Ухвала суду № 74505285, 25.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25727/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Васильєва Н.П., при секретарі Кострійчук В.В. за участю прокурора: Сибірякова О.О., захисників: Лошакова Д.С., Красносільського М.І., підозрюваного: ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області Яковця Олега Юрійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

В С Т А Н О В И В:

25.05.2018 Слідчий в ОВС слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області Яковець О.Ю. за погодженням із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурор відділу прокуратури м. Києва Сибіляковим О.О. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016100000000804, внесеному 20.08.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_6, у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує тим, щоОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженць Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, громадянин України, маючи у своєму віданні чуже майно, умисно, з корисливих мотивів вчинив привласнення та в подальшому розтрату, майна, яке йому передано на відповідальне зберігання, а саме труб МНЗ сплав 5-1 вагою 91 806 кг. на загальну суму 5 857 222,8 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Обґрунтовуючи внесене клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Слідчий зазначає про наявність ризиків, передбаченого п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інший запобіжний захід неможливо обрати.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 24.05.2018 о 17-10 год.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просив задовольнити, зазначивши, що обрання іншого запобіжного заходу не передбачено.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.

Адвокати Лошаков Д.С. та Красносільський М.І. заперечували щодо задоволення клопотання та просили відмовити у його задоволенні в повному обсязі, зазначивши, що підозра є не обґрунтованою, а відтак підстави, з якими кримінальне процесуальне законодавство передбачає застосування запобіжного заходу, відсутні.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши заперечення підозрюваного та його захисників, надходжу до наступних висновків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженць Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, громадянин України, маючи у своєму віданні чуже майно, умисно, з корисливих мотивів вчинив привласнення та в подальшому розтрату, майна, яке йому передано на відповідальне зберігання, а саме труб МНЗ сплав 5-1 вагою 91 806 кг. на загальну суму 5 857 222,8 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Так, 18.05.2016 в рамках кримінального провадження № 12016100000000029 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.02.2016 (за ч. 4 ст. 191 та ч. 4 ст. 364 КК України) на складі ТОВ «Контракт-кабель» співробітниками Головного управління Національної поліції України у Київській області під час обшуку вилучено 137 865 кг мідно-нікелево-залізних (МНЗ) труб сплав 5-1.

Цього ж дня, маючи на меті подальше привласнення та розтрату труб МНЗ сплав 5-1, ОСОБА_3, використовуючи знайомство свого товариша ОСОБА_6 із власником складської території ОСОБА_8, домовився з останнім про тимчасове зберігання зазначених труб та повідомив співробітникам Національної поліції України про наявність у нього складу придатного для їх зберігання.

19.05.2016 вказані труби МНЗ сплав 5-1 передані для тимчасового відповідального зберігання ОСОБА_3, де вони зберігалися на території ВК «Фірма «Агробудпостач» за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Кірова 144.

Факт передачі на відповідальне зберігання труб вагою 137 865 кг., засвідчено актом прийому-передачі матеріальних цінностей та розпискою ОСОБА_3, де зазначено предмет передачі, місце та умови виконання зберігання труб, а також те, що ОСОБА_3 попереджений про кримінальну відповідальність за привласнення та розтрату ввіреного йому майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення та розтрату ввіреного майна, ОСОБА_3 27.05.2016 вивіз вказані труби МНЗ сплав 5-1, з території ВК «Фірма «Агробудпостач» до адреси: Чернігівська область, м. Прилуки,: вул. Юрія Коптєва, 59.

Окрім того, 27.05.2016 вивозячи труби МНЗ сплав 5-1 з території ВК «Фірма «Агробудпостач», ОСОБА_3 надав вказівку одному із водіїв їхати за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Кірова, 2-В (місце знаходження ТОВ «Смесьмет»), де в подальшому в присутності ОСОБА_3 було відвантажено близько 2-3 зв'язки з трубами МНЗ сплав 5-1.

Надалі, ОСОБА_3 усвідомлюючи про настання відповідальності, з метою прикриття своїх злочинних дій, знову завіз труби МНЗ сплав 5-1 на територію ВК «Фірма «Агробудпостач», але вже у кількості близько 40 тонн.

Після чого ОСОБА_3 спільно з невстановленими особами частину труб реалізував в адресу «Siegfried Jacob Metallwerke GmbH&a у;Co.KG», (Jacobstrasse, 41-45, 58256 Ennepetal, Germany), а іншу частину реалізував невстановленим особам на території України.

09.08.2016 на території ВК «Фірма «Агробудпостач» проведено обстеження вилучених труб МНЗ сплав 5-1, в ході якого виявлено нестачу труб вагою 91 806 кг. на загальну вартість 5 857 222,8 грн.

09.09.2016 у рамках кримінального провадження № 42016100000000804, проведено обшук за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Кірова, 144 (територія ВК «Фірма «Агробудпостач») під час якого виявлено лише 41 610 кг. труб МНЗ сплав 5-1, із 137 865 кг. вилучених 18.05.2016 у рамках кримінального провадження № 12016100000000029.

04.03.2017 ОСОБА_3, повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у спосіб передбачений КПК України.

17.03.2017 ОСОБА_3 оголошено у розшук.

Таким чином, за викладених вище обставин ОСОБА_3, своїми умисними діями вчинив привласнення та розтрату майна яке було йому ввірене, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: протокол обшуку від 18.05.2016; акт приймання-передачі труб МНЗ сплав 5-1; розписка ОСОБА_3; протокол обшуку від 09.09.2016; протокол допиту свідка ОСОБА_9; протокол допиту свідка ОСОБА_10; протокол обшуку від 15.03.2016; іншими матеріалами кримінального провадження.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в противагу чому сторона захисту не навела будь-яких аргументів, які б спростовували доводи, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, підозрюваних, обвинувачених з метою схилення останніх до відмови давати показання чи давати неправдиві показання у кримінальному провадженні щодо вчинених ним кримінальних правопорушень, продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється або вчинити нові, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженць Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, громадянин України, маючи у своєму віданні чуже майно, умисно, з корисливих мотивів вчинив привласнення та в подальшому розтрату, майна, яке йому передано на відповідальне зберігання, а саме труб МНЗ сплав 5-1 вагою 91 806 кг. на загальну суму 5 857 222,8 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Також, стороною обвинувачення доведено наявність ризику, передбачені п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Крім того, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, вважаю необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, враховуючи, що ОСОБА_3 окрім іншого підозрюється у вчиненні дій, які полягають в привласненні, розтраті майна або заволодінням шляхом зловживання службовим становищем, тобто кримінального правопорушення, що передбачено ч. 5 ст. 191 КК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області Яковця Олега Юрійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мигалівці, Барського р-ну., Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактичного місця проживання АДРЕСА_2, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42016100000000804 від 20.08.2016.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: