Ухвала суду № 74506415, 05.06.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/10766/17

н/п 2/640/354/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження

"05" червня 2018 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий-суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №640/10766/17 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Банк Михалівський», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права та зобов’язання вчинити дії щодо включення до переліку вкладників, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2017 року представник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати відповідача включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Михалівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про нього для внесення даних до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Банк Михалівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

13.03.2018 представник позивача змінив предмет позову та просив:

визнати право позивача на отримання відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком у ПАТ «Банк Михайлівський» на суму 100 000 грн.;

зобов’язати відповідача включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Михалівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про нього для внесення даних до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Банк Михалівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Як на підставу позову посилається на те, що 08.04.2016 року позивач уклав з ПАТ "Банк Михайлівський" Договір № 980-006-000004209 банківського рахунку, на його ім'я був відкритий поточний рахунок № 26201531015102. Одночасно з відкриттям поточного рахунку позивач уклав договір вкладу № 980-006-000218235 з ТОВ "Кредитно-інвестиційний фонд". Позивач вніс грошові кошти у розмірі 100000 на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр". 09.09.2016 року позивач через банк-агента ПАТ "ПУМБ" отримав 2023,32 грн. процентів від ПАТ "Банк Михайлівський". Процедуру ліквідації ПАТ ОСОБА_3 розпочато з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно. Після оголошення процедури ліквідації Банку, позивач неодноразово звертався до відділення банку для отримання виплат, але йому було відмовлено, у зв'язку з тим, що його даних як вкладника, який має право на отримання виплати суми від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в реєстрі виплат не має. Позивач звернувся із заявою про включення до реєстру осіб, що мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування. Листом від 31 січня 2017 року позивача було повідомлено, що Фондом гарантування проведена перевірка відповідно до якою визнано, що переказ коштів (транзакція), здійснений з ТОВ "Кредитно-інвестиційний цент" 19.05.2016 року в сумі 100000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-006-000218235 від 08.04.2016 на рахунок № 26201531015102 що належить ОСОБА_2 є нікчемним. Жодних доказів щодо підстав для визнання такого правочину нікчемним відповідач не надав. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача як суб'єкта владних повноважень з огляду на те, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування. Позивач стверджує, що фактично, відсутність його даних як вкладника у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом (рахунком) за рахунок Фонду по вкладам ПАТ «Банк Михайлівський» свідчить про пряме порушення його прав та законних інтересів як вкладника, якому фактично відмовлено у поверненні належних коштів, в розмірі гарантованому державною. Таким чином, право позивача володіти, користуватися і розпоряджатися коштами.

Ухвалою суду від 03.08.2017 року відкрито провадження у справі.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, надав заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому що має бути пред’явлено в порядку адміністративного судочинства. Спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і не є спором у зв'язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI). До вказаного висновку дійшла Велика Палата ВС від 12.04.2018 у справі №820/11591/15.

Представник позивача проти задоволення клопотання про закриття провадження заперечував, зазначив, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і не стосується публічного спору. Крім того, ухвалою суду від 30.05.2017 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі.

Суд, вивчивши клопотання представника відповідача, вислухавши думку представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2016 року позивач уклав з ПАТ "Банк Михайлівський" Договір № 980-006-000004209 банківського рахунку, на його ім'я був відкритий поточний рахунок № 26201531015102. Одночасно з відкриттям поточного рахунку позивач уклав договір вкладу № 980-006-000218235 з ТОВ "Кредитно-інвестиційний фонд". Позивач вніс грошові кошти у розмірі 100000 на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр". 09.09.2016 року позивач через банк-агента ПАТ "ПУМБ" отримав 2023,32 грн. процентів від ПАТ "Банк Михайлівський".

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.05.2016 прийнято рішення № 812 про запровадження з 23.05.2016 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. Відповідно до рішення Правління НБУ від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 р. №1213, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Процедуру ліквідації ПАТ ОСОБА_3 розпочато з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.

З повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 31.01.2017 року №ЗГ1/14224 про нікчемність правочинів, Уповноваженою особо Фонду було повідомлено позивача про те, що Уповноваженою особо Фонду прийнято рішення та повідомлено про те, що Фондом гарантування проведена перевірка відповідно до якою визнано, що переказ коштів (транзакція), здійснений з ТОВ "Кредитно-інвестиційний цент" 19.05.2016 року в сумі 100000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-006-000218235 від 08.04.2016 на рахунок № 26201531015102, що належить ОСОБА_2, є нікчемним на підставі статей 215,216 ЦК України та статті 37, пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У зв’язку з прийняттям Уповноваженою особи Фонду вказаного рішення та повідомлення, позивач вимушений був звернутися до суду з позовом про визнання права позивача на отримання відповідно до ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на вказану суму (оскільки такі рішення-повідомлення є незаконними) та зобов’язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Михалівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про нього для внесення даних до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Банк Михалівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з положеннями ст.ст. 2, 4, 19 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Аналогічні положення закріплені в ст.ст. 6, 3, 17 КАС України (в редакції, чинній на час звернення з позовом).

Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, і цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

За змістом ст. 3 Закону № 4452-VI фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, ведення реєстру учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону №4452-VI Фонд наділено повноваженнями видавати нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством, з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

За змістом п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За приписами ч. 1 ст. 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, по формуванню реєстрів складаються без участі банку-боржника.

Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в них виникають відповідні права та обов'язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону № 4452-VI вирішує виключно Фонд.

Відповідно до ст. 27 Закону № 4452-VIуповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону…

Отже, правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника і не породжують прав та обов'язків для банку.

Наведене свідчить, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим, має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI).

Фонд є державною спеціалізованою установою, який виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

До такого правового висновку дійшла ОСОБА_4 Верховного Суду у Постанові від 12.04.2018 року у справі № 820/11591/15, у Постанові від 18.04.2018 року у справі №813/921/16.

Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» були прийняті рішення та направлені позивачу повідомлення від 31.01.2017 року №ЗГ1/14224 про нікчемність правочину на підставі статей 215,216 ЦК України та статті 37, пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо здійснення грошових переказів (транзакція).

Таким чином, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» були прийняті відповідні повідомлення (рішення) про визнання правочинів нікчемними, що позбавило позивача на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки позивач відсутній у переліку вкладників, які мають право на таке відшкодування.

Отже, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» в ході здійснення функцій державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб були прийняті рішення та направлені позивачу повідомлення від 31.01.2017 року №ЗГ1/14224 про нікчемність правочинів, тому посилання представника позивача на те, що позивач просить визнати лише право позивача на отримання гарантованої суми відшкодування шляхом зобов’язання Уповноваженої особи Фонду вчинити певні дії щодо включення до переліку вкладників, і не оскаржує дії суб’єкта владних повноважень, що нібито виключає можливість розгляду справи за правилами адміністративного судочинства, - є непереконливими, оскільки заявляючи такі позовні вимоги, позивач обґрунтовує їх через незаконність прийнятих повідомлення (рішення) Уповноваженою особою Фонду від 31.01.2017 року про нікчемність правочинів. При цьому, вбачається, що позивач відсутній у реєстрі вкладників саме через прийняття зазначених повідомлень (рішень) Уповноваженою особою Фонду, який виконував окрему владну функції Фонду, а саме організацію виплати відшкодувань за вкладами. Визнання права позивача на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду позивач фактично обґрунтовує протиправністю та незаконністю прийнятого Уповноваженою особою Фонду повідомлення (рішення) від 31.01.2017 року про нікчемність правочинів. Крім того, відповідачем також вказано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», про що також додатково свідчить, що позивачем заявлені вимоги щодо зобов’язання саме Уповноважену особу Фонду включити до реєстру вкладників вказані вимоги.

Представник позивача посилається на те, що оскільки заявлені вимоги щодо визнання права на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на вказану суму, то цей спір має бути розглядатися в порядку цивільного судочинства, - суд до уваги не приймає, оскільки сама по собі така позовна вимога як визнання права в даному випадку не призводить до втрати спору публічно-правового характеру. При цьому, положеннями ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Тобто позивач не позбавлений можливості звернутися з заявленими ними позовними вимогами (способами захисту) до адміністративного суду.

Враховуючи судову практику, яка сформовано ОСОБА_4 Палатою ВС щодо юрисдикції таких спорів, позивач не позбавлений можливості звернутися до окружного адміністративного суду.

Посилання представника позивача на позицію ВП ВС у інших справах на підтвердження необхідності розгляду справи в порядку цивільного судочинства, суд до уваги не приймає, оскільки вони стосуються інших правовідносин.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства окружним адміністративним судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).

Керуючись ст. 19, п.1 ч.1 ст. 255, ст. 256 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Банк Михалівський» – задовольнити.

Провадження у цивільній справі №640/10766/17 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Банк Михалівський», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права та зобов’язання вчинити дії щодо включення до переліку вкладників – закрити.

Ухвала може бути оскаржено у встановленому порядку до Апеляційного суду Харківської області протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст Ухвали складено 06.06.2018 року.

Головуючий –