Рішення № 74507586, 05.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2018Справа № 910/3056/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК БМУ-1"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача публічне акціонерне товариство "МТБ Банк"

про стягнення 2 037 397, 66 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача: Салій В.В.

відповідача: не з'явились

третьої особи: Семенюта О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЖБК БМУ-1" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" про стягнення 2 037 397, 66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування № 1721228 від 23.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3056/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.04.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 11.04.2018 позивач подав додаткові пояснення до позовної заяви.

У судовому засіданні 17.04.2018 представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення додаткових пояснень учасникам справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 підготовче засідання відкладено до 15.05.2018 та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Марфін Банк".

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 23.04.2018 представник позивача подав докази направлення позовної заяви з доданими до неї документами третій особі для залучення до матеріалів справи.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 14.05.2018 третя особа подала письмові пояснення, в яких просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 15.05.2018 судом з'ясовано про те, що третя особа згідно рішення позачергових Загальних зборів акціонерів (протокол № 56 від 28.12.2017) змінила назву з публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" на публічне акціонерне товариство "МТБ Банк", що підтверджується статутом останнього в редакції від 20.02.2018.

З урахуванням наведеного, суд ухвалою від 15.05.2018 змінив назву третьої особи з публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" на публічне акціонерне товариство "МТБ Банк", закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/3056/18 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 05.06.2018 представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник третьої особи у судовому засіданні 05.06.2018 та письмових поясненнях просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвали про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернуті на адресу суду з відміткою пошти про неможливість їх вручення.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 17.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В забезпечення виконання зобов'язань позивача за кредитним договором №00429/К від 23.10.2017, останнім укладено з третьою особою у справі договір іпотеки будівлі закладу громадського харчування загальною площею 1 676, 6 кв. метрів, розташованої у місті Києві по вулиці Єлизавети Чавдар 36.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (у даному випадку - позивач) зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними

особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового

знищення, випадкового пошкодження або псування відноситься до обов'язкових видів (пункт 35 статті 7 Закону України «Про страхування»).

Порядок і правила обов'язкового страхування предмета іпотеки затверджено постановою Кабінету Міністрів України №358 від 06.04.2011.

Позивачем та Відповідачем 23 жовтня 2017 року укладено договір обов'язкового страхування предмету іпотеки №1721228.

Пунктами 4 - 7 договору обов'язкового страхування №1721228 від 23.10.2017 його сторони визначили, що застрахованою є будівля закладу громадського харчування загальною площею 1 676, 6 кв. метрів, розташована у місті Києві по вулиці Єлизавети Чавдар 36, дійсна вартість якої складає 28 527 953, 00 гривень. Дійсна вартість будівлі відповідає визначеній пунктом 9 договору страховій сумі. Договір діє до 23.10.2018 (пункт 14).

Пунктом 12 Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №358 від 06.04.2011, та пунктом 8.2 договору обов'язкового страхування №1721228 від 23.10.2017 пожежа визначена одним із страхових ризиків.

Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання (частина перша статті 8 Закону України «Про страхування»).

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (частина друга статті 8 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до акту про пожежу від 16.11.2017 у двоповерховій будівлі недіючого закладу громадського харчування по вулиці Єлизавети Чавдар 36 у місті Києві приблизно о 1 годині 28 хвилині 16.11.2017 сталась пожежа, наслідком якої було пошкодження облицювання стін та стелі першого поверху.

З технічного висновку №94 від 23.11.2017, складеного дослідно-випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління ДСНС у м.Києві, вбачається, що найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі 16.11.2017 в будівлі по вулиці Чавдар 36 є аварійні режими в роботі електромережі.

Відповідно до копії повідомлення про страховий випадок встановленої відповідачем форми позивач 17.11.2017 надав страховику інформацію про настання пожежі на застрахованому об'єкті.

Представник позивача 21.11.2017 звернувся до відповідача з письмовою заявою про визначення дати проведення відповідачем оцінки збитків та дозволу на початок відновлювальних робіт.

Листом №24/ВЗ від 21.11.2017 відповідач повідомив про проведення ним необхідної оцінки у строк до 01.12.2017 та рекомендував утримувати майно у стані після пожежі.

Позивач 27.11.2017 звернувся до відповідача з листом про надання дозволу на проведення підготовчих робіт до відкриття закладу у приміщеннях будівлі, що не постраждали внаслідок пожежі (підвал та другий поверх).

Відповідач листом від 27.11.2017 №31/ВЗ повторно рекомендував утриматись від проведення робіт та зберігати стан майна до 01.12.2017.

Позивачем 09.01.2018 надано відповідачу необхідні для визначення розміру страхової виплати документи.

У той же день, третьою особою у справі (вигодонабувачем за договором страхування) направлено відповідачу лист-згоду на виплату страхового відшкодування страхувальнику за договором для відновлення пошкодженого майна.

У відповідь на письмове звернення позивача, відповідач листом №149/ВЗ від 15.01.2018 відмовив у наданні позивачу копії експертного висновку про вартість відновлення пошкодженого майна позивача. Наведені у листі мотиви відмови не можуть бути визнані судом об'єктивними та правомірними, оскільки документ, на підставі якого мало бути визначено розмір страхового відшкодування, прямо стосується прав та законних інтересів позивача, останній мав право бути з ним ознайомлений та отримати його копію.

Стаття 982 Цивільного кодексу України визначає однією з суттєвих умов договору страхування розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про страхування» розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування (частина п'ятнадцята статті 9 Закону України «Про страхування» в чинній на час укладення договору редакції).

Стаття 9 Закону України «Про страхування» визначає, що страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, а страхове відшкодування є страховою виплатою, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Розмір страхового відшкодування встановлюється у межах страхової суми та розміру завданих страхувальнику/вигодонабувачу прямих збитків з відрахуванням установленої договором франшизи (пункт 47 Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №358 від 06.04.2011).

Відповідно до висновку незалежної оцінки вартості збитків внаслідок пожежі у будівлі по вулиці Чавдар 36, проведеної за замовленням позивача суб'єктом оціночної діяльності Бондаренко О.П., прямий збиток позивача складає 2 031 200, 00 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача страхової виплати у визначеному дослідженням розмірі прямих збитків.

У той же час, укладеним позивачем та відповідачем договором обов'язкового страхування №1721228 від 23.10.2017 встановлено безумовну франшизу (пункт 13 договору) у розмірі 1% від страхової суми, визначеної пунктом 9.1.

Таким чином, позивач має право на отримання страхової виплати у розмірі прямих збитків з вирахуванням встановленої договором франшизи (2 031 200, 00 грн. - 28 527 953, 00 грн. х 1% = 1 745 920, 47 грн.).

Відповідно, позовна вимога про стягнення суми страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 745 920, 47 грн.

Матеріали справи не містять ні страхового акту, ні письмової відмови у виплаті страхового відшкодування, що є підставою для висновку про порушення страховиком встановленого статтею 25 Закону України «Про страхування» та пунктами 46, 55 та 58 Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №358 від 06.04.2011, порядку здійснення страхових виплат.

Страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 15 робочих днів після надходження документів, необхідних для встановлення факту, обставин, причин настання страхового випадку (пункт 46 Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 358 від 06.04.2011).

Як зазначалось раніше, позивачем надано відповідачу необхідні для визначення розміру страхової виплати документи 9 січня 2018 року.

Відповідач був зобов'язаний не пізніше 30 січня 2018 року (15 робочих днів) прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідачем не доведено, що порушення його зобов'язань сталось не з його вини.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Таким чином, позивач має право на отримання від відповідача трьох відсотків річних та пені від суми простроченого зобов'язання.

У той же час, при обрахунку відповідних сум позивачем допущено технічну помилку у строках та сумі простроченого зобов'язання.

Період нарахування має починатись з 31.02.2018, а сума простроченого зобов'язання має бути зменшена на суму франшизи.

Таким чином, вимоги про стягнення пені та трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 16, 73 грн. та 5 022, 51 грн.

Враховуючи наведене, суд встановив, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «КЖБК БМУ-1» до приватного акціонерного товариства «Здорово» підлягає задоволенню частково.

Встановивши, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю (частина дев'ята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК БМУ-1" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, будинок, 86-Н, ідентифікаційний код 33637321) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК БМУ-1" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 19-А, ідентифікаційний код 38012908) 1 745 920 (один мільйон сімсот сорок п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 47 коп. - основного боргу, 16 (шістнадцять) грн. 73 коп. - пені, 5 022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 51 коп. - 3 % річних, 26 264 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 39 коп. - судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.06.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк