Постанова № 74511401, 06.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2346/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дії відповідача щодо не зарахування до вислуги років в календарному обчисленні пільговий стаж роботи в Головному управління Міністерства внутрішніх справ України з 01.08.2000 року по 14.02.2014 року та службу в Збройних Силах України з 19.06.1998 року по 18.11.1999 року в пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця та видати відповідну довідку; визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у направленні документів позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві для призначення (перерахунку) пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до порядку №3-1 від 30.01.2007 року, затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років; зобов'язання відповідача здійснити вказані дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 19.06.1998 року по 18.11.1999 року та з 01.08.2000 року по 14.02.2014 року працював в органах внутрішніх справ.

15 лютого 2014 року наказом №77 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) згідно з підпунктом «ж» пункту 64 (за власним бажанням) був звільнений.

На момент звільнення ОСОБА_2 його вислуга років на 15 лютого 2014 року складала: календарна - 14 років 11 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні - 21 рік 6 місяців 14 днів.

02 грудня 2016 року позивач звернувся з письмовою заявою до ГУ Національної поліції міста Києва, в якій просив зарахувати до вислуги років в календарному обчисленні пільговий стаж роботи в ГУМВС України в місті Києві, видати відповідну довідку та направити документи до Головного управління Пенсійного фонду для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

У відповідь на вказану заяву позивача, ГУ Національної поліції міста Києва надіслало лист від 05.01.2017 року №04/125/38/03-2017, у якому зазначило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2012 року №198, періоди служби позивача в полку міліції особливого призначення «Беркут» зараховано у пільговому обчисленні складають 21 рік 6 місяців 14 днів. Однак, вислуга у календарному обчисленні становить 14 років 11 місяців 12 днів, у зв'язку з чим відсутні підстави для призначення пенсії за вислугу років.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вислуга позивача на день звільнення у календарному обчисленні складає 14 років 11 місяців 12 днів, а тому відповідач правомірно відмовив у призначення пенсії за вислугу років, зважаючи на відсутність у позивача календарної вислуги років, передбаченої пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок призначення та проведення розрахунку пенсій визначений постановою КМУ "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесенням змін до постанови КМУ від 17 липня 1992 року №393.

Зокрема відповідно до положень п. 3 вищевказаної постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця, зокрема у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Доказами наявними у матеріалах справи підтверджується зарахування відповідачем періоду служби позивача в полку міліції особливого призначення «Беркут» як пільгового стажу, відповідно до Постанови №393, та наявність у позивача вислуги років на день звільнення в у пільговому обчисленні - 21 рік 6 місяців 14 днів, у календарному обчисленні - 14 років 11 місяців 12 днів.

Відповідно до вимог ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII пенсія за вислугу років призначається:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону , незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

- по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;

- з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Аналіз вищевказаних правових норм дає підстави для висновку, що наявна у позивача на день звільнення вислуга у календарному обчисленні, яка складала 14 років 11 місяців 12 днів, не є достатньою для призначення пенсії за вислугу років.

Колегія суддів вважає, що у зв'язку з відсутністю на день звільнення позивача необхідної вислуги років у календарному обчисленні, у відповідача були відсутні правові підстави для підготовки та направлення матеріалів до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві для призначення пенсії за вислугу років, з огляду на що відмова відповідача є правомірною, а вимоги безпідставними.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев