Рішення № 74508966, 22.05.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

22 травня 2018 р. Справа № 802/895/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л..,

секретаря судового засідання: Демченка А.М.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21000 )

до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100 )

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що факт роботи в Одеському шляхо-будівельному управління з 24.01.1984 року по 01.10.1984 року включно, ремонто-будівельному кооперативі "Гарант" період з 02 вересня 1991 року по 24 листопада 1992 року включно; та період з 10 березня 1994 року по 12 грудня 1999 року включно стаж роботи в малому багатопрофільному підприємстві "Садко" підтверджується записами у трудовій книжці, що відповідно до вимог чинного законодавства є підставою зарахувати до трудового стажу період роботи на підприємстві та врахувати його при призначенні пенсії за віком.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що у трудовій книжці позивача містяться певні розбіжності. Крім того, звернув увагу суду на те, що в Департаменті архівної справи та діловодства Одеської міської ради відсутні документи Одеського шляхо-будівельного управління, що не дає можливості перевірити доводи позивача. У зв'язку з цим, відповідач зазначає, що відсутні правові підстави для зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи в періодах з 24.01.1984 року по 01.10.1984 року включно, з 02 вересня 1991 року по 24 листопада 1992 року включно, з 10 березня 1994 року по 12 грудня 1999 року, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 22.06.2017 року звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, де йому повідомили про те, що для належного визначення його права на пенсійне забезпечення необхідно донести наступні документи: військовий квиток, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідку про період роботи з вересня 1991 року по листопад 1992, з березня 1994 року по грудень 1999, з липня 2001 року по грудень 2008 року, з січня 1984 року по жовтень 1984 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 Донести наведені документи необхідно було до 22.09.2017.

Додатково з метою сприяння позивачу у реалізації його права на пенсійне забезпечення, управлінням надіслано лист до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №464/06-31-2/02-1 від 24.07.2017 про витребування довідки про періоди роботи ОСОБА_1 в Одеському шляхо-будівельному управлінні з січня 1984 року по жовтень 1984 року. Проте, у відповідь на зазначений лист управління ПФ було повідомлено, що документи Одеського шляхо-будівельного управління на зберігання до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради не надходили.

Також у визначений відповідачем строк необхідні уточнюючі довідки про спірний період стажу ОСОБА_1 донесено не було.

З огляду на наведені обставини, а також норми чинного законодавства, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи наступних періодів: з 24.01.1984 по 01.10.1984, 02.09.1991 по 24.11.1992, 10.03.1994 по 12.12.1999.

Не погоджуючись із такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував таке.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Згідно з пунктами 1-3 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд встановив, що згідно з даними трудової книжки ОСОБА_1 він працював в Одеському шляхо-будівельному управлінні з 24.01.1984 року по 01.10.1984 року включно, ремонтно-будівельному кооперативі "Гарант" період з 02 вересня 1991 року по 24 листопада 1992 року включно; з 10 березня 1994 року по 12 грудня 1999 року включно в малому багатопрофільному підприємстві "Садко".

Зазначені записи про прийняття та звільнення позивача з роботи є послідовними, а також скріплені печаткою підприємств та підписами завідуючих відділами кадрів, а тому не викликають сумніву у їх достовірності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що факт роботи позивача на підприємствах підтверджений належними доказами, а саме записами у трудовій книжці, як це передбачено вищевикладеними нормами законодавства.

Відтак, вказаний період трудової діяльності позивача повинен бути врахований до страхового стажу для призначення їй пенсії.

Посилання відповідача про деякі неточності у у заповненні трудової книжки позивача, судом не враховані як обґрунтовані, оскільки вказана обставина не спростовує відсутність факту роботи на вищевказаному підприємстві з урахуванням наявності достатніх доказів, що підтверджують такий стаж.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповнення трудової книжки, відсутність довідок, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 06.03.18 р. по справі №754/14898/15-а

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов’язання управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж роботи, а саме, в Одеському шляхо-будівельному управління з 24.01.1984 року по 01.10.1984 року включно, ремонто-будівельному кооперативі "Гарант" період з 02 вересня 1991 року по 24 листопада 1992 року включно; та період з 10 березня 1994 року по 12 грудня 1999 року включно стаж роботи в малому багатопрофільному підприємстві "Садко".

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці, які полягають у не зарахуванні ОСОБА_1 трудового стажу роботи в Одеському шляхо-будівельному управління з 24.01.1984 року по 01.10.1984 року включно, ремонтно-будівельному кооперативі "Гарант" період з 02 вересня 1991 року по 24 листопада 1992 року включно та період з 10 березня 1994 року по 12 грудня 1999 року включно стаж роботи в малому багатопрофільному підприємстві "Садко", суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, саме відмова управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо незарахування стажу ОСОБА_1 винесена з порушенням вимог чинного законодавства та безпідставно, тому є протиправним. Отже, належним способом захисту має бути, саме зобов’язання управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці зарахувати ОСОБА_1 спірний трудовий стаж роботи, а не дії щодо його не зарахування, як помилково вважає позивач, оскільки самі по собі дії не порушують права, свободи та інтереси позивача, а відтак не створюють підстав для їх захисту.

Тому, у задоволенні адміністративного позову в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов слід задовольнити частково.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (код ЄДРПОУ 37979905; вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) зарахувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2; інд. код НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) трудовий стаж роботи, а саме, в Одеському шляхо-будівельному управління з 24.01.1984 року по 01.10.1984 року включно, ремонто-будівельному кооперативі "Гарант" період з 02 вересня 1991 року по 24 листопада 1992 року включно; та період з 10 березня 1994 року по 12 грудня 1999 року включно стаж роботи в малому багатопрофільному підприємстві "Садко".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2; інд. код НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (код ЄДРПОУ 37979905; вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) судовий збір в сумі 352,40 гривень (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 29.05.2018 року.

Суддя підпис ОСОБА_3

копія вірна Суддя:

Секретар: