Постанова № 74508584, 07.06.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2018 р. Справа№ 910/22276/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Дикунської С.Я.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанець О.В.,

представники сторін:

від прокуратури Такташов О.Я.,

від позивача не з`явились,

від відповідача не з`явились,

від третьої особи не з`явились,

розглядає апеляційну скаргу

керівника Житомирської місцевої прокуратури

на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2018 року

у справі №910/22276/17 (суддя Демидова В.О.)

за позовом керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Житомира в особі комунального підприємства "Житомирміськгаз" Житомирської міської ради, м. Житомир,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Житомирської міської ради, м. Житомир,

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року керівник Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Житомира в особі комунального підприємства "Житомирміськгаз" Житомирської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про розірвання договору купівлі-продажу природного газу від 23.08.2017 року №2, укладеного Товариством і Підприємством.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 року у справі №910/22276/17 позов керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Житомира в особі комунального підприємства "Житомирміськгаз" Житомирської міської ради залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки підприємство не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, як того вимагає стаття 23 Закону України "Про прокуратуру", то відповідно, немає підстав для його представництва органами прокуратури із посиланням на зазначену норму. З огляду на викладене, суд місцевий господарський суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає залишенню без розгляду, з підстав зазначених у п.2, ч.1, ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, керівник Житомирської місцевої прокуратури подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в силу ч.1, ст. 280 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Зокрема скаржник зазначає, що в мотивувальній частині позовної заяви повно та ґрунтовно викладено конкретні порушення інтересів держави, необхідність їх судового захисту та орган, уповноважений державою виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Апелянт звертає увагу, що на момент звернення прокурора з позовом до суду діяла редакція Господарського процесуального кодексу України до 15.12.2017 року.

Окрім цього, апелянт зазначив, що аргументи суду першої інстанції не тільки не відповідають обставинам справ, а й в силу положень ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не можуть слугувати підставам для залишення позову без розгляду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Дикунська С.Я., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Житомирської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 року у справі №910/22276/17 та призначено її розгляд на 07.06.2018 року.

В судовому засіданні 07.06.2018 року представник прокуратури надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представники позивача, відповідача та третьої особи не з`явилися, про дату та час судового засідання повідомленні належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту 3 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Приписами частини 1 статті 29 ГПК України (у редакції Закону України № 1798-ХІІ від 06.11.1991, чинній до 15.12.2017), встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами 2 або 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Згідно з частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Звертаючись із позовом, керівник Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Житомира в особі комунального підприємства "Житомирміськгаз" Житомирської міської ради зазначив про те, що як вбачається з преамбули Статуту, Комунальне підприємство «Житомирміськгаз» Житомирської міської ради засноване на власності територіальної громади міста Житомир. Засновником є територіальна громада міста Житомира в особі Житомирської міської ради.

Пунктом 4.2 Статуту визначено, що майно підприємства є власністю територіальної громади міста Житомира і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Крім того, прокурор зазначив, що згідно п. 4.3 Статуту джерелами формування майна підприємства є, окрім іншого, майно, передане йому Засновником та капітальні вкладення з бюджету.

В свою чергу, як зазначає прокурор, невиконання відповідачем зобов`язань із надання газового палива КП «Житомирміськгаз» позбавляє останнє можливості належним чином виконувати функції з розподілу та постачання природного газу населенню, установам і організаціям, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, з тим, щоб забезпечити стабільне, якісне та безперебійне опалення та теплопостачання органам державної влади та місцевого самоврядування , а так само установам соціальної сфери міста Житомира.

Незважаючи на це, вказане комунальне підприємство, достовірно знаючи з 03.09.2017 року про невиконання умов договору будь-яких заходів для спонукання ТОВ «Енерджі Трейд Груп» до його виконання по 21.09.2017 року не вживали, питання про розірвання договору про закупівлю через його невиконання в судовому порядку не ініційоване взагалі, що свідчить про неналежне виконання функцій у спірних правовідносинах.

Судом першої інстанції встановлено, що оскільки Підприємство не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, як того вимагає стаття 23 Закону України "Про прокуратуру", то відповідно, немає підстав для його представництва органами прокуратури із посиланням на зазначену норму. Підприємство в особі якого в інтересах держави звернувся керівник Житомирської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, має підстави і можливість для самостійного захисту своїх прав за спірним договором.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що керівником Житомирської місцевої прокуратури не зазначено причин неможливості позивача, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, самостійно здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку.

Колегія суддів також звертає увагу, що у провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа №910/21061/17 за позовом ТОВ «Енерджі Трейд Груп» до КП «Житомирміськгаз» про розірвання договору №2 купівлі-продажу природного газу від 23.08.2017 року.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Росії", пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини колегія суддів застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки Підприємство не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, як того вимагає стаття 23 Закону України "Про прокуратуру", то відповідно, немає підстав для його представництва органами прокуратури із посиланням на зазначену норму.

Проте, колегія суддів зазначає, що при винесенні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме не вірно застосовано п.2, ч. 1, ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2, ч.1, ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частиною 1, ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 1798-ХІІ від 06.11.1991, чинній до 15.12.2017) позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Частиною 2, ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 1, ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Як вбачається з позовної заяви, остання підписана керівником Житомирської місцевої прокуратури із зазначенням посади та прізвища Грабович А., а також з дотриманням вимог передбачених ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 1798-ХІІ від 06.11.1991, чинній до 15.12.2017) та ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції).

Таким чином, суд першої інстанції помилково керувався п.2, ч.1, ст. 226 Господарського процесуального кодексу України оскільки позовна заява підписана особою, яка має права підписувати її, а також посадове становище якої вказано.

Пунктом 4, частини 1, ст. 280 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга керівника Житомирської місцевої прокуратури на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2018 року підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 03.04.2018 року скасуванню, у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу керівника Житомирської місцевої прокуратури на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2018 року у справі № 910/22276/17 - задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2018 року у справі № 910/22276/17 - скасувати.

3. Матеріали справи №910/22276/17 передати до суду першої інстанції на розгляд.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.06.2018 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді С.Я. Дикунська

М.Г. Чорногуз