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання апеляційного суду позивач не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представники Міністерства юстиції України та Служби безпеки України в судовому засіданні заперечили вимоги апеляційної скарги та просять залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що з 06.09.2007 року по 17.07.2015 року ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в Службі безпеки України.

З метою виконання вимог Закону України ,,Про очищення влади” відповідно до пункту 4 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України ,,Про очищення влади”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 563, ОСОБА_2 проведення перевірок відповідно до Закону України ,,Про очищення влади”, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 1025-р, голова СБУ видав наказ від 03.11.2014 року за № 707 ,,Про початок проведення в СБУ перевірки, передбаченої статтею 5 Закону України ,,Про очищення влади” (а.с. 139-141).

Відповідно до вказаного наказу зобов’язано розпочати і провести перевірку, зокрема, з 05 квітня до 30 червня 2015 року стосовно посадових, службових та військових осіб ГУ СБУ у м. Києві та Київської області, управлінь СБУ у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській областях, їх міжрайонних, районних та міських підрозділів, і звільнення яких з посад належить до повноважень Голови СБУ або його першого заступника .

05 березня 2015 року голова СБУ видав наказ № 10/180-ос, відповідно до якого майор ОСОБА_1 був призначений начальником 2 відділу (полковник) головного відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління СБУ в Луганській області, звільнивши його з посади начальника відділу Головного відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки (полковник) Управління СБУ у Волинській області (а.с. 125).

На виконання наказу голови СБУ від 03.11.2014 року за № 707 т.в.о. начальника Управління СБУ у Волинській області видав наказ від 03.04.2015 року № 66 ,,Про початок проведення в Управлінні СБУ у Волинській області перевірки, передбаченої статтею 5 Закону України ,,Про очищення влади”, відповідно до якого наказано розпочати і провести в Управлінні СБУ у Волинській області перевірку відповідно до статті 5 Закону України ,,Про очищення влади” з 05 квітня до 30 червня 2015 року стосовно посадових, службових та військових осіб Управління СБУ у Волинській області, звільнення яких з посад належить до повноважень начальника Управління (а.с. 132).

Наказом начальника Управління СБУ у Волинській області від 17.04.2015 року № 74-0с майор ОСОБА_1 з 21.04.2015 року був відкомандирований для подальшого проходження військової служби в Управління СБУ в Луганській області згідно наказу голови СБУ від 05.03.2015 року № 10/180-ос (а.с. 131).

17.04.2015 року голова СБУ видав наказ за № 10/303-ос, яким відповідно до частини 3 статті 4 Закону України ,,Про очищення влади” та підпункту ,,б” пункту 48 Положення № 1262 (у зв’язку з проведенням організаційних заходів) майор ОСОБА_1 звільнений з посади начальника 2 відділу головного відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління СБУ в Луганській області, зарахувавши його у розпорядження з 17.04.2015 року по17.07.2015 року начальника Управління СБУ в Луганській області.

Підставами для прийняття вказаного наказу стали шифротелеграма начальника Управління СБУ у Волинській області від 17.04.2015 року № 17002е, шифротелеграма начальника Управління СБУ в Луганській області від 17.04.2015 року № 21875 (а.с. 126).

На підставі повідомлення про звільнення від 17.04.2015 року № 11/9026п (а.с. 47-48) Міністерство юстиції України 06.05.2015 року внесло до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України ,,Про очищення влади”, відомості щодо ОСОБА_1 про заборону, передбачену частиною 3 статті 1 цього закону, з підстав, встановлених частиною 3 статті 4 Закону України ,,Про очищення влади”.

Вважаючи безпідставним та незаконним застосування заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України ,,Про очищення влади”, з підстав, встановлених частиною 3 статті 4 цього Закону, та внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України ,,Про очищення влади”, позивач неодноразово у період з 02.06.2017 року по 19.08.2017 року звертався до Міністерства юстиції України з проханням вжити заходів щодо виключення неправдивих відомостей про нього з вказаного Реєстру (а.с. 4-5).

Листом від 08.09.2017 року Міністерства юстиції України повідомило ОСОБА_1 про те, що відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України ,,Про очищення влади”, на підставі повідомлення про звільнення від 17.04.2015 року № 11/9026п, надісланого на адресу Міністерства юстиції України СБУ. З наданих СБУ роз’яснень щодо проведення перевірки та звільнення не вбачається підстав для вилучення відомостей щодо позивача з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України ,,Про очищення влади” (а.с. 6).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі діяли в межах своєї компетенції та у відповідності до вимог законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 16.09.2014 № 1682-VII ,,Про очищення влади” (далі- Закон № 1682-VII) визначено, що очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування (частина 1).

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист (частина 2).

Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону(частина 3).

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 2 Закону № 1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України.

За змістом статті 4 Закону № 1682-VII особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява) (частина 1).

Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону (частина 2).

Неподання заяви у строк, передбачений частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Подання заяви, у якій особа повідомляє про те, що до неї застосовується заборона, зазначена у частині третій або четвертій статті 1 цього Закону, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після подання такої заяви та застосування до неї відповідної заборони (частина 3).

Виходячи з аналізу наведених нормативно-правових актів колегія суддів дійшла висновку, що позивач обіймав посаду начальника відділу Головного відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки (полковник) Управління СБУ у Волинській області, яка передбачена пунктом 7 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII, зобов’язаний був не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки в Управлінні СБУ у Волинській області подати керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомити про те, що до нього застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомити про те, що до нього не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо нього.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що перевірка відповідно до Закону України ,,Про очищення влади” в Управлінні СБУ у Волинській області була призначена згідно затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 1025-р ОСОБА_2 проведення перевірок наказами голови СБУ від 03.11.2014 року № 707 та Управління СБУ у Волинській області від 03.04.2015 року № 66, відповідно до яких наказано розпочати і провести перевірку у період з 05 квітня до 30 червня 2015 року.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази, заслухав пояснення сторін та їх представників, допитав свідків та встановив, що позивач ОСОБА_1 з 26.03.2015 року (дата надходження на адресу Управління СБУ у Волинській області наказу голови СБУ від 05.03.2015 року № 10/180-ос) по 20.04.2015 року проходив військову службу в Управлінні СБУ у Волинській області, оскільки тривала процедура здачі ним посади у зв’язку із звільненням в Управлінні СБУ у Волинській області та призначенням на посаду в Управління СБУ в Луганській області.

Пунктом 47 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 року № 1262, передбачено, що військовослужбовці Служби безпеки України, які переміщуються по службі, мають вибути до нового місця служби не пізніш як через один місяць від дня одержання підрозділом (органом, закладом, установою) наказу про переміщення по службі, а ті з них, які на цей час перебувають у відпустці, відрядженні чи на лікуванні, - після повернення з відпустки, відрядження чи лікування.

Наказ голови СБУ від 03.11.2014 року № 707 у відповідності до п. 6 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 563 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України ,,Про очищення влади” був опублікований 03.11.2014 року на офіційному сайті СБУ (https:/ ssu.gov./ua/ua/pages/51).

З наказом голови СБУ від 03.11.2014 року № 707 позивач ознайомлений, про що свідчить його підпис на вказаному наказі (а.с. 142).

Таким чином, до 20 квітня 2015 року майор ОСОБА_1 перебував у розпорядженні Управління СБУ у Волинській області, а тому зобов’язаний був до 16 квітня 2015 року подати керівнику зазначеного органу заяву в порядку, визначеному статтею 4 Закону № 1682-VII.

Суд першої інстанції встановив, що майор ОСОБА_1 у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в Управлінні СБУ у Волинській області згідно наказу голови СБУ від 03.11.2014 року № 707 не подав власноручно написану заяву про те, що до нього не застосовуються або застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України ,,Про очищення влади”.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що неподання позивачем заяви у строк, визначений Законом України ,,Про очищення влади”, є самостійною підставою для його звільнення із займаної посади та застосування до нього заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 цього Закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо правомірності оскарженого позивачем наказу голови СБУ від 17.04.2015 року № 10/303-ос.

Частиною 1 статті 7 Закону № 1682-VII передбачено, що відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України ,,Про очищення влади” (далі - Реєстр), що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України ,,Про очищення влади”, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від16 жовтня 2014 року № 1704/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2014 р. за № 1280/26057 (далі – Положення № 1704/5), внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України ,,Про очищення влади”.

Підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу є, зокрема, надходження до Держателя від керівника органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України ,,Про очищення влади”, інформації про неподання заяви такої особи у строк, передбачений частиною другою статті 4 Закону України ,,Про очищення влади”.

Враховуючи наведене, колегія суддів визнає правомірними дії Міністерства юстиції України в частині внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України ,,Про очищення влади”, відомостей щодо майора ОСОБА_1 про заборону, передбачену частиною 3 статті 1 цього Закону, з підстав, встановлених частиною 3 статті 4 Закону України ,,Про очищення влади”, оскільки така інформація надійшла від голови СБУ, до компетенція якого належить право звільнення позивача, та є достовірною.

Згідно з п. 5 Положення № 1704/5 підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України ,,Про очищення влади”, є надходження до Держателя від органу, який проводив передбачену Законом України ,,Про очищення влади” перевірку, обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, яке свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України ,,Про очищення влади”, відповідне судове рішення, а також випадки, визначені законом.

У зв’язку з відсутністю, передбачених п. 5 Положення № 1704/5 підстав для вилучення з Реєстру відомостей про позивача, суд першої інстанції мотивовано відмовив у задоволенні позовних вимог до Міністерства юстиції України.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на порушення судом першої інстанції процесуальних норм під час допиту свідка, оскільки в силу приписів ч.2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 803/1428/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

ОСОБА_2

Постанова в повному обсязі складена 06 червня 2018 року.