Постанова № 74510751, 06.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року справа №243/11172/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Гайдара А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов’янського міськрайонного суду від 23 лютого 2018 року у справі № 243/11172/17 (головуючий І інстанції Сидоренко І.О., дата складання повного тексту рішення 23 лютого 2018 року, м. Слов’янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2017 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (далі – Слов’янське ОУПФУ, відповідач, управління, пенсійний орган) про визнання протиправною бездіяльності щодо припинення виплати пенсії, зобов’язання поновити виплату пенсії за віком з лютого 2016 року, сплатити виниклу заборгованість з лютого 2016 року на рахунок відкритий в філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати з 01 лютого 2016 року по день стягнення компенсації, звернення постанови до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць (а.с. 2-4).

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду від 23 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Визнана протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії з 01 березня 2016 року; зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії та сплатити заборгованість за період, починаючи з 01 березня 2016 року; рішення суду допущено до негайного виконання в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць. В задоволенні інших позовних вимог – відмовлено. Вирішено питання судових витрат (а.с. 28-32).

Не погодившись з таким рішенням, в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з управління компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення місцевого суду скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині (а.с. 36-37).

Спірним питанням у даній справі є право позивача на отримання компенсації втрати частини доходу, пенсії, що регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, позивачем надіслана заява про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін, з таких підстав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Слов’янському ОУПФУ та отримує пенсію за віком (а.с. 7, 26).

Згідно довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції № НОМЕР_1 від 14 вересня 2015 року ОСОБА_1 постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2 і перемістився з тимчасово окупованої території (районів проведення антитерористичної операції) в с. Мирне, Слов’янського району, вул. 60 років СРСР 5/8 (а.с. 8).

20 жовтня 2015 року звернувся до управління з заявою про запит пенсійної справи з ПФУ м. Луганська та прийняття його на облік по матеріалам пенсійної справи (а.с. 18).

Згідно розпорядження Слов’янського ОУПФУ від 04 листопада 2015 року позивача взято на облік з особливістю переселенець зареєстрований та одночасно нараховано суму заборгованості з 01 серпня 2014 року (а.с. 18).

У лютому 2016 року на підставі інформації, наданої СБУ для опрацювання, пенсійні виплати громадянам, відповідно до наданого списку, призупинені до з’ясування з 01 березня 2016 року, в тому числі і виплату пенсії позивачу.

28 листопада 2018 року до управління надійшло рішення комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО № 72 про відмову у відновлені виплат пенсії ОСОБА_1

Крім того, як вбачається з матеріалів справи згідно довідки Слов’янського ОУПФУ про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії з березня 2016 року виплата пенсії позивачу не здійснювалась (а.с. 26).

Суд першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково, в частині стягнення з Слов’янського ОУПФУ компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати – відмовив.

Суд, розглянувши вищезазначену справу в межах апеляційної скарги позивача дійшов наступних висновків.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (надалі - Закон № 2050-III).

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону № 1058-IV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Так, за правилами статті 1 Закону № 2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вищезазначеного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.

Статтями 3, 4 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Вказані правилами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» кореспондуються з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року «Про проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».

Зміст вищезазначених норм слід розуміти так, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, дія вищенаведених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії), і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.

Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки з матеріалів справи вбачається, що з березня 2016 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась пенсія, отже існує заборгованість, яка відповідачем не погашена. Оскільки у суду відсутні відомості щодо дати погашення пенсійним органом заборгованості з виплати пенсії позивачу, отже звернення позивача з цими позовними вимогами на думку суду є передчасними, що унеможливлює їх задоволення.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов’янського міськрайонного суду від 23 лютого 2018 року у справі № 243/11172/17 – залишити без задоволення.

Постанову Слов’янського міськрайонного суду від 23 лютого 2018 року у справі № 243/11172/17 за позовом ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлено 06 червня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_2