Постанова № 74511260, 07.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/162/18 Суддя (судді) першої інстанції:

Бояринцева М.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Беспалова О.О., суддів: Губської О.А., Парінова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» звернулося до суду з позовом про визнання протиправною відмову Державної архітектурно-будівельної інспекції України у видачі сертифікату № ІУ 173173561881 від 22.12.2017 року та про зобов'язання Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати сертифікат на об'єкт: «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок з надбудовою на вул. Патріса Лумумби, 11 у Печерському районі м. Києва».

Рішенням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на необґрунтованість рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до Київського апеляційного адміністративного суду 29.05.2018 року, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду - частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19 грудня 2017 року Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» звернулося до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифіката (вхідний № 40-30/1912-15), згідно якої просило прийняти в експлуатацію об'єкта будівництва - Реконструкція гуртожитку під житловий будинок з надбудовою на вул. Патріса Лумумби, 11 у Печерському районі м. Києва. До заяви позивачем додано акт готовності об'єкта до експлуатації.

За результатами розгляду заяви позивача Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято рішення про відмову у видачі сертифіката від 22 грудня 2017 року № ІУ 173173561881 на підставі абзацу 4 пункту 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, та в зв'язку з неподанням документів необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме: не надано в повному обсязі виконавчу документацію.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України «Про архітектурну діяльність», який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Згідно із статтею 1 Закону України від 20.05.1999 № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність» (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 687-ХІV) архітектурна діяльність - це діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Відповідно до статті 10 Закону № 687-ХІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно із частиною другою статті 39 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3038-VI) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів (частина четверта статті 39 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частини сьомої статті 39 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

3) невідповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил;

4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Згідно з пунктом 23 Порядку сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку (пункт 24 Порядку).

Відповідно до пункту 25 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об'єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з'ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об'єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об'єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об'єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об'єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

Пунктом 26 Порядку встановлено, що у разі потреби під час розгляду питань, пов'язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об'єкта будівництва.

Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Згідно з пунктом 27 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який має зберігати його протягом всього періоду експлуатації об'єкта.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (його уповноваженій ним особі) протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 11 до цього Порядку.

Таким чином, підставою для видачі сертифіката є заява замовника про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката та акт готовності об'єкта до експлуатації.

Подання до заяви виконавчої документації вимогами чинного законодавства не передбачено.

Разом з цим, законом передбачено право органу державного архітектурно-будівельного контролю під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об'єктів на одержання виконавчої документації.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів надіслання позивачу запиту щодо надання додаткових матеріалів з метою з'ясування достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об'єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил та доказів неподання запитуваних документів Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд».

Відтак, враховуючи подання позивачем всіх документів, визначених чинним законодавством для отримання сертифікату, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо неправомірності відмови відповідача у видачі сертифіката з підстав неподання виконавчої документації.

В той же час, висновок суду першої інстанції про зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекцію України видати сертифікат на об'єкт: «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок з надбудовою на вул. Патріса Лумумби, 11 у Печерському районі м. Києва» колегія суддів вважає неправильним з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 прийнятих на 316-му засіданні заступників міністрів Комітетом Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин .

Так, здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Тобто, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи вищенаведене, вимога щодо зобов'язання відповідача видати сертифікат на об'єкт є формою втручання в дискреційні повноваження.

Відтак, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції в частині щодо дискреційності повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю та приймаються апеляційним судом в якості належних.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для часткового скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року в частині щодо зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України видати сертифікат на об'єкт: «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок з надбудовою на вул. Патріса Лумумби, 11 у Печерському районі м. Києва» скасувати.

В цій частині позовних вимог прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково: зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України розглянути питання щодо видачі сертифікату на об'єкт: «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок з надбудовою на вул. Патріса Лумумби, 11 у Печерському районі м. Києва» з урахуванням висновків, наведених у даній постанові.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О.О. Беспалов

Суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 07.06.2018 р.)