
Справа №127/6834/18
Провадження №1-кп/127/315/18
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Іванченка Я.М.
за участю:
секретаря : Дончевської Я.Б.
сторони обвинувачення: прокурора Березюка М.А.,
сторони захисту:обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, тимчасово не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії АТ № 105037, виданий Староміським РВ УДМС України у Вінницькій області, 11.03.2015 року, РНОКПП НОМЕР_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 205 КК України, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016020110000096 від 21.07.2016 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, приблизно в березні-квітні місяці 2015 року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи біля зупинки «600-річчя» по вулиці Келецькій в м. Вінниці, отримав від невстановленої слідством особи на ім’я «Володимир» пропозицію та погодився за грошову винагороду придбати та перереєструвати на своє ім’я суб’єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), стати єдиним його засновником, не маючи на меті здійснення підприємницької діяльності та отримання за це прибутку, тобто зайнятись фіктивним підприємництвом, для чого він 10 квітня 2015 року прийшов разом з невстановленими слідством особою на ім’я «Володимир» та ОСОБА_3, якого бачив того дня вперше, і який не був обізнаний з злочинними намірами ОСОБА_1, до офісу приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 (м. Вінниця, вул. Архітектора Артинова, 22/1), де підписав статут ТОВ «Автокомфорт плюс» (код ЄДРПОУ 38963435, м. Вінниця, площа Жовтнева, будинок 1, кімната 816) та спільно з ОСОБА_3 підписали протоколи загальних зборів засновників вказаного Товариства №2 та №3 від 10 квітня 2015 року, згідно яких ОСОБА_1 О.В. ставав єдиним засновником і директором ТОВ «Автокомфорт плюс». Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 одночасно, 10 квітня 2015 року, підписали реєстраційні документи по вказаному Товариству для подання державному реєстратору та довіреності представляти в органах державної реєстраційної служби з питань подачі документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів та відомостей, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5, який не був обізнаний з злочинними намірами ОСОБА_1
Після того, ОСОБА_5 10 квітня 2015 року подав державному реєстратору реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області ОСОБА_6, за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59, для проведення державної реєстрації попередньо підписані ОСОБА_3 у нотаріуса ОСОБА_4 реєстраційну картку форми 3 на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, статут ТОВ «Автокомфорт плюс», протоколи загальних зборів засновників вказаного Товариства № 2 та № 3 від 10 квітня 2015 року, засвідчену нотаріально заяву ОСОБА_3 про вихід зі складу Учасників вказаного Товариства, а також попередньо підписану ОСОБА_1 реєстраційну картку форми 4 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ТОВ «Автокомфорт плюс».
Отримання вищевказаних документів надало юридичні підстави державному реєстратору ОСОБА_6 10.04.2015 провести перереєстрацію ТОВ «Автокомфорт плюс» на ОСОБА_1, в результаті чого він отримав майнові, корпоративні права та обов’язки засновника, а також став директором ТОВ «Автокомфорт плюс».
Після реєстрації ТОВ «Автокомфорт плюс» невстановлена слідством особа на ім'я «Володимир» передав ОСОБА_1 грошову винагороду у розмірі 2500 грн.
В свою чергу, ОСОБА_1 передав «Володимиру» отриману від ОСОБА_7 виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по ТОВ «Автокомфорт плюс», отриману у державного реєстратора за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59 .
У подальшому, після вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на придбання та перереєстрацію ТОВ «Автокомфорт плюс», останній відкрив у банківських установах рахунки, а саме:
1. 28.04.2015 у ТВБВ №10001/0160 АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 114;
2. 15.06.2015 у відділенні №200 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Вінниця, проспект Юності, буд. 18;
3. 18.06.2015 у Вінницькій філії ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, перереєстрував на себе рахунок, відкритий ОСОБА_3, попереднім засновником та директором ТОВ «Автокомфорт плюс».
При відкритті та перереєстрації на себе рахунків ТОВ «Автокомфорт плюс» ОСОБА_1 отримав у банківських установах грошові чеки, у яких поставив підписи та передав невстановленому чоловіку на ім’я «Володимир».
Злочинними діями ОСОБА_1 невстановлені слідством особи, отримали контроль над ТОВ «Автокомфорт плюс», зокрема використовуючи упродовж квітня 2015 - лютого 2017 року реквізити вказаного Товариства, представляючись контрагентам підприємства як його представник, укладаючи від імені ТОВ «Автокомфорт плюс» договори з іншими підприємствами, розпочали документально оформлювати неіснуючі операції, пов'язані з наданням послуг, робіт, поставкою товарів, які фактично не мали місце, а відображались лише документально з метою незаконного формування витрат по податку на прибуток та завищення податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки з метою ухилення від сплати податків.
Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 205 КК України, за ознаками фіктивного підприємництва, тобто придбання суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.
27.03.2018 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні з угодою про визнання винуватості укладеною 26.03.2018 року між прокурором та обвинуваченим.
В судовому засіданні прокурор Березюк М.А. просив угоду про визнання винуватості з ОСОБА_1 затвердити та вирішити питання щодо процесуальних витрат в кримінальному провадженні, стягнувши з обвинуваченого витрати на проведення експертизи, зумовленої розслідуванням вчиненого обвинуваченим злочину. Зазначив, що ОСОБА_1 сприяв органам досудового розслідування у викритті особи на ім’я «Володимир», на прохання якої він придбав ТОВ «Автокомфорт плюс» з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема, надавши номери мобільних телефонів, за якими він зв’язувався з даною особою.
Відповідно до ч.2 ст. 474 КПК України розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обв’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Розглядаючи в порядку, передбаченому та ст. 472, ч.2 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, приймаючи до уваги, що суд встановлює чи угода відповідає вимогам ч. 2 ст. 469, ст. 472 КПК України, а саме формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, суд зазначає про можливість затвердження угоди про визнання винуватості виходячи з наступного.
Захисник ОСОБА_8 просив дану угоду затвердити, оскільки вона відповідає вимогам чинного законодавства та укладена обвинуваченим добровільно, в присутності захисника, а також подав до суду письмове клопотання про звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України “Про амністію у 2016 році” від 22.12.2016 року, оскільки на день набрання актом амністії чинності, на утриманні у його підзахисного перебувала неповнолітня донька – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно якої ОСОБА_1 не позбавлений батьківських прав.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, суду пояснив, що оформив на себе фіктивну фірму ТОВ «Автокомфорт плюс», не маючи при цьому наміру займатися підприємницькою діяльністю, установчі документи на яку за винагороду в сумі 2500 гривень передав невідомій йому особі на ім’я «Володимир». Зазначив, що угоду про визнання винуватості укладав добровільно, наслідки затвердження угоди йому зрозумілі та просив суд угоду про визнання винуватості затвердити, призначивши йому визначене в угоді покарання у виді штафу. Підтримав клопотання свого захисника та просив застосувати до нього звільнення від призначеного покарання на підставі Закону України “Про амністію у 2016 році” від 22.12.2016 року, оскільки на його утриманні перебуває неповнолітня донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Згідно наданої суду угоди про визнання винуватості укладеної 26.03.2018 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_11, ОСОБА_1 бере на себе обов’язки беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України та співпрацювати з правоохоронними органами у викритті особи на ім’я «Володимир», на прохання якої він придбав ТОВ «Автокомфорт плюс» з метою прикриття незаконної діяльності.
Сторони в угоді про визнання винуватості між прокурором Тимчишеним В.М. з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_8 з іншої, дійшли згоди щодо формулювання та правової кваліфікації дій обвинуваченої. Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинна понести обвинувачений за вчинений злочин, яке було визначено в межах санкції ч.1 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 11900 гривень.
Із визначеною мірою покарання обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_8 та прокурор, який підтримує державне обвинувачення в кримінальному провадженні, погоджуються.
В судовому засідання ОСОБА_1 підтвердив, що він розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін, як для прокурора, так і обвинуваченого – обмеження права на оскарження вироку; для обвинуваченого – відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; ОСОБА_1 розуміє, що виконання зобов’язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону і будь-якого положення складеної угоди; у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку; ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення їх до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд приймає до уваги, що згідно з пред’явленим ОСОБА_1 обвинуваченням його дії охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, за ознаками фіктивного підприємництва, тобто придбання суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.
Приймаючи до уваги, що угода відповідає вимогам ст. ст 469, 470, 472 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику ОСОБА_8 зрозумілі наслідки ст. ст. 394, 424 КПК України, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, в силу статті 89 КК України являється особою раніше не судимою (а.с.39-43), на обліку в лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 35), перебуває на обліку у лікаря-нарколога (а.с.36-37), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 38), у вчиненому щиро розкаявся та повністю визнав вину.
Зважаючи на наявність обставини, що пом’якшують відповідальність ОСОБА_1, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором з однієї сторони та обвинуваченим за участю його захисника з іншої, та призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому в межах санкції ч.1 ст. 205 КК України.
Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від відбування кримінального покарання на підставі ст. 1 п. «в» Закону України “Про амністію у 2016 році”, оскільки на його утриманні є неповнолітня дитина, суд вважає за можливе задовольнити дане клопотання, оскільки обвинувачений вчинив злочин в 2015 році, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» мав на утриманні неповнолітню доньку – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 26), відносно якої ОСОБА_1 не позбавлений батьківських прав, вчинений ним злочин належить до злочину невеликої тяжкості, та звільнити його від відбування призначеного за цим вироком кримінального покарання у зв’язку із застосуванням акту амністії.
Також, відповідно до ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість проведення криміналістичних дослідження за висновок судової технічної та почеркознавчої експертизи №1543/1544/18-21 від 16.08.2017 року (т.1 а. с. 44-53), оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим злочину.
Керуючись ст.ст. 65, 66-67 КК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», ст. ст. 124, 370, 371, 373, 374, 468-470, 472-475 КПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26.03.2018 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_11 в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016020110000096 від 21.07.2016 року.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченому ч.1 ст. 205 КК України та призначити покарання виді штрафу в розмірі 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 11900 гривень.
Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді штрафу на підставі п. «в» ст. 1 Закону України “Про амністію у 2016 році” від 22.12.2016 року.
Відповідно до ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна 2860 гривень у відшкодування вартості проведення криміналістичного дослідження за висновок за результатами судової технічної та почеркознавчої експертизи №1543/1544/18-21 від 16.08.2017 року.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КК України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя:
Судове рішення № 74511022, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 05.06.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/6834/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: