Ухвала суду № 74509594, 07.06.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

07 червня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1657/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кіровоградського міського округу ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Кіровоградського міського округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації речового права та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Кіровоградського міського округу ОСОБА_6 при державній реєстрації речового права - договору оренди земельної ділянки загальною площею 42,9120 га, кадастровий номер: 3522581500:02:000:9139, розташованої на території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області за ОСОБА_4 та скасувати державну реєстрацію даного речового права від 04.08.2016;

- скасувати державну реєстрацію речового права за договором суборенди від 17.08.2016 на земельну ділянку загальною площею 42,9120 га, кадастровий номер: 3522581500:02:000:9139, розташовану на території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області за ОСОБА_5, зареєстровану приватним нотаріусом Кіровоградського міського округу ОСОБА_3 19.08.2016;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 42,9120 га, кадастровий номер: 3522581500:02:000:9139, розташованої на території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області за ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Такий висновок суду узгоджується з позицією ОСОБА_7 Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №802/1792/17-а, від 04.04.2018 у справі № 826/11640/16, від 10.05.2018 у справі №826/81/15.

З позовної заяви вбачається, що позивач, оскаржує дії приватного нотаріуса Кіровоградського міського округу ОСОБА_6 щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, загальною площею 42,9120 га, кадастровий номер: 3522581500:02:000:9139, розташованої на території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області за ОСОБА_4 та просить скасувати державну реєстрацію даного речового права та речового права суборенди зазначеної земельної ділянки за ОСОБА_8.

Так, позивач вважає, що реєстрація речового права – права оренди земельної ділянки за ОСОБА_4, порушує його право на володіння та користування спірною земельною ділянкою, отже, виник приватно - правовий спір.

Реєстратор вчинив реєстраційні дії в інтересах користувача земельної ділянки – ОСОБА_4.

Відповідачем у цьому спорі повинен бути, в першу чергу, ОСОБА_4, оскільки рішення у справі безпосередньо може вплинути на його права як орендаря спірної земельної ділянки.

Відповідно до приписів частини 4 статті 46 КАС України громадяни України, можуть бути відповідачами лише за позовом суб'єкта владних повноважень.

У даному випадку його неможливо залучити до участі у справі, як відповідача, що безумовно порушуватиме право на справедливий суд (обмеженість у правах).

Оскільки реєстрація є похідною від права, то, якщо особа оскаржує реєстрацію за іншою особою, вона завжди не визнає право.

Для визначення юрисдикції спору важлива кінцева мета, яку переслідує позивач, а не підстави порушення права.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав (спір про право на земельну ділянку), що випливають із договірних відносин, у зв’язку з чим спір у цій справі не є публічно-правовим щодо оскарження акту індивідуальної дії суб'єкту владних повноважень і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Водночас, за правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

За таких обставин, враховуючи суть спірних правовідносин, суддя дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України - суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 20.07.2006 у справі “Сокуренко і Стригун проти України” (заяви № 29458/04 та № 29465/04)) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи викладене, суддя вважає за доцільне відмовити позивачу у відкритті провадження у справі з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

Згідно із ч.5 ст.170 КАС України - повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.170, 243, 248, 256 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кіровоградського міського округу ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Кіровоградського міського округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації речового права та зобов’язання вчинити певні дії.

Роз’яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається, та така справа має розглядатись у порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до п.5 ч.1 ст.294 КАС України у 15 - денний строк, встановлений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_9