Рішення № 74509844, 04.06.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2018 р. № 814/891/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, Миколаїв, 54003 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001 проскасування вимоги від 05.03.2018р. № Ф-14261-17,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 05.03.18 №Ф-14261-17 про сплату недоїмки ЄСВ на суму 6317,09 гривень.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувана вимога №Ф-14261-17 від 05.03.18 про сплату недоїмки в сумі 6317,09 грн. винесена на підставі поданого ним звіту «Про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за 2017 рік. Разом з цим, дані звіту «Про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за 2017 рік є помилковими, так як позивач звільнений від сплати єдиного внеску як пенсіонер та оскільки жодного договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування позивачем не укладено, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2018 року № Ф-14261-17 підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив, просив в його задоволенні відмовити, обгрунтувавши свою позицію у відзиві тим, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. Водночас, якщо такими особами самостійно визначено зобов'язання у звіті, то вони підлягають обов'язковій сплаті. Оскільки позивачем самостійно подано 19.02.18 за №22298 Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, в якому самостійно визначено базу нарахування єдиного внеску, у нього виникло зобов'язання щодо сплати самостійно визначеної суми єдиного внеску.

В судовому засіданні 03.05.18 представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 10.12.1997 та як платник податків та внесків перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Згідно пенсійного посвідчення №2045901810 від 04.10.2017 ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком.

19.02.18 позивачем подано до органу податкової служби Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, у якій самостійно визначив суму ЄСВ.

28.02.2018 позивач звернувся до ГУ ДФС в Миколаївській області із заявою, в якій повідомив про помилковіть надання Звіту за 2017 рік, оскільки він є пенсіонером. Просив врахувати це та зняти зазначені в Звіти суми ЄСВ.

На підставі наведеного вище Звіту, відповідачем 05.03.2018 виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-14261-17 в сумі 6317,09 грн.

Відповідач 16 березня 2018 року надав відповідь №3542/10/14-29-13-01-24, згідно якої у задоволенні заяви від 28.02.18 позивачу відмовлено з посиланням на те, що вказана сума ЄСВ самостійно визначена ним у Звіті, а тому підлягає обов'язковій сплаті.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 1 Закону Украни "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 та підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З наведеного, звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Аналогічна позиція закріплена у Постанові Верховного Суду від 20.03.2018 по справі №805/2195/17-а.

ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, а відтак звільнений від сплати єдиного внеску.

Нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначається Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449.

Відповідно до п. 4 Інструкції №449 для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Особи, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, зазначені у пункті 4 розділу II цієї Інструкції, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з цим, як зазначалось вище, за ч.4 ст. 4 Закону №2464 пенсіонери за віком або інвалідами отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону №2464 особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, встановлений у ч. 3 ст. 10 Закону № 2464, а саме, особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування передбачений у розділі V Інструкції №449.

Таким чином, підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а не Звіт «Про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Відповідачем не надано доказів про звернення позивача з заявою про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно укладання з ним договору про добровільну участь.

Відтак, враховуючи, що позивач є пенсіонером за віком, звільнений від сплати єдиного внеску, а договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладав, сума ЄСВ з нього не стягується.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Сума сплаченого позивачем судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Миколаїв,54003 НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) задовольнити.

2. Скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 05.03.18 №Ф-14261-17 про сплату ОСОБА_2 недоїмки в сумі 6317,09 гривень.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Миколаїв,54003 НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 гривень (сімсот чотири грн. вісімдесят коп.).

4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Повний текст рішення 07.06.18