Постанова № 74510865, 06.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/11920/16-ц

Провадження № 22-ц/772/23/2018

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Прокопчук А. В.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 рокуСправа № 127/11920/16-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді: Голоти Л.О.,

суддів: Денишенко Т.О., Рибчинського В.П.,

за участю секретаря судового засідання Топольської В.О.,

учасники справи:

позивач : ОСОБА_3,

відповідач : ОСОБА_4,

відповідач : ОСОБА_5,

відповідач : ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_5,

третя особа : Служба у справа дітей Вінницької міської ради,

третя особа : Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Євстратова Олена Олексіївна,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_5, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справа дітей Вінницької міської ради, Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Євстратової Олени Олексіївни, про визнання заповіту недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_5, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.05.2017 року, ухвалене у складі судді Прокопчук А.В., дата складання повного тексту рішення відсутня, -

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_5, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справа дітей Вінницької міської ради, Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Євстратової О.О., про визнання заповіту недійсним.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_8. У важкі часи життя біля ОСОБА_8 постійно перебував знайомий з дитинства - позивач ОСОБА_3, з яким вона проживала в цивільному шлюбі.

Зазначає, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є онуками померлої, а ОСОБА_5 - невісткою. За життя вони не відвідували ОСОБА_8 та не надавали будь-якої допомоги, зокрема матеріальної та моральної. Крім того, ОСОБА_8 вважала, що саме ОСОБА_5 винна в смерті її чоловіка та сина і боялася останню. Оскільки позивач постійно піклувався, лікував останню, то ОСОБА_8 24.12.2012 року в знак вдячності свідомо склала заповіт на квартиру АДРЕСА_1 на користь позивача ОСОБА_3

Разом з тим, коли ОСОБА_5 стало відомо, що ОСОБА_8 перебуває в передсмертному стані, то вона в 2013 році сама заселилась в спірну квартиру, виселивши з неї позивача з донькою. Дані дії, на думку позивача, вчинені з метою заволодіння спірною квартирою. Таким чином, ОСОБА_8 залишилась проживати в спірній квартирі з невісткою, яка не піклувалась і не лікувала останню. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 за допомогою ОСОБА_5 склала заповіт на онуків, хоча не могла усвідомлювати і розуміти значення своїх дій, а на наступний день померла. Даний заповіт, позивач вважає нікчемним, оскільки він складений з порушенням вимог закону, так як померла на час складання заповіту хворіла та була інвалідом І групи, в результаті чого не усвідомлювала значення своїх дій.

Виходячи з наведеного, положень ст. ст. 16, 27, 202-203, 215, 233, 235, 1234, 1248, 1253, 1257 ЦК України, ОСОБА_3 просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_8, складений на користь онуків ОСОБА_6, ОСОБА_4, підписаного законним представником спадкоємців малолітнього та повнолітнього рідних дітей ОСОБА_5, посвідченого ІНФОРМАЦІЯ_6 приватним нотаріусом Євстратовою О.О., зареєстрованого в реєстрі № 445.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31.05.2017 року позов задоволено.

Визнати недійсним заповіт від ІНФОРМАЦІЯ_6, укладений ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Євстратовою О.О., який зареєстрований в реєстрі за номером 445.

Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави 275 грн. 60 коп. судового збору та на користь ОСОБА_3 витрати за проведення судово-психіатричної експертизи в розмірі 2814 грн. 75 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави 275 грн. 60 коп. судового збору та на користь ОСОБА_3 витрати за проведення судово-психіатричної експертизи в розмірі 2814 грн. 75 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт не усвідомлення ОСОБА_8 значення своїх дій (складання заповіту ІНФОРМАЦІЯ_6) та відсутність можливості керувати ними, підтверджена висновком судово-психіатричного експерта № 32 від 18.01.2017 року, складеного Київським міським Центром судово-психіатричної експертизи.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_4, ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_5, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Подана апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_8 могла усвідомлювати свої дії та керувати ними на момент складання та посвідчення заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_6.

Зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення взяв до уваги висновок судово-психіатричного експерта № 32 від 18.01.2017 року, складеного Київським міським центром судово-психіатричної експертизи, в якому зазначено, що ОСОБА_8 на час складання нею спірного заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Однак, у справі міститься також висновок експерта посмертної судово-психіатричної експертизи від 05.06.2014 року, складеного КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка», відповідно до якого дати відповідь на запитання щодо того, чи хворіла ОСОБА_8 на психічне захворювання на час підписання заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_6 не є можливим.

Стверджують, що судом першої інстанції було взято до уваги лише покази свідків, які свідчили на користь позивача, а покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 не було взято судом до уваги.

Також вказує, що процедура складання та підписання ОСОБА_8 заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_6 була дотримана відповідно до чинного законодавства, оскільки саме по причині похилого віку та фізичних вад рук, а не через психічні розлади ОСОБА_8 не змогла самостійно підписати заповіт від ІНФОРМАЦІЯ_6, тому за її дорученням за неї заповіт від ІНФОРМАЦІЯ_6 підписала інша особа, після чого заповіт був прочитаний свідками в голос та ними підписаний.

При ухваленні оскаржуваного рішення місцевим судом не було враховано також інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_6

У запереченнях на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_14, який діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_15, ОСОБА_14 заперечили проти апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до ч. 3 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.п. 8, 9 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

У справі встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 25.09.2003 року виконкомом Гавришівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2. Його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Л.С. від 24.12.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1684, ОСОБА_8 заповіла всю належну їй на праві особистої приватної власності квартиру АДРЕСА_1, а також речі домашнього користування та вжитку - ОСОБА_3. Даний заповіт був внесений в Спадковий реєстр.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 було складено другий заповіт, яким вона розуміючи значення своїх дій, добровільно, без всякого насильства, примусу, як фізичного так і морального, на випадок своєї смерті заповіла все належне їй майно, на яке вона матиме право на момент її смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, в рівних частках кожному: ОСОБА_6 та ОСОБА_4. Даний заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Євстратовою О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 445.

Зі змісту даного спірного заповіту вбачається, що він складений в дома заповідача через похилий вік. У зв'язку з похилим віком та фізичними вадами рук, заповідач сама не має змоги підписати та прочитати заповіт, тому за її дорученням, в її присутності та присутності нотаріуса, текст заповіту на її прохання підписано ОСОБА_5, а при посвідченні заповіту, присутні запрошені за її бажанням, свідки: ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 04.06.2013 року відділом ДРАЦС реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Вінниця.

Судом першої інстанції також установлено, що факт природної смерті ОСОБА_8 був зареєстрований в ЖЕО Вінницького МВ ІНФОРМАЦІЯ_7 та складено висновок № 4482 від 30.05.2013 року про ненасильницьку смерть людини.

Відповідно до листа комунальної установи «Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи» від 21.06.2016 року, основним діагнозом ОСОБА_8 був дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ст., змішаного генезу; повторне гостре порушення мозкового кровообігу (2008; 2010; 2013) в стовбурі головного мозку та басейні правої середньомозкової артерії по типу ішемії, виражена дизартрія, виражений вестибуло-атактичний синдром, виражені мнестичні розлади; статика та хода неможливі. Супутній діагноз - ІХС, стенокардія напруги ІІ ФК, післяінфарктний (2010; 2013) та ателосклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., гіпертензивне серце, СН ІІ А ІІІ ФК. Дані хвороби також підтверджуються виписками з історії хвороб.

Матеріалами справи також встановлено, що ОСОБА_8 була інвалідом першої А групи загального захворювання, в зв'язку з чим потребувала постійної сторонньої допомоги та догляду.

Відповідно до листа КЗ ЦПМСД № 2 від 27.05.2015 року, ОСОБА_8 мешкала за адресою: АДРЕСА_1, знаходилася на диспансерному обліку в центрі з 2013 року з приводу хронічного захворювання після перенесення гострого повторного інфаркту міокарду (28.02.2013р.). Протягом березня та квітня 2013 року шість разів була оглянута сімейним лікарем, останній раз 19.04.2013 року.

З витягу з кримінального провадження № 12015020010004807, вбачається, що 21.05.2015 року було внесено дані про вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме про те, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з нотаріусом Вінницького нотаріального округу Євстратовою О.О., шляхом зловживання довірою та безпорадністю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 уклали заповіт за яким все належне ОСОБА_8 майно, після її смерті переходить до її онуків ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які є дітьми ОСОБА_20. А, ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8 померла.

Відповідно до акту № 9 посмертної судово-психіатричної експертизи від 05.06.2014 року, складеного КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І.Ющенка, на момент підписання заповіту від 24.12.2012 року ОСОБА_8 на хронічне душевне захворювання не страждала, а виявляла органічний розлад особистості змішаного (судинного, атеросклеротичного) генезу. За своїм психічним станом ОСОБА_8 на час складання заповіту від 24.12.2012 року могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Дати відповідь на запитання щодо того, чи хворіла ОСОБА_8 на психічне захворювання на час - підписання заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_6 не є можливим, у зв'язку з малоінформативністю.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 32 від 18.01.2017 року, складеного Київським міським Центром судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_8 на час складання нею заповіту (21 травня 2013 року) страждала на органічне ураження головного мозку судинного генезу (гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз, дисциркуляторна енцефалопатія, повторні гострі порушення мозкового кровообігу) з вираженим психоорганічним синдромом; ОСОБА_8 за своїм психічним станом на час складання нею заповіту (21 травня 2013 року) не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними; ОСОБА_8 під час складання нею заповіту (21 травня 2013 року) страждала на органічне ураження головного мозку судинного генезу (гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз, дисциркуляторна енцефалопатія, повторні гострі порушення мозкового кровообігу) з вираженим психоорганічним синдромом, і за своїм психічним станом у даний період не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем доведено позовні вимоги, так як факт не усвідомлення ОСОБА_8 значення своїх дій на час складання заповіту ІНФОРМАЦІЯ_6 та відсутністю можливості керувати ними, підтверджена висновком судово-психіатричного експерта № 32 від 18.01.2017 року, складеного Київським міським Центром судово-психіатричної експертизи та іншими доказами, наданими позивачем, колегія суддів вважає обґрунтованим.

Окрім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 17ц від 10.05.2018 року, проведеної відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 29.11.2017 року за клопотанням ОСОБА_21, який діє в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_8 на період підписання заповіту (ІНФОРМАЦІЯ_6) страждала на органічне ураження головного мозку судинного генезу (наслідки повторних перенесених ГПМК, гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз, дисциркуляторна енцефалопатія) із слабоумством і за своїм психічним станом вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. ОСОБА_8 станом на ІНФОРМАЦІЯ_6 страждала на судинну (мультінфактну F 01.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду) деменцію і за своїм психічним станом не могла 21.05.20113 року усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не могла усвідомлювати та прогнозувати їх наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Наведене свідчить про доведеність позивачем позовних вимог та наявність правових підстав для визнання спірного заповіту недійсним, а тому рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є такими, що дають правові підстави для скасування рішення суду. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання необґрунтованими доводів відповідачів на заперечення позовних вимог, оскільки вони не підтвердженні належними та допустимими доказами та не спростовують висновок судово-психіатричного експерта № 32 від 18.01.2017 року та висновок судово-психіатричного експерта №17ц від 10.05.2018 року.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. п. 8, 9 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, ст. ст. 7, 258 ч.4, 259 ч.1, 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_5, залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.05.2017 року у даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Підпис Л. О. Голота

Судді: Підпис Т. О. Денишенко

Підпис В. П. Рибчинський

Згідно з оригіналом

Головуючий Л. О. Голота