Ухвала суду № 74505269, 16.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9665/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А., при секретарі Ясеновенко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві клопотання представника ТОВ «Креміньпромгаз» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року у справі №757/7128/18-к в рамках кримінального провадження № 42017000000002137, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання, подане в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ "КРЕМІНЬПРОПАНГАЗ" (код ЄДРПОУ 36618516) №26005413764, №2604049864, № 26006413763, які відкриті в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 380805), юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, буд.9; №2600725838, відкритий в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), юридична адреса: м Київ, вул. Андріївська, буд. 4; №26003001056418, відкритий в ПАТ «КРИСТАЛБАНК» (МФО 339050), юридична адреса: м Київ, Кудрявській узвіз, 2, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року у справі №757/7128/18-к в рамках кримінального провадження № 42017000000002137.

Обґрунтовуючи подане клопотання представник власника майна зазначає, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ч. 10 ст. 170 КПК України, також посилається на те, що кошти, на рахунках які арештовано, здобуті в ході господарської діяльності товариства, не відповідають критеріям визначеними ст. 98 КПК України. Сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

В судове засідання представник власника майна не з'явився, надавши заяву, в якій просив клопотання задовольнити у повному обсязі та проводити розгляд у його відсутність.

Прокурор, за клопотанням якого накладено арешт в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про відкладення розгляду клопотання у зв'язку із його надмірною поточною завантаженістю.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002137 за фактами вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва, тобто створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, а також вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, у великому розмірі, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року у справі № 757/7128/18-к в рамках кримінального провадження № 42017000000002137 накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ "КРЕМІНЬПРОПАНГАЗ" (код ЄДРПОУ 36618516) №26005413764, №2604049864, № 26006413763, які відкриті в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 380805), юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, буд.9; №2600725838, відкритий в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), юридична адреса: м Київ, вул. Андріївська, буд. 4; №26003001056418, відкритий в ПАТ «КРИСТАЛБАНК» (МФО 339050), юридична адреса: м Київ, Кудрявській узвіз, 2, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її виконання та залишку грошових коштів на рахунках вказаних юридичних осіб.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в ТОВ "КРЕМІНЬПРОПАНГАЗ" (код ЄДРПОУ 36618516) права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі "Бакланов проти Російської Федерації", Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти Російської Федерації", Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що грошові кошти на рахунку ТОВ "КРЕМІНЬПРОПАНГАЗ" (код ЄДРПОУ 36618516) можуть бути предметом злочину, а також перебувають у власності юридичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, жодній посадовій особі ТОВ "КРЕМІНЬПРОПАНГАЗ" (код ЄДРПОУ 36618516) про підозру у вчиненні злочину не оголошено, версія органу досудового розслідування про те, що грошові кошти на рахунках вказаного товариства є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2. ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною п'ятою ст. 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці, зокрема, платежі, пов'язані з перерахуванням загальнообов'язкових податків і зборів.

Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю а також сплату загальнообов'язкових податків і зборів. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам суб'єкта господарювання та податків і зборів перед державою не можуть бути поставлені в залежність від здійснення досудового розслідування кримінального провадження, забезпечення завдань кримінального провадження, направлених на зберігання речових доказів, інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання. Керуючись ст.ст. 170, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року у справі №757/7128/18-к на грошових коштів, які знаходяться на рахунках №26005413764, №2604049864, № 26006413763, які відкриті в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 380805), юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, буд.9; №2600725838, відкритий в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), юридична адреса: м Київ, вул. Андріївська, буд. 4; №26003001056418, відкритий в ПАТ «КРИСТАЛБАНК» (МФО 339050), юридична адреса: м Київ, Кудрявській узвіз, 2, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.02.2018 р. у кримінальному провадженні 757/7128/18-к в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її виконання та залишку грошових коштів на рахунках.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В. А. Писанець