Ухвала суду № 74506466, 06.06.2018, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 721/200/18

Провадження №1-кп/713/120/18

УХВАЛА

іменем України

06.06.2018 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Пилип'юка І.В., з участю секретаря Паучек Є.В., прокурорів Веренько Людмили Петрівни, Прокопишина Віталія Ярославовича, Іванова В’ячеслава Валентиновича, обвинуваченого ОСОБА_1, захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018260130 000011 від 17.01.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянство України, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, -

УСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що маючи у власності вантажний автомобіль марки «ЗІЛ 131», номерний знак НОМЕР_1, 16.01.2018 року в с. Сергії Путильського району Чернівецької області навантажив на автомобіль лісодеревину хвойної породи в кількості 12,18 куб.м. та діючи умисно вчинив підроблення офіційних документів, що надають право на здійснення перевезення вантажу (лісодеревини) шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, товаро-транспортної накладної №45 від 16.01.2018 року, вказавши у відповідних графах та рядках вказаного документу недостовірні дані щодо асортименту лісопродукції в частині її діаметру, кількості та об'єму, що не відповідало фактичним характеристикам лісодеревини, яка перевозилась. В подальшому водій ОСОБА_1 на автомобілі марки «ЗІЛ 131», номерний знак НОМЕР_1, навантаженому лісодеревиною рухався в напрямку с. Дихтинець, де в с. Киселиці Путильського району був зупинений працівниками СБУ та доставлений до ОСОБА_4

Дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ст.358 ч.1 КК України, як підроблення офіційних документів.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 заявив письмове клопотання від імені обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, оскільки він вину визнає та щиро кається у вчиненому.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 клопотання підтримав.

У судовому засіданні прокурор Іванов В.В. підтримав клопотання обвинуваченого та просив звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 вважала, що дії обвинуваченого є самообмовою, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_2В в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.358 КК України задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У статті 44 КК України зазначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Таким чином звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе за наявності передумови - вчинення особою вперше злочину невеликої або необережного злочину середньої тяжкості, крім корупційних злочинів; а також підстави - дійового каяття, яке полягає у щирому розкаянні особи у вчиненому злочині, активному сприянні нею у розкритті цього злочину та повному відшкодуванні завданих збитків або усуненням заподіяної шкоди. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України.

Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК України.

Відповідно до норм діючого законодавства щире розкаяння характеризує суб’єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. При цьому, відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжування її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

Окрім того, про щире каяття перш за все свідчить добровільне з’явлення із зізнанням. Суть його в тому, що особа, яка вчинила злочин, самостійно, хоч і не обов’язково з особистої ініціативи, звертається до органу досудового розслідування із заявою про вчинений нею злочин. Значення добровільного з’явлення зі зізнанням, як одна з обставин, що звільняє від кримінальної відповідальності, визначається тим, що заявник з особистої волі, без примушення повідомляє про злочин, про який органам влади або ще не зовсім відомо, або по факту злочину внесені відомості до ЄРДР, і сам віддає себе в руки правоохоронних органів, які до цього не мали свідчень про те, хто вчинив злочин.

Дійове каяття обов’язково передбачає добровільне відшкодування спричинених витрат, тобто компенсацію майнової шкоди у грошовій або іншій формі, достатній для відшкодування збитків, понесених потерпілим внаслідок злочину.

Звільнення від кримінальної відповідальності особи у зв’язку з дійовим каяттям можливе лише при наявності зазначеного у ст.45 КК України переліку позитивних діянь. В іншому випадку кожне з них може бути лише обставиною, що пом’якшує покарання (ст.66 КК України).

При цьому, кожна із складових дійного каяття, як указує Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 15.05.2018 року у справі №350/74/15-к, має бути установлена в судовому засіданні й оцінена в сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку згідно з вимогами ст.94 КПК України, оскільки при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке постановлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа є винною в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачено КК України.

Крім того необхідно також здійснити юридичну оцінку дій про яку указано в обвинувальному акті, а саме за ч.1 ст.358 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 17.07.2017 року по справі №721/362/17 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, відповідно до ст.45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12017260060000121 від 13.03.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст.284 ч.2 п.1 КПК України – закрито.

Виходячи з пояснень ОСОБА_1, які він надав в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що з боку обвинуваченого має місце формальне визнання своєї вини, що само по собі не може свідчити про щире каяття з його боку.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не визнав беззаперечно своєї провини в інкримінованому йому злочині, отже апріорі не може щиро каятися в тому, чого, на його думку, не скоював, а тому викладене є безумовною підставою для відмови в задоволенні клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 45 КК України, ст.ст. 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності за ст.358 ч.1 КК України у зв'язку з дійовим каяттям - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: І. В. Пилип'юк