Постанова № 74506259, 05.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2018 року місто Київ

Унікальний номер справи № 761/17741/17

Апеляційне провадження 22-ц/796/4348/2018

Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Махлай Л.Д.,

суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

при секретарі: Борисенко Д.В.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна компанія «Інкост-Інвест»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану через представника ОСОБА_4, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Притули Н.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна компанія «Інкост-Інвест» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и л а :

у травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ТОВ «Універсальна компанія «Інкост-Інвест» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів.

у/н справи № 761/17741/17 № а/п 22-ц/796/4348/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Притула Н.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д. У травні 2017 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 на праві власності, а саме на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.03.2018 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відхилено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1, через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову. Посилається на неправильне застосування норм процесуального права. А саме, суд не взяв до уваги, що позивачем надано всі докази на підтвердження того, що відповідачем можуть бути вчинені дії по відчуженню майна, що остання намагається уникнути відповідальності, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. ЦПК України не містить вимог про проведення оцінки майна при вирішенні питання про забезпечення позову, а питання співмірності вирішується судом. Суд не врахував, що у справі знаходяться інформативні довідки з ДРРП про належність нерухомого майна відповідачці. А наявність чи відсутність інформації про рахунки в банківських установах, що належать відповідачці не впливає на розгляд питання про забезпечення позову, оскільки це питання з`ясовується органами виконавчої служби.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Відзиву на апеляційну скаргу сторони не подавали.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши надані матеріали, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відхиляючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів належності квартири, на яку заявник просив накласти арешт відповідачці, а також з того, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідачем можуть бути вчинені дії по відчуженню майна, або існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З наданої копії позовної заяви вбачається, що ціна позову складає 60 000 доларів США.

До заяви про забезпечення позову позивач додав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстрована на праві власності квартира АДРЕСА_1.

Відтак висновки суду про те, що позивачем не надано доказів належності нерухомого майна, на яке він просить накласти арешт відповідачці не узгоджуються з наданими доказами.

Зазначена довідка була додана позивачем до позовної заяви разом із заявою про забезпечення позову. А відтак розгляд судом заяви про забезпечення позову через тривалий час від дня подачі такої заяви не є підставою для неврахування зазначеної довідки як доказу належності майна відповідачці.

Повістку про виклик у судове засідання відповідач отримала за адресою: АДРЕСА_1 та будь - яких спростувань щодо належності їй на праві власності цієї квартири не подала.

Виходячи із загальновідомих фактів про цінову політику щодо нерухомого майна колегія суддів вважає, що накладення арешту на зазначену квартиру відповідає співмірності ціни позову.

Відтак ухвала суду про відхилення заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на праві власності.

Стягувач - ОСОБА_1.

Боржник - ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлений 06.06.2018 року.

Головуючий

Судді