Постанова № 74511948, 18.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3604/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді-доповідача ОСОБА_2

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову від 27 вересня 2017 року, ухвалену ОСОБА_1 окружним адміністративним судом у складі головуючого-судді Катаєвої Е.В., у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 червня 2017 року Головного №0012501401 та №0012501401, -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Одеській області №0012501401 та №0012501401 від 02 червня 2017 року;

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Одеській області №0012501401 та №0012501401 від 02 червня 2017 року.

Постановою від 27 вересня 2017 року, ухваленою у порядку письмового провадження, ОСОБА_1 окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія»:

- визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 02.06.2017 року №0012491401, якими товариству з обмеженою відповідальністю «Мрія» визначено грошове зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 265937,56 грн. (212750,05грн. за податковими зобов’язаннями, 53187,51грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

- визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 02.06.2017 року №0012501401, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Мрія» визначено грошове зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 510,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в частині визначення грошового зобов’язання на суму 170,00грн.

У задоволені решти позовних вимог – відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги, апелянт обґрунтовує тим, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування всіх обставин справи та не у повному обсязі вивчені та враховані документи у справі по суті, що в свою чергу призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Апелянт посилається на норми ст. 20, ст. 78, ст. 266, ст. Податкового кодексу України та зазначає, що перевіркою встановлені порушення п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у зв’язку з чим, встановлено один випадок неподання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік та два випадки несвоєчасного подання декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки відповідно. Таким чином, на думку апелянта, позивач не сплатив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік в сумі 212750,05 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» надало відзив на апеляційну скаргу, в якому, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Мрія» зареєстровано в ЄДРЮО та ФОП 03.04.2003 року за № 15561200000002546, перебуває на податковому обліку з 28.08.2000 року.

Також суд першої інстанції встановив, що в період з 11 по 16 травня 2017 року працівниками ГУ ДФС в Одеській області проведена позапланова перевірка ТОВ «Мрія», за результатами якої складений Акт від 19.05.2017 року № 435/15-32-14-01/31081743 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія», код за ЄДРПОУ 31081743 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2014 року по 31.03.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 року по 31.03.2017 року» (а.с. 10-33, 80-83).

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 02.06.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, якими визначило ТОВ «Мрія» грошові зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості відповідно у сумі 265937,56 грн. (212750,05 грн. за податковими зобов’язаннями, 53187,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.34-35).

Суд першої інстанції також встановив, що в Акті перевірки від 19.05.2017 року № 435/15-32-14-01/31081743 зазначено про встановлені перевіркою порушення, а саме:

- пп. 266.7.5 п.266.7 ст.266 ПКУ, - неподання декларації по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік та несвоєчасне подання декларацій податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 та 2017 роки;

- пп. 266.1.1 п.266.1, пп. 266.2.1 п.266.2, пп. 266.3.1 п. 266.3, пп. 266.5.1 п. 266.5 ст.266 ПКУ, у зв’язку з чим ТОВ «Мрія» не сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік в сумі 212750,05 грн.

Зміст зазначених норм ПКУ в Акті перевірки наведений у редакції, яка діє з 01.01.2015 року, у зв’язку з прийняттям Закону України від 28.12.2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Зазначені фактичні обставин підтверджені матеріалами справи та не оспорюються сторонами у справі.

Задовольняючи адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія», суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Одеській області від 02.06.2017 року № НОМЕР_1, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Мрія» визначено податкове зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 265937,56 грн. (212750,05грн. за податковими зобов’язаннями, 53187,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за 2015 рік є протиправними та підлягає скасуванню.

Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» не повинно було сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, суд першої інстанції зазначив, що воно не зобов’язане було подавати до контролюючого органу відповідну декларацію за 2015 рік, а з цих підстав, застосування штрафної фінансової санкції у розмірі 170 грн. є неправомірним.

Щодо позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Одеській області від 02.06.2017 року № НОМЕР_2, яким визначено позивачу грошові зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд першої інстанції зазначив, що вони підлягають частковому задоволенню, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» не спростовувало висновків Акту перевірки про несвоєчасне подання декларацій за 2016 та 2017 роки.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в цій частині податкове повідомлення-рішення від 02.06.2017 року № НОМЕР_2 є обґрунтованим та правомірним.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема на принципі стабільності - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

Згідно з п. 8.3. ст. 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно та єдиний податок.

Відповідно пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з рішенням ОСОБА_1 міської ради №6258-VI від 21.01.2015 року «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», відповідно до пункту 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 10, 265, 266 пункту 33 підрозділу 10 інших перехідних положень Податкового кодексу України та пункту 4 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», з метою поповнення доходної частини бюджету міста ОСОБА_1 міська рада встановила з 01.01.2015 року на території міста ОСОБА_1 податок на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлено у розмірі 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, а на 2015 рік встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у розмірі 1 відсотку мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр об’єкта нежитлової нерухомості.

Згідно з Положенням про податок на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.п. 7.2 п. 7 Положення податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 7.1. пункту 7. Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, ОСОБА_1 міської ради за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Керуючись нормами ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України визначено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності застосування контролюючим органом Рішення ОСОБА_1 міської ради №6258-VI від 21.01.2015 року «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у бюджетному періоді – 2015 році, оскільки вищезазначене рішення прийняте після 15 липня року, що передує бюджетному періоду.

Апеляційна скарга не містить не містить жодних заперечень чи зауважень щодо таких висновків суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0012491401 від 02.06.2017 року.

Апеляційний суд зазначає, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2017 року №0012501401, до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» застосовані штрафні санкції в розмірі 510 грн. за не подання декларації за 2015 рік та за порушення строків подачі декларації по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки, відповідно 26.04.2017 року №1700084182 та 14.04.2017 року №9066210354.

Відповідно до п.п 266.7.5. п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та сторонами у справі не заперечується, що товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» порушило вимоги п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, порушивши строки подачі декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки.

Таким чином, застосування штрафних санкцій в розмірі 340 грн. є правомірним, в той час як застосування штрафу в розмірі 170 грн. за неподання декларації за 2015 рік є помилковим, оскільки ТОВ «Мрія» у 2015 році не набула обов’язку зі сплати цього податку, та як наслідок не мала подавати відповідну декларацію.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, які дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 73-75), оскільки вони є необґрунтованими, суперечать нормам чинного законодавства, спростовані матеріалами справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення – без змін.

Понесені апелянтом – суб’єктом владних повноважень судові витрати пов’язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають, оскільки стаття 139 КАС України, передбачає відшкодування суб’єкту владних повноважень, у разі ухвалення судового рішення на його користь, з іншої сторони тільки здійснених таким суб’єктом владних повноважень документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-10, 72-77, 308, п. 1 ч. 1 ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. 327, 328, 329 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 03.05.2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4