Ухвала суду № 74507972, 07.05.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" травня 2018 р. м. Київ Справа № 911/5057/15

за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю

«Інтермаш», м. Київ

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», м. Бровари

про стягнення 1 205 098,00 грн.

Суддя Христенко О.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/5057/15 за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермаш» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення 1205098,00 грн.

Звертаючись із позовом, позивач посилався на те, що між позивачем та Державним підприємством «Червонослобідський спиртзавод», яке реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», укладений Ліцензійний договір №038-2007 від 26.06.2007, згідно з умовами якого позивач взяв на себе обов’язок надавати відповідачу невиключну ліцензію на використання винаходів, що охороняються патентами, а також зв’язані між ними «ноу-хау», які забезпечують придатність винаходів до промислового використання, однак відповідач в порушення умов договору не виконує взяті на себе зобов’язання, в частині сплати роялті, проте продовжує користуватись винаходами позивача, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 205 098,00 грн.

Разом з тим, позивач вказував на те, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України № 498 від 17.08.2010 реорганізовано Державне підприємство спиртової промисловості «Червонослобідський спиртовий завод» шляхом приєднання до ДП «Укрспирт» та створено на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлені підрозділи без права юридичної особи. Також, позивачем було зазначено, що відкритими джерелами інформації в мережі Інтернет, зазначені обсяги виробництва відповідачем спирту у попередні роки, що для прикладу, в 2000 році становили - 637,8 тис. декалітрів, у 2008 - 953,4 тис. декалітрів, що для позивача є підставою для наявної у відповідача заборгованості у зазначеному розмірі, згідно з уточненими позовними вимогами, враховуючи вимоги, строк позовної давності за якими сплив.

Крім того, позивачем зазначено, що патенти № 35246 та № 35247 від 16.06.2003 є діючими, оскільки їх чинність підтримана власниками патенту до 09.09.2016 та підтримується щорічно, а патент на винахід за № 55157 від 15.02.2006, згідно з рішенням власників патенту виведено з предмету ліцензійного договору, оскільки технічні рішення за таким патентом перестали бути актуальними, хоча його чинність підтримувалась до 09.07.2012.

Заперечуючи проти позову, відповідач як у своєму відзиві так і в подальших додаткових поясненнях вказував на те, що визначений договір був укладений між позивачем та Державним підприємством «Червонослобідський спиртзавод» і, що відповідач не є правонаступником за Ліцензійним договором № 038-2007 від 26.06.2007, а заборгованість, яка на думку позивача існує за відповідачем, не підтверджується жодними належними доказами у справі і розрахована позивачем з урахуванням прогнозованого обсягу виробленої продукції є лише припущенням позивача.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, на те, що згідно з п. 6.1 ліцензійного договору, підписаний між ліцензіатом та ліцензіаром акт є підставою для взаєморозрахунків між сторонами, однак, як стверджує відповідач жодних актів між позивачем та відповідачем підписано не було, а отже підстави для сплати роялті у відповідача відсутні.

Поміж іншого, відповідач також посилався на сплив строку позовної давності щодо вимог заявлених позивачем до 19.11.2012, а також на те, що згідно з Державним реєстром патентів України на винаходи, патенти № 35246, № 35247, № 55157 втратили свою чинність з 09.09.2007, а отже і ліцензійний договір також втратив свою чинність.

Окрім того, відповідач звертає увагу, що в акті від 25.12.2013 передачі майна, землі, прав та обов’язків з балансу затвердженого заступником міністра аграрної політики, з балансу ДП «Червонослобідський спиртовий завод» на баланс ДП «Укрспирт» не відображено передачу прав та обов’язків за Ліцензійним договором № 038-2007 від 26.06.2007, а отже у відповідача немає підстав виконувати зобов’язання за цим договором.

Представником позивача було подано клопотання про призначення судової експертизи в сфері інтелектуальної власності для визначення питань пов’язаних з використанням об’єкту права інтелектуальної власності за Ліцензійним договором № 038-2007 від 26.06.2007 та запропоновано суду винести на вирішення експерта питання, перелік яких міститься в клопотанні. Обгрунтовуючи своє клопотання позивач посилається на те, що за твердженням відповідача використання об’єкту права інтелектуальної власності за Ліцензійним договором № 038-2007 від 26.06.2007 припинилось, проте факти які б свідчили про невикористання відповідачем технології, захищеної патентами та «ноу-хау» до них та належать позивачу, відсутні.

Відповідач заперечував проти клопотання позивача про призначення судової експертизи в сфері інтелектуальної власності, в частині проведення визначеної експертизи конкретним експертом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України - ОСОБА_3 та запропоновано доручити проведення такої експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2016 задоволено частково клопотання науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермаш» про призначення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності у справі № 911/5057/15, проведення якої доручено Наково-дослідному інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України (03680, м. Київ, вул. Боженка, 11, корп. 4 поверх 13) із визначенням кола питань; зупинено провадження у справі № 911/5057/15.

29.08.2017 через канцелярію господарського суду надійшли матеріали справи № 911/5057/15, разом із висновком експерта № 1098 від 17.08.2017.

Ухвалою господарського суду від 11.09.2017 поновлено провадження у справі № 911/5057/15, розгляд справи призначений в судовому засіданні на 18.10.2017.

17.10.2018 через канцелярію суду відповідачем надані додаткові пояснення, в яких останній вказує на неправомірність висновку експертної установи, оскільки при її проведенні судовим експертом не було безпосередньо досліджено самого процесу виробництва спиртових бражок.

Ухвалою суду від 18.10.2017 відкладений розгляд справи на 08.11.2017.

В судових засіданнях 08.11.2018 та 29.11.2017 представником позивача надане клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

Ухвалами суду від 08.11.2017 та 29.11.2017 розгляд справи відкладався, з метою витребування у відповідача, Броварської об’єднаної Державної інспекції головного управління ДФС у Київській області та Головного управління ДФС у Київській області додаткових доказів у справі.

Ухвалою суду від 13.12.2017 розгляд справи відкладений на 10.01.2018.

15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодексу України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка діє з 15.12.2017 передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні 10.01.2018 представником позивача надане суду клопотання про витребування додаткових доказів у справі та заява про збільшення розміру позовних вимог, за якою позивач просить суд стягнути з відповідача 1 530 624,00 грн.

Ухвалою суду від 10.01.2018 розгляд справи призначений в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 31.01.2018.

26.01.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що Ліцензійний договір № 038-2007 від 26.06.2007 укладений між НВ ТОВ «Інтермаш» та ДП «Червонослобідський спиртовий завод» і відповідач не має жодного відношення до укладення вказаного договору і, що відповідач не є правонаступником за Ліцензійним договором № 038-2007 від 26.06.2007 про що свідчить передавальний акт майна, землі, прав та обов’язків. Поміж іншого, відповідач вказує на порушення позивачем строків позовної давності, заявлених до 19.11.2012. Відповідачем також зазначено про те, що підставою сплати роялті є підписання між сторонами акту про обсяг реалізованої продукції за ліцензією, проте якого між сторонами підписано не було. Відповідач вказував про втрату чинності патентів № 35246, № 35247, № 55157, у зв’язку з чим Ліцензійний договір № 038-2007 від 26.06.2007 також втратив свою чинність. Разом з тим, відповідач стверджує про Червонослобідське МПД ДП «Укрспирт» використовує свою технологію, які відмінна від технологій процесу, який захищений патентами № 35246 та № 35247. Так, відповідач стверджує, що Червонослобідське МПД ДП «Укрспирт» здійснює виробництво спирту етилового ректифікованого на підставі Технологічної інструкції з виробництва спирту етилового ректифікованого на Червонослобідському МПД ДП «Укрспирт», розробленої старшим технологом ОСОБА_4, погодженої заступником керівника з технічних питань ОСОБА_5 та затвердженої 15.02.2011 керівником Червонослобідського МПД ДП «Укрспирт» ОСОБА_6 (копію зазначеної Технологічної інструкції додано до відзиву від 25.01.2018 (вх. № суду 1763/18 від 26.01.2018).

26.01.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про призначення почеркознавчої та технічної експертиз, мотивуючи це тим, що надана позивачем додаткова угода від 22.01.2010 до Ліцензійного договору № 038-2007 від 26.06.2007 про надання дозволу на використання винаходів та НОУ-ХАУ підписана неуповноваженою на вчинення таких дій особою з боку відповідача.

Позивачем надане заперечення від 26.01.2018 (вх. № суду 1848/18 від 26.01.2018) на заяву відповідача про призначення у справі № 911/5057/15 почеркознавчої та технічної експертиз, за якою позивач стверджує, що дослідження додаткової угоди та встановлення належності підпису не матиме реальних правових наслідків та суттєвого значення для вирішення даної справи.

29.01.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання від 25.01.2018 (вх. № суду 1764/18 від 29.01.2018) про призначення у справі № 911/5057/15 експертизи об’єктів інтелектуальної власності. Необхідність проведення експертизи відповідач обґрунтовує, що при проведенні експертизи, призначеної ухвалою суду від 30.03.2016, експертом не було безпосередньо досліджено самого процесу виробництва спиртових бражок.

Ухвалою суду від 31.01.2018 відкладене підготовче засідання на 14.02.2018.

09.02.2018 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення від 09.02.2018 (вх. № суду 2850/18 від 09.02.2018) на клопотання відповідача про призначення повторної експертизи об’єктів інтелектуальної власності.

Ухвалою суду від 14.02.2018 відкладено підготовче засідання на 12.03.2018.

Через канцелярію суду (вх. № 4866/18 від 12.03.2018) відповідач надав клопотання від 12.03.2018 про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме висновку судового експерта ОСОБА_7 (свідоцтво № 1910 від 15.12.2017, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) № 01-03/2018 від 07.03.2018 об’єктів інтелектуальної власності за господарською справою № 911/5057/15, яким встановлено, що у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідським МПД ДП «Укрспирт», яке здійснюється відповідно до «Технологічної інструкції з виробництва спирту етилового ректифікованого на Червонослобідському МПД ДП «Укрспирт» затвердженою 15.02.2011, не використовується кожна ознака винаходу за патентом України № 35246, що включена в незалежний пункт формули, або ознака еквівалентна їм; у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідським МПД ДП «Укрспирт», яке здійснюється відповідно до «Технологічної інструкції з виробництва спирту етилового ректифікованого на Червонослобідському МПД ДП «Укрспирт» затвердженою 15.02.2011, не використовується кожна ознака винаходу за патентом України № 35247, що включена в незалежний пункт формули, або ознака еквівалентна їм.

Ухвалою суду від 12.03.2018 підготовче засідання відкладено на 28.03.2018, викликано в судове засідання судового експерта ОСОБА_7

28.03.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява від 27.03.2018 (вх. № суду 6153/18 від 28.03.2018) про долучення додаткових доказів у справі.

Ухвалою суду від 28.03.2018 підготовче засідання відкладено на 11.04.2018.

11.04.2018 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання від 11.04.2018 (вх. № 7086/18 від 11.04.2018), про долучення додаткових доказів у справі, а саме висновку судового експерта ОСОБА_8 (свідоцтво № 1863 від 10.02.2017, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) (за участю спеціаліста ОСОБА_9) № 04-ОВМ/18 від 10.04.2018 за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності, яким встановлено, що у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП «Укрспирт», який описаний в «Технологічній інструкції з виробництва спирту етилового ректифікованого на Червонослобідському МПД ДП «Укрспирт» затвердженій 15.02.2011 використана кожна ознака винаходу за патентом України № 35246, що включена в незалежний пункт формули, або ознака еквівалентна їм; у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП «Укрспирт», який описаний в «Технологічній інструкції з виробництва спирту етилового ректифікованого на Червонослобідському МПД ДП «Укрспирт» затвердженій 15.02.2011 використана кожна ознака винаходу за патентом України № 35247, що включена в незалежний пункт формули, або ознака еквівалентна їм.

Також позивачем через канцелярію суду подано клопотання від 11.04.2018 (вх. № суду 7084/18 від 11.04.2018) про призначення додаткової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, оскільки, як стверджує позивач, висновок експерта № 1098 від 17.08.2018 може розцінюватись як неповний, оскільки при проведенні експертизи не було взято до уваги Технологічну інструкцію з виробництва спирту етилового ректифікованого на Червонослобідському МПД ДП «Укрспирт» від 15.02.2011. Проведення додаткової експертизи позивач просить доручити атестованому судовому експерту ОСОБА_10.

В судовому засіданні 11.04.2018 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 23.04.2018.

20.04.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання від 20.04.2018 (вх. № суду 7876/18 від 20.04.2018) про призначення повторної судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, 26, оф. 501).

Поміж іншого, відповідачем через канцелярію суду надано письмові заперечення від 20.04.2018 (вх. № суду 7877/18 від 20.04.2018) на клопотання позивача про призначення саме додаткової експертизи та доручення проведення експертного дослідження саме судовому експерту ОСОБА_10, оскільки в матеріалах справи вже наявні висновки експерта ОСОБА_10 дослідження об’єктів інтелектуальної власності № 353 від 16.08.2011 та № 1098 від 17.08.2017, з метою наявних обґрунтованих сумнівів у відповідача в неупередженості саме судового експерта ОСОБА_10

Разом з тим 20.04.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява від 20.04.2018 (вх. № суду 7885/18 від 20.04.2018) про відвід спеціаліста ОСОБА_9, який приймав участь у проведенні експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності, зробленого судовим експертом ОСОБА_8, яке оформлено висновком експерта № 04-ОВМ/18 від 10.04.2018, оскільки, як зазначено відповідачем ОСОБА_9 є підлеглим та перебуває в прямій службовій залежності від представника позивача ОСОБА_11.

В судовому засіданні 23.04.2018 судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.05.2018.

Через канцелярію суду (вх. № 8729/18 від 07.05.2018) відповідач надав заяву від 07.05.2018 про долучення до матеріалів справи відомостей щодо наукової діяльності кафедри біотехнології продуктів бродіння і виробництва НУХТ.

В судовому засіданні 07.05.2018 представником позивача надані письмові заперечення на заяву про відвід спеціаліста ОСОБА_9 та про призначення повторної експертизи. Так, позивач вказує на помилковий висновок відповідача про нібито службову залежність ОСОБА_9 від ОСОБА_11 та звертає увагу про те, що учасниками справи № 911/5057/15 є зокрема, юридичні особи – Наукове-виробниче ТОВ «Інтермаш» та ДП «Укрспит» з якими ОСОБА_9 ніколи не перебував у службових відносинах.

Згідно ч. 2 ст. 37 Господарського процесуального кодексу України експерт, спеціаліст, перекладач не може брати участі у розгляді справи, якщо він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи.

До матеріалів справи надано лист Національного університету харчових технологій вих. № 01-178 від 27.04.2018 за підписом ректора, відповідно до якого завідувач кафедри ОСОБА_9 не знаходиться у службовому підпорядкуванні заступника директора з наукової та патентно-ліцензійної роботи Навчально-наукового інституту харчових технологій НУХТ ОСОБА_11

Розглянувши в судовому засіданні 07.05.2015 заяву відповідача про відвід спеціаліста ОСОБА_9, який приймав участь у проведенні експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності, зробленого судовим експертом ОСОБА_8, яке оформлено висновком експерта № 04-ОВМ/18 від 10.04.2018, суд відхиляє її як необґрунтовану та не доведену доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 та 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Згідно з п. 1.2.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (далі - Інструкція), та п. 5.1 розділу V Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень однією з видів (підвидів) експертизи, є експертиза об’єктів інтелектуальної власності, основними завданнями якої є визначення властивостей цих об'єктів, до яких належать об'єкти промислової власності, об'єкти авторського права і суміжних прав.

При дослідженні об'єктів промислової власності вирішуються питання щодо властивостей цих об'єктів, а саме: знаків для товарів і послуг (торговельних марок); комерційних найменувань; географічних зазначень походження товару; промислових зразків; винаходів і корисних моделей; комерційної таємниці і ноу-хау; раціоналізаторських пропозицій; топографії інтегральних мікросхем; сортів рослин; порід тварин тощо (п. 5.2.).

Відповідно до положень п. 5.5 Розділу V Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень орієнтований перелік вирішуваних питань експертизи об’єктів інтелектуальної власності, включає питання: чи відповідає промисловий зразок за патентом України (номер) умові патентоздатності «новизна» відповідно до матеріалів справи?, чи використано у виробі (назва) всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України (номер)?, чи відповідає винахід за патентом (номер) умові патентоздатності «винахідницький рівень» відповідно до матеріалів справи?, чи відповідає винахід (корисна модель) за патентом (номер) умові патентоздатності «новизна» відповідно до матеріалів справи?, чи відповідає винахід (корисна модель) за патентом (номер) умові патентоздатності «промислова придатність» відповідно до матеріалів заявки?, чи використовується у продукті (назва) кожна ознака винаходу (корисної моделі), що включена до незалежного пункту формули за патентом (номер), або ознака, еквівалентна їй?, чи використовується у процесі (назва процесу) кожна ознака винаходу (корисної моделі), що включена до незалежного пункту формули за патентом (номер), або ознака, еквівалентна їй?.

Під час розгляду справи позивачем надавалось клопотання про призначення у справі додаткової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, а відповідачем надавалось клопотання про призначення у справі повторної експертизи об’єктів інтелектуальної власності.

Пунктом 1.2.11 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи, зокрема, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Відповідно до п. 15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4, повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Надаючи клопотання про призначення повторної судової експертизи відповідач просив суд проведення експертизи доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, 26, оф. 501).

Таким чином, враховуючи взаємну суперечливість наявних у справі доказів, з метою встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування та потребує спеціальних знань, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання позивача про призначення експертизи та про задоволення клопотання відповідача про призначення у справі повторної експертизи об’єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, 26, оф. 501).

Згідно з абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне витрати, пов'язані з проведенням повторної судової експертизи, на даній стадії розгляду справи, покласти на Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, код ЄДРПОУ 371199618).

Відповідно до ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 228 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи принцип процесуальної економії, керуючись ст.ст. 99, 100, п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Заяву Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про відвід спеціаліста ОСОБА_9 відхилити.

2. Призначити у справі № 911/5057/15 повторну судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності проведення якої доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, 26, оф. 501).

3. Винести на вирішення експертизи наступні питання:

- чи використовується у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП «Укрспирт» при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № 35246 або ознака еквівалентна їй ?;

- чи використовується у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП «Укрспирт» при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № 35247 або ознака еквівалентна їй ?;

- чи використовується у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП «Укрспирт» при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів НОУ-ХАУ «Підготовка крохмалевмісної сировини до термоферментативної обробки термостабільними ферментними препаратами селективної дії до декстринів та олігоцукрів з отриманням розрідженого сусла» до патентів України на винаходи № 35246 та № 35247?.

4. Для здійснення експертизи надати Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, 26, оф. 501) матеріали справи № 911/5057/15.

5. Попередити експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

6. Зобов’язати сторін за першою вимогою експерта своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки тощо).

7. Витрати на проведення експертизи на даній стадії розгляду справи покласти на відповідача - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, код ЄДРПОУ 371199618).

8. По закінченню проведення експертизи висновок експерта разом з матеріалами справи № 911/5057/15, а також дані щодо витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, подати господарському суду Київської області.

9. Зупинити провадження у справі № 911/5057/15 до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновку експертів.

10. Копію ухвали надіслати сторонам у справі та Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, 26, оф. 501).

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до пункту 12 частини 1 ст. 255 ГПК України.

Ухвала підписана - 06.06.2018

Суддя О.О. Христенко