Постанова № 74511040, 31.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16498/16 Суддя (судді) першої інстанції: Власенкова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кобаля М.І., Кузьменка В.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника позивача Мигаль Х.О., представника відповідачів Іванюк Н.В., представника третьої особи - Мельніченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпечні технології утилізації" до Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністра екології та природних ресурсів України Семерака Остапа Михайловича, Заступника начальника відділу дозвільно-ліцензійної діяльності та контролю Департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України Шкамардіної Альони Олександрівни, Головного спеціаліста відділу дозвільно-ліцензійної діяльності та контролю Департаменту екологічної безпеки Міністерство екології та природних ресурсів Курник Ірини Михайлівни, третя особа - Державна регуляторна служба України, про визнання протиправним рішення та дій, -

В С Т А Н О В И В :

06.10.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Безпечні технології утилізації" (надалі - "Безпечні технології утилізації") звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Мінприроди від 28.09.2016 №263 "Про видачу, переоформлення, відмову у видачі та анулювання ліцензій" у частині анулювання ТОВ "Безпечні технології утилізації" ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, про визнання протиправними дій Міністра екології та природних ресурсів України щодо видачі наказу від 20.09.2016 №343 про проведення позапланових заходів в частині призначення проведення позапланової перевірки дотримання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ "Безпечні технології утилізації", про визнання протиправним дії членів комісії Мінприроди у складі голови комісії Шкамардіної Альони Олександрівни - заступника начальника відділу дозвільно-ліцензійної діяльності та контролю Департаменту екологічної безпеки та Курник Ірини Михайлівни - головного спеціаліста відділу дозвільно-ліцензійної діяльності та контролю Департаменту екологічної безпеки щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ "Безпечні технології утилізації" на підставі наказу від 20.09.2016 №343 про проведення позапланових заходів; про визнання протиправними дії членів комісії Мінприроди в складі голови комісії Шкамардіної Альони Олександрівни - заступника начальника відділу дозвільно-ліцензійної діяльності та контролю Департаменту екологічної безпеки та Курник Ірини Михайлівни - головного спеціаліста дозвільно-ліцензійної діяльності та контролю Департаменту екологічної безпеки щодо складання неправомірного акту позапланової перевірки додержання ТОВ "Безпечні технології утилізації" ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 23.09.2016 №03/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25.10.2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016р., задоволено клопотання представника позивача та вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу в частині анулювання ТОВ "Безпечні технології утилізації" ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

06.12.2016р. до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло клопотання Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.11.2016р. про скасування заходів забезпечення позову, яке обґрунтовано тим, що відповідач проводив перевірку позивача з дотриманням вимог чинного законодавства, спірний наказ та дії відповідачів відповідають вимогам закону, проте позивач порушує ліцензійні умови, тобто здійснює незаконну діяльність, внаслідок чого просить задовольнити заяву.

07.12.2016р. ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва відмовлено у задоволені клопотання відповідача Міністерства екології та природних ресурсів України про скасування заходів забезпечення позову обґрунтувавши тим, що суд апеляційної інстанції погодився із висновком судді суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів забезпечення позову як вимушений захід, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та економічним інтересам ТОВ "БТУ".

18.05.2017р. відповідач Міністерства екології та природних ресурсів України вдруге подав клопотання про скасування заходів забезпечення позову, зміст якого дослівно повторює клопотання відповідача про скасуванні заходів забезпечення позову від 05.11.2016р.

07.06.2017 р. ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017р., відмовлено у задоволені клопотання відповідача Міністерства екології та природних ресурсів України про скасування заходів забезпечення позову.

21.02.2018 до суду надійшло втретє клопотання Міністерства екології та природних ресурсів від 20.02.2018 р. про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, яке обґрунтовано тим, що ухвала винесена судом за відсутності сторін, що позбавило Мінприроди можливості надати заперечення щодо вжиття заходів забезпечення позову, ухвала є необґрунтованою з огляду на те, що судом не зазначено докази, взяті до уваги при її постановленні, не вказано яким нормам законодавства суперечить оскаржуване рішення Мінприроди та в чому полягає очевидна протиправність оскаржуваного рішення Міністерства, і господарська діяльність позивача у сфері поводження із відходами не є єдиним можливим видом його господарської діяльності, окрім того, така діяльність позивача є незаконною та може спричинити тяжкі наслідки для екологічної безпеки та навколишнього природного середовища.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 р. третє клопотання Міністерства екології та природних ресурсів від 20.02.2018 р. про скасування заходів забезпечення позову залишено без розгляду.

Посилаючись на положення ч.3 ст.45 КАС України суд першої інстанції клопотання відповідача Міністерства екології та природних ресурсів від 20.02.2018 р. визнав як зловживанням процесуальними правами, та залишив без розгляду.

Відповідач Міністерства екології та природних ресурсів, не погодившись з ухвалою суду від 15.03.2018р., подав апеляційну скаргу, в якій просить через порушення норм процесуального права її скасувати та прийняти рішення про задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач Міністерство екології та природних ресурсів в судовому засідання наголошував та подав нове обґрунтування необхідності скасування заходів забезпечення позову, зокрема ухвалу Зарічанського районного суду м. Суми від 29.07.2015р. у справі № 591/4535/15к , якою на виробниче обладнання позивача накладено арешт, що позбавляє позивача використовувати його у виробничому процесі.

В судовому засідання представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, представник третьої особи наголосила на розгляді питання на розсуд суду.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 157 КАС України визначений порядок вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч.2 цієї статті клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст.157 КАС України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Згідно ч. 4 ст.157 КАС України ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відповідно до ч. 5 ст.157 КАС України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

За змістом пункту 1 частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Відповідно до частини 3 ст.45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалою від 15.03.2018 р. третє клопотання Міністерства екології та природних ресурсів від 20.02.2018 р. про скасування заходів забезпечення позову залишив без розгляду, визнавши вказане клопотання як зловживання процесуальними правами.

Проте, колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки відповідно до вищевказаних норм закону, зокрема ст. 45 та 157 КАС України, суд може визнати клопотання як зловживання процесуальними правами лише коли заявник в клопотанні не навів нових підстав чи нових обставин його обґрунтованості.

Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду клопотання, зазначив, що про нові підстави та обставини необхідності скасування вжитого судом заходу забезпечення позову Мінприроди в клопотанні від 20.02.2018 не зазначено, нових доказів про існування нових підстав та обставин до клопотання не долучило.

Даний висновок суду першої інстанції є помилковим.

З матеріалів справи вбачається, що Міністерство екології та природних ресурсів в судовому засіданні під час розгляду клопотання наполягало, що новими обставинами необхідності скасування заходів забезпечення позову є ухвала Зарічанського районного суду м. Суми від 29.07.2015р. у справі № 591/4535/15к , якою на виробниче обладнання позивача накладено арешт, що позбавляє позивача використовувати його у виробничому процесі.

Суд першої інстанції в ухвалі суду від 15.03.2018р. також висловлює позицію щодо посилання Міністерства екології та природних ресурсів на ухвалу Зарічанського районного суду м. Суми від 29.07.2015р. у справі № 591/4535/15к , проте не приймає її до уваги як нової обставини необхідності скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково залишено без розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки Міністерство екології та природних ресурсів навів нову обставину обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову, зокрема наявність ухвали Зарічанського районного суду м. Суми від 29.07.2015р. у справі № 591/4535/15к.

Отже, сам факт зазначення заявником нової обставини обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову вже впливає на те, що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягала розгляду судом по суті, і не могла бути залишена без розгляду як зловживання відповідачем процесуальними правами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, залишаючи клопотання без розгляду, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали від 15.03.2018р., і оскільки третє клопотання Міністерства екології та природних ресурсів від 20.02.2018 р. про скасування заходів забезпечення позову підлягало розгляду по суті, то вказане клопотання підлягає поверненню до суду першої інстанції для розгляду по суті за аналогією закону.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.294 КАС України та ч.2 ст.328 КАС України заяви залишені без розгляду підлягають оскарженню в касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Керуючись статтями 308, 310, 157, 328, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 р. - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпечні технології утилізації" до Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністра екології та природних ресурсів України Семерака Остапа Михайловича, Заступника начальника відділу дозвільно-ліцензійної діяльності та контролю Департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України Шкамардіної Альони Олександрівни, Головного спеціаліста відділу дозвільно-ліцензійної діяльності та контролю Департаменту екологічної безпеки Міністерство екології та природних ресурсів Курник Ірини Михайлівни, третя особа - Державна регуляторна служба України, про визнання протиправним рішення та дій - скасувати.

Заяву Міністерства екології та природних ресурсів України про скасування заходів забезпечення адміністративного позову направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

М.І. Кобаль

В.В. Кузьменко