Ухвала суду № 74510755, 05.06.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/22217/14-ц

Провадження № 4-с/127/53/18

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді – Гриневича В.С.

секретар судового засідання: Марценюк А.М.

за участю:

скаржника: ОСОБА_1, її представника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 від 31 січня 2018 року про відкриття виконавчого провадження з примусовому виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2016 року у справі №127/22217/14-ц за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вінницької міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Державне підприємство "Поділлягеодезкартографія", ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, про визнання частково незаконним та скасування в частині рішення №482 від 31.10.2003 р., про визнання частково незаконним та скасування в частині рішення №1018 від 22.12.2004 р, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Замостянського відділу ДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3, в якій просила визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця ВП №54362876 та ВП №54363268 від 30 січня 2018 року про відкриття виконавчого провадження.

Вказана скарга мотивована тим, що у виконавчих листах №127/22217/14-ц від 12.05.2017р., виданим кожному стягувачу, резолютивною частиною передбачено – стягнути на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вінницької міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області по 1566,00 грн. витрат на правову допомогу з кожного.

Таким чином на думку скаржника, резолютивна частина виконавчих листів в питанні розподілу судових витрат на правову допомогу відповідає рішенню суду, яке передбачає стягнення на правову допомогу по 1566,00 грн. з кожного з п’яти боржників, зазначених в рішенні, на користь обох стягувачів, а не кожного.

Отже, на думку скаржника, оскільки в обох виконавчих листах №127/22217/14-ц від 12.05.2017р. були зазначені один боржник та один стягувач, але не було визначено, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначено, що право стягнення є солідарним, дані виконавчі листи не відповідають вимогам до виконавчого документа, передбаченим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягали поверненню стягувачам.

Крім того, як зазначає скаржник, державним виконавцем Кушніровим О.І. проігнорована заява скаржника про те, що 06.10.2017р. ОСОБА_1 було отримано ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.09.2017р., якою передбачено зупинення виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09.11.2016р. до закінчення касаційного провадження, однак виконавцем зупинення проведення виконавчих дій виконано не було, а також проігноровано висновки та мотиви судів, з яких були скасовані постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт майна.

Скаржник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги скарги підтримали, просили її задовольнити з підстав викладених у скарзі та додатково просили розглянути питання постановлення окремої ухвали, щодо дій державного виконавця.

Державний виконавець Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, однак клопотанням від 22.05.2018р. №22363/15.24.25 просив скаргу розглянути без участі представника ВДВС, зазначивши що при винесенні ухвали покладається на розсуд суду.

Крім того, до вказаного клопотання державним виконавцем додано оригінал виконавчого провадження, в межах якого винесені оскаржувані постанови.

Стягувач ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, хоч були повідомленні належним чином про час та місце розгляду скарги, що підтверджується відповідною розпискою та повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.05.2018р. (а.с. 37, 45).

Боржники в судове засідання не з’явилися, хоч повідомлялися належним чином про час та місце розгляду скарги.

Відповідно до частини першої статті 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Таким чином, оскільки державний виконавець звернувся до суду з заявою про розгляд скарги без його участі та надав матеріали виконавчого провадження, а стягувачі та боржники (крім скаржника), будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з’явилися, не повідомивши про причини неявки, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги у відсутність вказаних осіб.

Заслухавши пояснення скаржника, її представника, дослідивши матеріали скарги та матеріали виконавчого провадження, надавши юридичну оцінку наявним доказам, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2016 року, яке ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 березня 2017 року залишено без змін, у цивільній справі №127/22217/14-ц позов задоволено:

- визнано незаконним та скасовано п.п. 14, 14.1 рішення Вінницької міської ради №482 від 31.10.2003р. в частині передачі безоплатно у спільну сумісну власність ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 земельної ділянки по вул. Фрунзе, 25а м. Вінниці, площею 1040 кв. м за рахунок земель міської ради, в тому числі 1000 кв. м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд щодо передачі у власність земельної ділянки, площею 21 кв. м за рахунок земель домоволодіння по 2 пров. Стеценка, 4 м. Вінниці, що визначено висновком судової будівельно-технічної експертизи №823 від 30.10.2009 р., проведеної ТОВ "Подільський центр судових експертиз".

- визнано незаконним та скасовано п. 25 рішення Вінницької міської ради №1018 від 22.12.2004 р. (про викладення в новій редакції п. 14 рішення Вінницької міської ради №482 від 31.10.2003 р.) в частині передачі безоплатно у спільну сумісну власність ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 земельної ділянки по вул. Фрунзе, 75а м. Вінниці, площею 1040 кв. м за рахунок земель міської ради, в тому числі 1000 кв. м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд щодо передачі у власність земельної ділянки, площею 21 кв. м за рахунок земель домоволодіння по 2 пров. Стеценка, 4 м. Вінниці, що визначено висновком судової будівельно-технічної експертизи №823 від 30.10.2009 р., проведеної ТОВ "Подільський центр судових експертиз".

- визнано недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 0510100000:01:035:0020:

- серії ВН №107985 від 13.07.2004 р., зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2/595а;

- серії ВН №107964 від 13.07.2004 р., зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2/595б;

- серії ВН №107979 від 13.07.2004 р., зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2/595в.

- стягнуто на користь ОСОБА_4:

- з ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вінницької міської ради по 367,47 грн. судового збору з кожного,

- з ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вінницької міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області по 336,50 грн. судового збору з кожного.

- стягнуто на користь ОСОБА_5:

- з ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вінницької міської ради по 367,47 грн. судового збору з кожного,

- з ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вінницької міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області по 336,50 грн. судового збору з кожного.

- стягнуто на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вінницької міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області по 1566,00 грн. витрат на правову допомогу з кожного. (а.с. 60-68)

На виконання вказаного рішення суду, в частині витрат на правову допомогу, 12 травня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист про стягнення на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вінницької міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області по 1566,00 грн. витрат на правову допомогу з кожного. (а.с. 6, 7)

За заявою стягувача ОСОБА_5 від 21.07.2017р., постановою державного виконався Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 від 10 серпня 2017 року ВП №54362876 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Вінницького міського суду Вінницької області №127/22217/14-ц від 12.05.2015р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 1566,00 грн. (а.с. 70, 71)

Постановою державного виконавця від 13 вересня 2017 року ВП №54362876 накладено арешт на все майно боржника – ОСОБА_1 (а.с. 73)

Крім того, за заявою стягувача ОСОБА_4 від 21.07.2017р., постановою державного виконався Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 від 10 серпня 2017 року ВП №54363268 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Вінницького міського суду Вінницької області №127/22217/14-ц від 12.05.2015р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_11 боргу в сумі 1566,00 грн. (а.с. 75, 76)

Постановою державного виконавця від 13 вересня 2017 року ВП №54363268 накладено арешт на все майно боржника – ОСОБА_1 (а.с. 77)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2017 року скаргу ОСОБА_1 за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 задоволено, визнано незаконними та скасовано постанови ВП №54362876 та ВП 54363268 від 13.09.2017 року винесенні державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 (а.с. 9, 10)

Постановою державного виконався Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 від 21 листопада 2017 року виконавчі провадження ВП №54632876 та ВП №54363268 об’єднано у зведене виконавче провадження №55211861. (а.с. 74)

Крім того, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 грудня 2017 року задоволено скаргу ОСОБА_1 та визнано незаконними та скасовано постанови ВП №54362876 та ВП 54363268 від 10.08.2017 року винесенні державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 (а.с. 11, 12)

Отже, як постанови державного виконався Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 від 10 серпня 2017 року про відкриття виконавчого провадження, так і постанови від 13 вересня 2017 року про накладення арешту на майно боржника скасовані відповідно до ухвал Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2017 року та 21 грудня 2017 року.

В подальшому, постановами державного виконався Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 від 30 січня 2018 року ВП №54363268 та ВП №54632876 повторно відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Вінницького міського суду Вінницької області №127/22217/14-ц від 12.05.2015р. про стягнення на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вінницької міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області по 1566,00 грн. витрат на правову допомогу з кожного, а також повторно накладено арешт на майно боржника – ОСОБА_1

Крім того, постановами державного виконався Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 від 17 квітня 2018 року ВП №54363268 та ВП №54632876 стягнуто з боржника ОСОБА_1 по 102,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій.

В той же час, судом встановлено та з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.09.2017р., зупинено виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2016 року до закінчення касаційного провадження у справі. (а.с. 16, 17)

Заявами від 06.10.2017р. та від 26.10.2017р. ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_7 повідомлено державного виконавця про наявність судового рішення, яким зупинено виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2016 року до закінчення касаційного провадження у справі, однак державним виконавцем жодних дій, у зв’язку з цим, не вчинено. (а.с. 19-21)

Визначаючись щодо правомірності вимог скарги суд виходить з того, що відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною першою та другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як зазначено вище та встановлено судом постановами державного виконався Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 від 30 січня 2018 року ВП №54363268 та ВП №54632876 повторно відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Вінницького міського суду Вінницької області №127/22217/14-ц від 12.05.2015р. про стягнення на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вінницької міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області по 1566,00 грн. витрат на правову допомогу з кожного, а також повторно накладено арешт на майно боржника – ОСОБА_1

Зі змісту виконавчих листів №127/22217/14-ц від 12.05.2017р. слідує, що рішення суду, в частині розподілу витрат на правову допомогу, ухвалено на користь кількох позивачів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а стягнення має відбуватися з п’яти відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вінницької міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Проте, у виконавчих листах виданих 12 травня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вінницької міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області по 1566,00 грн. витрат на правову допомогу з кожного, зазначено один боржник (ОСОБА_1М.) та один стягувач (ОСОБА_5Ф./ОСОБА_4Ф.), натомість не зазначено в якій частині необхідно виконати таке рішення та не зазначено що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Отже, вказані виконавчі листи не відповідають вимогам частини другої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Однак, державний виконавець, при повторному відкритті виконавчого провадження та винесенні оскаржуваних постанов на зазначене вище уваги не звернув, вимоги закону проігнорував.

При цьому, суд звертає увагу на те, що матеріали виконавчого провадження не містять доказів звернення державного виконавця до суду з заявою про роз’яснення судового рішення.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що постанови державного виконався Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 від 30 січня 2018 року ВП №54363268 та ВП №54632876 про відкриття виконавчого провадження є незаконними та підлягають скасуванню.

Крім того, вищевказаними постановами від 30 січня 2018 року ВП №54363268 та ВП №54632876 про відкриття виконавчого провадження стягнуто з боржника виконавчий збір в сумі 156,60 грн.

Відповідно до частини п’ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Проте, відповідно до частини першої статті 328 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали ВССУ – 18.09.2017) одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 326 цього Кодексу, суддя-доповідач протягом трьох днів вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не погодилася з рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.11.2016р. та ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20.03.2017р. й оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який ухвалою від 18.09.2017р., задовольнив клопотання скаржника та зупинив виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2016 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), який набув чинності 05.10.2016р.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом першим частини другої статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Поряд з цим, відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Отже, статтею 34 Закону №1404-VIII закріплено обов’язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті.

В свою чергу необхідність зупинення вчинення виконавчих дій виключає можливість подальшого вчинення державним виконавцем заходів щодо виконання судового рішення.

Проте, незважаючи на зупинення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2016 року до закінчення касаційного провадження у справі, про що державний виконавець був повідомлений боржником (заява від 06.10.2017р. та від 26.10.2017р.), останнім проігноровано вимоги закону та постанови про зупинення вчинення виконавчих дій не винесено.

Таким чином, оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.09.2017р. зупинено виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2016 року, на підставі якого видано виконавчий документ, подальші постави державного виконавця щодо виконання такого виконавчого документа, в тому числі постанови від 30 січня 2018 року ВП №54363268 та ВП №54632876 в частині стягнення з боржника виконавчого збору є незаконними.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на наведене, вимоги скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується постановлення окремої ухвали щодо дій державного виконавця, то з урахуванням положень статті 262 ЦПК України, а також враховуючи те, що постановлення окремої ухвали це право, а не обов’язок суду, суд не вбачає для цього підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 81, 260, 450, 451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 від 31 січня 2018 року ВП №54362876 про відкриття виконавчого провадження.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 від 31 січня 2018 року ВП №54363268 про відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: