Ухвала суду № 74510461, 06.06.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4238/18

Провадження № 2-о/127/120/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря Мельника А.В.,

представника заявника ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3, за участю заінтересованих осіб: Вінницької міської ради, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю та родинних відносин між фізичними особами,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з заявою в якій просить суд встановити факт проживання однією сім'єю у будинку № 6 по пров. Комунальний у м. Вінниці, ОСОБА_3 з ОСОБА_5 з 1980 року по день його смерті, а саме 28.02.2010 року. А також встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 як племінниці та дядька.

Представник заявника у судовому засіданні вимоги заяви підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Вінницької міської ради у судовому засіданні заперечувала, щодо задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин, оскільки вважає, що між заявником та заінтересованою особою існує спір про право з приводу спадкування майна ОСОБА_5

Заінтересована особа ОСОБА_4 до судового засідання не з'явився однак 16.05.2018 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, також вказав, що вимоги заяви ОСОБА_3 визнає та не заперечує проти їх задоволення.

За змістом ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність та прикладну значущість і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Важливою також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв'язок із певним суб'єктивним матеріальним правом.

Відповідно до роз’яснень, які містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: 1) згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 3) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Під час розгляду справи в порядку окремого провадження представник заінтересованої особи Вінницької міської ради ОСОБА_2 заперечувала, щодо задоволення заяви, зазначивши що територіальна громада міста Вінниці має намір звернутись до суду з заявою про визнання спадщини ОСОБА_5 відумерлою.

Встановлення заявлених юридичних фактів необхідне ОСОБА_3 для подальшої реалізації її права на спадкування. Отже, встановлення факту, про який просить заявник, пов'язане з наступним вирішенням спору про право на спадкове майно .

З огляду на вищевикладене, в ході судового розгляду даної справи стали відомі обставини, які дають достатні підстави вважати, що існує спір про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Отже, суд приходить до висновку про залишення без розгляду вищезазначеної заяви, оскільки зі змісту останньої вбачається спір про право.

Суд вбачає за можливе роз’яснити заявнику, що залишення без розгляду даної заяви, не перешкоджає повторному зверненню із заявою в порядку позовного провадження на загальних підставах.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, оскільки заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду у зв'язку наявністю спору про право, сплачений нею судовий збір підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260, 293, 294, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3, за участю заінтересованих осіб: Вінницької міської ради, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю та родинних відносин між фізичними особами - залишити без розгляду.

Роз’яснити заявнику, що вона має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Повернути ОСОБА_3, судовий збір в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні) 80 коп., що був сплачений згідно квитанції № 48 від 13.03.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області до Апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: