Постанова № 74508694, 05.06.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2018р. справа № 913/932/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретаря ОСОБА_4від позивача:не з»явивсявід відповідача:ОСОБА_5, представник, наказ № 10-к від 23.02.2018р.від третьої особи ОСОБА_6, адвокат, свідоцтво ПТ №1659 від 28.03.2017р.розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна Компанія "Нафтогаз України" м. Київ на рішення господарського суду Луганської областівід12.03.2018 року (повний текст складено та підписано 19.03.2018р. у м. Харкові)у справі№913/932/17 (суддя Зюбанова Н.М.)за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", м.Сєвєродонецьк, Луганська областьдо відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" м.Лисичанськ, Луганська область Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна Компанія "Нафтогаз України" м.Київпровизнання протиправними дій та зобов’язання відповідача врегулювати з постачальником газу питання небалансу природного газу, який виник жовтні-грудні 2017 року В С Т А Н О В И В:

29.11.2017 року позивач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", м.Сєвєродонецьк, Луганська область звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" м.Лисичанськ, Луганська область про визнання протиправними дій відповідача щодо несанкціонованого відбору природного газу, які порушують права позивача згідно норм укладеного Типового договору розподілу природного газу №09420DB58ХАТ016 від 01.01.2016р. та зобов"язання відповідача припинити дії щодо несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи ПАТ "Луганськгаз" (т.1, а.с.3-16).

Згідно ухвали суду від 16.01.2018р. розгляд справи здійснено за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с.215).

15.02.2018р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову від 14.02.2018р. № 01-02-43/367, в якій просив прийняти цю заяву, визнати протиправними дії відповідача щодо несанкціонованого відбору природного газу в жовтні 2017р. в обсязі 695,417 тис.куб.м та у листопаді 2017 року в обсязі - 3591,873 тис.куб.м, які порушують права ПАТ "Луганськгаз" згідно норм укладеного Типового договору розподілу природного газу № 09420DB58ХАТ016 від 01.01.2016р.; зобов"язати КП "Лисичанськтепломережа" врегулювати зі своїм постачальником НАК "Нафтогаз України" питання небалансу природного газу, який виник у ПАТ "Луганськгаз" в жовтні 2017 року в обсязі 695,417 тис.куб.м та у листопаді 2017р. в обсязі 3591,873 тис.куб.м (т.1., а.с.227-232).

Ухвалою суду від 15.02.2018р. у даній справі залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ (т.1, а.с.244-245).

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.03.2018р. у справі № 913/032/17 у задоволені позову відмовлено (т.2, а.с.184-186).

В обґрунтування прийнятого рішення в частині вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо несанкціонованого відбору природного газу за умовами Типового договору розподілу природного газу № 09420DB58XAT016 від 01.01.2016, суд дійшов висновку, що цей спосіб захисту не відповідає закону та договору, оскільки фактично зведений до встановлення судом факту порушення умов договору, що завжди оцінюється судом у разі застосування певного виду відповідальності, передбаченої за порушення умов договору, але не як самостійна вимога.

Щодо вимог позивача про зобов‘язання відповідача врегулювати з постачальником газу НАК “Нафтогаз України” питання небалансу природного газу, який виник жовтні-грудні 2017 року, то ці вимоги є необґрунтованими, оскільки згідно з Кодексом газорозподільних систем обов‘язок по врегулюванню спірного питання покладено на постачальника газу (ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” – третю особу), а не відповідача, який є споживачем, а саме:

- якщо за підсумками місяця фактичний об‘єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами) буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об‘єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС (пункт 4 глави 5 пункт 4 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем).

Таким чином, за висновком суду, позовні вимоги про зобов‘язання відповідача врегулювати з постачальником газу питання небалансу природного газу суперечать закону, а тому є необґрунтованими.

З апеляційною скаргою звернулась третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ, в якій вважає мотивувальну частину рішення безпідставною в частині визначення обов"язку НАК "Нафтогаз України" по врегулюванню питання небалансу природного газу, який виник в жовтні-грудні 2017р., необгрунтованою та такою, що винесена при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме: положення про покладання спеціальних обов"язків на суб"єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2017р. №187, п.2 р.1, п.1 та п.4 р.5 глави V1 Кодексу газорозподільних систем, ст.19 Закону України "Про теплопостачання", а також з порушенням норм процесуального права (ст.ст.13,73,76,86 ГПК України).

Апелянт звертає увагу суду на те, що позивачем не було виконано вимоги п.12 Положення про покладання спеціальних обов"язків на суб"єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу та, як наслідок, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не були підтверджені планові обсяги природного газу за жовтень-листопад 2017 року, тобто не здійснювалася поставка природного газу.

Так, станом на 26.09.2017р.заборгованість позивача перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" склала 158,01 млн.грн., станом на 26.10.2017р. заборгованість позивача перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України"склала 157,97 млн.грн.

У зв"язку з наявною заборгованістю за спожитий у минулі періоди природний газ, низьким рівнем розрахунків, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не мало правових підстав підтверджувати позивачу планові обсяги природного газу (видавати номінації) на жовтень-грудень 2017р. відповідно, не здійснювало постачання природного газу позивачу у жовтні та листопаді 2017р.

Таким чином, як вважає апелянт, оскільки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не підтверджувало позивачу обсяги природного газу на жовтень-листопад 2017р., відповідно НАК "Нафтогаз України" не була постачальником для Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" в спірний період.

При цьому, відбір газу без постачальника має наслідком виникнення небалансу природного газу.

В даному випадку, НАК "Нафтогаз України" не підтверджував позивачу обсяги природного газу на жовтень-листопад 2017р., таким чином не виступав постачальником для даного споживача. Отже, у випадку, якщо жоден інший постачальник не підтверджував обсяги природного газу спожиті відповідачем в жовтні-листопаді 2017р., таким чином відбувся несанкціонований відбір газу, отже його вартість споживач має компенсувати оператору ГРМ.

Крім того, на думку апелянта, суд не навів жодних доказів, на підставі яких він визначив постачальником третю особу, та взагалі не досліджував питання поставки природного газу в ці місяці.

Враховуючи викладене, апелянт просить суд змінити рішення господарського суду Луганської області від 12.03.2018р. у справі №913/932/17, виключивши із мотивувальної частини оскаржуваного рішення наступне:

"Щодо вимог позивача про зобов‘язання відповідача врегулювати з постачальником газу НАК “Нафтогаз України” питання небалансу природного газу, який виник в жовтні-грудні 2017 року, то ці вимоги є необґрунтованими, оскільки згідно з Кодексом газорозподільних систем обов‘язок по врегулюванню спірного питання покладено на постачальника газу (ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” – третю особу), а не відповідача, який є споживачем, а саме:

- якщо за підсумками місяця фактичний об‘єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами) буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об‘єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС (пункт 4 глави 5 пункт 4 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем).

Таким чином позовні вимоги про зобов‘язання відповідача врегулювати з постачальником газу питання небалансу природного газу протирічать закону, а тому є необґрунтованими",

вказавши що:

«Щодо вимог позивача про зобов"язання відповідача врегулювати з НАК "Нафтогаз України» питання небалансу природного газу, який виник у жовтні-листопаді 2017року, то ці вимоги є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, НАК "Нафтогаз України" не було постачальником природного газу для позивача в період жовтень-листопад 2017року.

Таким чином позовні вимоги про зобов"язання відповідача врегулювати з НАК "Нафтогаз України" питання небалансу природного газу протирічать закону, а тому є необґрунтованими".

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 12.03.2018р у справі № 913/932/17 залишити без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 23.04.2018р. у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" м.Київ та зобов"язано позивача та відповідача в строк до 10.05.2018р. включно надати суду відзив на апеляційну скаргу із доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі (т.2, а.с.192-193).

15.05.2018р. через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача від 08.05.2018р. № 01-02-43/862, в якому позивач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 12.03.2018р. без змін (т.2, а.с.216-218).

Так, зокрема, у відзиві позивач зазначив, що підтвердження обсягів природного газу (видання номінацій), КП "Лисичанськтепломережа" покладено на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на підставі спеціального нормативного акту щодо опалювального сезону 2017/2018, яким є розпорядження КМУ "Про деякі питання опалювального сезону 2017/2018" та договорів на поставку природного газу.

Позивач вважає, що мотивувальна частина рішення господарського суду Луганської області від 12.03.2018р. по даній справі в частині визначення обов"язку НАК "Нафтогаз України" по врегулюванню питання небалансу природного газу, який виник в жовтні-листопаді 2017р., є обґрунтованою.

Ухвалою ДАГС від 11.05.2018р. справу призначено до розгляду на 05.06.2018р. о 10-00год.

Ухвалою Донецького апеляційної господарського суду від 23.04.2018р. був встановлений відповідачу строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 10.05.2018р., в той же час 05.06.2018р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу №1373 від 04.06.2018р.

Згідно ч. 2 ст. 118 ГПК заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись зазначеною нормою, суд апеляційної інстанції залишає без розгляду поданий відповідачем відзив на апеляційну скаргу.

15.12.2017р. набув чинності ГПК України в новій редакції відповідно до Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” № 2147-19 від 03.10.2017р.

Таким чином, апеляційна скарга в межах даної справи розглянута згідно вимог ГПК України в новій редакції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2018р., визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

У судове засідання з’явився апелянт, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.

У судове засідання з»явився відповідач, заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити оскаржуване рішення без змін.

Позивач у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Враховуючи те, що явка сторін у судове засідання не визнавалася обов’язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши представників апелянта та відповідача, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" юридична особа (ідентифікаційний код 05451150), що підтверджено Статутом та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.23-36).

Позивач має Ліцензію з розподілу природного газу, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ від 26.08.2010р., видану Національною комісією регулювання електроенергетики України серія АВ №527279 (переоформлена рішенням НКРЕКП від 08.09.2015р. №2284).

Відповідач, Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа" юридична особа (ідентифікаційний код 13401321).

Має ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 370 від 30.11.2012р. на постачання теплової енергії; транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях і конегераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії) (т.1, а.с.199-201).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ юридична особа (ідентифікаційний код 00032129).

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” (позивач) здійснює господарську діяльність за рахунок отриманих доходів від розподілу та постачання природного газу, обслуговування систем газопостачання у Луганській області і це є основний напрямок діяльності товариства.

Як зазначає позивач, постачання природного газу здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов‘язків на суб‘єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу”.

З матеріалів справи вбачається, у січні 2016 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” (позивачем) та Комунальним підприємством “Лисичанськтепломережа” (відповідачем) шляхом підписання останнім заяви-приєднання № 09420DВ58ХАТ016 від 01.01.2016 було укладено Договір на розподіл природного газу у відповідності до ст. 40 Закону України “Про ринок природного газу” (т.1, а.с.182-186).

Типовий договір розподілу природного газу є публічним, він регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об‘єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно Загальних положень зазначеного договору:

Оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", що здійснює розподіл природного газу на підставі ліцензії з розподілу природного газу, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ від 26.08.2010р., видану Національною комісією регулювання електроенергетики України серія АВ №527279 (переоформлена рішенням НКРЕКП від 08.09.2015р. №2284);

підтверджений обсяг природного газу – об»єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для Споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердження номінації) та доведений Оператору ГРМ у визначеному Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Регулятора від 30.09.2015р. № 2493;

Постачальник - суб"єкт господарювання, з яким Споживач в установленому порядку уклав договір поставки природного газу;

Споживач - фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об"єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператору ГРМ.

Згідно з п.2.1 договору, Оператор ГРМ зобов"язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зоов"язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строк та порядку, визначеному цим Договором.

За умовами п.п. 3.1, 3.2 Типового договору розподілу природного газу санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється Споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома споживача – його постачальником.

Згідно п.12.1 договору, цей договір укладається на невизначений строк.

Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб’єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.

Відповідно до п. 1 глави 5 розділу VІ цього Кодексу споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та оператором ГРМ здійснюється за умови наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період та забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.09.2017 між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (третьою особою, за договором - постачальник) та Комунальним підприємством “Лисичанськтепломережа” (відповідачем, за договором - споживач) було укладено договори № 5058/1718-БО-20, № 5038/1718-ТЕ-20, № 5039/1718-КП-20, № 5040/1718-РО-20 постачання природного газу, за умовами яких постачальник зобов’язався поставляти споживачу у жовтні-грудні 2017 року природний газ різним категоріям споживачів у певних визначених обсягах (т.1, а.с.162-181).

В Преамбулі зазначених договором встановлено, що сторони керуються Законом України "Про ринок природного газу", Положенням про покладення спеціальних обов"язків на суб"єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 22 березня 2017 року №187, іншими нормативно-правовими актами.

В пунктах 2.1 договорів визначено планові обсяги постачання природного газу у період з жовтня 2017р. по березень 2018р. включно, а саме:

- договором № 5038/1718-ТЕ-20 від 06.09.2017р. - 25 413,7 тис.куб.м;

- договором № 5058/1718-БО-20 від 06.09.2017р. - 5 215,5 тис. куб.м;

- договором № 5040/1718-РО-20 від 06.09.2017р. - 29,8 тис. куб.м;

- договором № 5039/1718-КП-20 від 06.09.2017р. - 909,6 тис.куб.м.

Пунктом 2.3 договорів передбачено, що допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планових обсягів.

Розподіл (транспортування) природного газу за цим договором здійснює оператор газорозподільних мереж (газотранспортної системи), а саме: ПАТ "Луганськгаз", з яким споживач уклав відповідний договір (п.2.6 договорів).

Пунктом 3.2 зазначених договорів передбачено, що постачання природного газу за цим договором здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог п.12 Положення.

У разі невиконання споживачем умов п.12 Положення постачальник не підтверджує планові обсяги газу (номінації) для споживача, при цьому передача природного газу не здійснюється (п.3.3 договорів).

Постачальник застосовує процедуру подання номінацій та реномінацій відповідно до Кодексу газотранспортної системи з урахуванням інформації щодо балансування в більшу чи меншу сторону. Номінація надається в обсязі необхідному споживачу за цим договором за умови виконання споживачем пункту 12 Положення (п.3.4 договорів).

Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначеному споживачем у розділі 13 цього договору (п.3.5 договорів).

Відповідно до п.1 розділу 2 Правил постачання природного газу підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об"єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕIС-коду як суб"єкту ринку природного газу.

Як зазначено у письмових поясненнях третьої особи за листом від 07.03.2018 № 14/4-813 номінації за укладеними договорами не були виділені через значну заборгованість підприємства з оплати боргу за поставлений природний газ, компанія не здійснювала постачання природного газу. (т.2, а.с.51-54).

Як встановлено судом, у жовтні-листопаді 2017 року відповідач спожив газ за відсутності номінацій за укладеними договорами – це замовлення замовника послуг транспортування, надана Оператору ГТС стосовно обсягів природного газу для споживача.

Позивач, звертаючись до суду з вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо несанкціонованого відбору природного газу у жовтні-листопаді 2017 року, зазначає, що КП “Лисичанськтепломережа” не мало права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи, оскільки у нього були відсутні виділені його постачальником ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” підтверджені обсяги на відповідний календарний період, що передбачено Типовим договором.

Факти несанкціонованого відбору газу відповідачем, тобто здійсненого з порушенням вимог Кодексу газорозподільних систем, підтверджені актами про порушення №№ 350-376 від 01.11.2017, в яких відсутня відмітка про ознайомлення з документами представника споживача (т.1, а.с.79-132).

За даними позивача загальний обсяг спожитого відповідачем газу (без виділених та підтверджених постачальником номінацій) станом на 20.11.2017 складає 2041337 м. куб.

Крім цього, до справи додані численні акти від 07.11.2017 про ненадання представниками КП “Лисичанськтепломережа” доступу працівникам ПАТ по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” до відповідного обладнання для проведення робіт з примусового відключення споживача від споживання природного газу (т.1, а.с. 106-132).

В обґрунтування позову позивач посилається на факти виставлення йому ПАТ “Укртрансгаз” актів №10-17-1512000708-Баланс від 31.10.2017 та № 11-17-1512000708-Баланс від 30.11.2017 із зазначенням обсягу негативного місячного небалансу підприємства ПАТ по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” у загальній кількості 9813,093 тис. куб. м., які мають негативні наслідки у вигляді сплати послуг у підвищеному розмірі.

Також позивач посилається на значне недоотримання обігових коштів, що унеможливлює виконання товариством певних зобов‘язань (сплата податків, виплата заробітної плати) та просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо несанкціонованого відбору природного газу та зобов‘язати його врегулювати з постачальником газу НАК “Нафтогаз України” питання небалансу природного газу, який виник жовтні-грудні 2017 року.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши представників відповідача та третьої особи, розглянувши матеріали справи та доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає, що підстав для її задоволення не має з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов’язань є укладення господарського договору та інших угод.

Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Стаття 6 Закону України "Про теплопостачання" передбачає принципи державної політики у сфері теплопостачання, а саме: державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; забезпечення технологічної безпеки функціонування систем теплопостачання під час припинення газопостачання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017р. №187 затверджено Положення про покладення спеціальних обов"язків на суб"єктів ринку природного газу для забезпечення загальносусупільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.

Цим Положенням на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" покладається обов"язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами на умовах та в порядку, що визначені цим Положенням. Виробник теплової енергії до 1 квітня 2018 року має право придбати природний газ у ПАТ "НАК "Нафтогаз України" для виробництва теплової енергії або надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям та установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015р. поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", виконав обов"язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання" (п.12 Положення).

З матеріалів справи вбачається, що КП "Лисичанськтепломережа" виконані вимоги ст.19-1 Закону України "Про теплопостачання" - відкриті в ПАТ "Державний ощадний банк України" поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожиту теплову енергію або комунальні послуги від всіх категорій споживачів, що підтверджено договорами банківського рахунку від 22.01.2015р. та 24.10.2016р. (т.1, а.с.187-195).

Підтвердження обсягів природного газу (видання номінацій), зазначених у договорах постачання природного газу № 5058/1718-БО-20, № 5038/1718-ТЕ-20, № 5039/1718-КП-20, № 5040/1718-РО-20 покладено на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі спеціального нормативного акту щодо опалювального сезону 2017/2018рр., яким є Розпорядження КМУ від 04 жовтня 2017 року №720-р "Деякі питання опалювального сезону 2017/2018 року", відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України" зобов"язано:

- укласти до 14.10.2017р. договори із суб"єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населення та/або виробництва теплової енергії для релігійних організацій, з дотриманням вимог Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, затвердженого постановою КМУ від 29 квітня 2016р. №357, та з дотриманням принципу недискримінації;

- разом з операторами газотранспортних та газорозподільних мереж забезпечити протягом опалювального сезону 2017/2018 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

У разі, коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об"єктами споживача, споживач зобов"язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема, вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. При цьому, споживач погоджується на оплату в безумовному порядку вартості наданої постачальникові оператором газотранспортної системи послуги з балансування.

Як було встановлено судом, на виконання даного розпорядження, відповідач КП "Лисичанськтепломережа" уклав з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" договори на постачання природного газу №5038/1718-ТЕ-20, № 5058/1718-БО-20, №5039/1718-КП-20 від 06.09.2017р.

Договори набрали чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діють в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.12.1 договорів).

Пунктами 2.3, 2.4 договорів передбачено, що планові обсяги за цими договорами можуть змінюватися за домовленістю сторін. Без попереднього письмового узгодження сторін допускається відхилення місячного обсягу постачання природного газу не більще ніж +/-5% узгоджених планових обсягів.

Відповідно до вимог п. 1.3 договорів постачання плановий обсяг природного газу, що постачається за договорами споживач визначає самостійно.

Таким чином, планові обсяги постачання природного газу з огляду на умови п.2.1.,2.3,2.4 цих договорів для КП "Лисичанськтепломережа" є узгодженими, а ненадання номінації на наступний місяць щодо планових обсягів постачання природного газу не звільняє ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від обов"язків поставити природний газ споживачу по зазначеним договорам, а позивача, ПАО по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" проводити розподіл природного газу відповідно до укладеного договору про розподіл природного газу.

Споживання природного газу у спірний період підтверджено Технічними актами про фактичне споживання природного газу від 31.10.2017р. за договором про розподіл №09420DВ58ХАТ016 від 01.01.2016р., між ПАТ "Луганськгаз" та КП "Лисичанськтепломережа", природний газ, який належить НАК "Нафтогаз України" в обсязі 695,417 тис.куб.м, в тому числі за зазначеними договорам, та від 30.11.2017р. у загальному обсязі 3 591,873 тис. куб.м, в т.ч. за зазначеними договорами (т.1, а.с. 196-197)

Відповідно до Правил постачання природного газу, Кодексу газотранспортної системи, Кодексу газорозподільних систем, споживач природного газу на розрахунковий період, тобто на газовий місяць має право отримувати природний газ виключно від одного постачальника.

Відповідно до Правил постачання природного газу споживач має право обрати нового постачальника лише у періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості перед ним.

Факт наявності заборгованості за поставлений природний газ у минулі періоди підтверджується як апелянтом, так і відповідачем.

Тому, враховуючи викладене, КП «Лисичанськтепломережа» не мало можливості купувати природний газ у інших постачальників окрім НАК «Нафтогаз України» до повного погашення заборгованості перед діючим і єдиним постачальником природного газу – компанія НАК «Нафтогаз України».

Будь-які спірні відносини щодо обсягів постачання газу, несвоєчасного оформлення актів приймання-передачі газу, небалансів газу є наслідком неналежного виконання сторонами договорів своїх договірних зобов"язань, а також вимог нормативно-правових актів. У разі виникнення будь-яких небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані споживачем із власним постачальником природного газу, а не газорозподільною організацією. Норми законодавства не передбачають необхідності постачальнику подавати номінації на природний газ для споживача - виробника теплової енергії в розрізі різних категорій, як то ТКЕ -бюджет, ТКЕ-населення.

Якщо за підсумками місяця фактичний об‘єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами) буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об‘єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС (пункт 4 глави 5 пункт 4 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем).

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що взаємовідносини щодо обсягів поставленого природного газу у жовтні 2017р. та листопаді 2017р. повинні бути врегульовані постачальником природного газу, а відтак висновок суду щодо необгрунтованості позовних вимог про зобов"язання відповідача врегулювати з постачальником газу НАК "Нафтогаз України" питання небалансу природного газу, який виник у жовтні-грудні 2017р., оскільки врегулювання цього питання покладено на постачальника газу (ПАТ «НАК Нафтогаз України» - третя особа) а не на відповідача, що є споживачем природного газу, є правомірним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, а тому підстав для її задоволення не має.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна Компанія "Нафтогаз України" м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 12.03.2018р. у справі № 913/932/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 12.03.2018р. у справі № 913/932/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови буде складено та підписано 07 червня 2018 року.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді О.В. Стойка

ОСОБА_3

Надр. 5 прим:1 –у справу; 1–позивачу;1 –відповідачу; 1- третій особі;1–ГС Луганської обл.