Вирок № 74504641, 05.06.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1865/18

провадження № 1-кп/753/1006/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2018 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

за участю:

секретаря Марченко Л.В.,

прокурора Стрільчук Н.О.,

потерпілої ОСОБА_2,

захисника Ігнатенко Л.В.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12017100020013526 від 29.12.2017 по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чіта, Російська Федерація, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2017 приблизно о 00 год. 04 хв. ОСОБА_4 знаходився біля будинку за адресою: АДРЕСА_2, та в цей час у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 того ж дня о 00 год. 05 хв. підійшов до автомобіля марки Volvo ХС60, державний номерний знак НОМЕР_1, припаркованого за вказаною адресою, що належить громадянці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 розбив скло водійських дверей вищевказаного автомобіля та шляхом вільного доступу таємно викрав з його салону чуже майно, а саме: відеореєстратор марки SJCAM М20, вартістю 1 793 грн. 80 коп., та окуляри RayBan, вартість яких товарознавчою експертизою не встановлено, а всього майна, що належить громадянці ОСОБА_5, на загальну суму 1 793 грн. 80 коп.

У подальшому, заволодівши вищевказаним майном, утримуючи його при собі, ОСОБА_4 з місця злочину зник, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 умисно, з корисливих спонукань вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що належить ОСОБА_5, на загальну суму 1 793 грн. 80 коп.

Таким чином ОСОБА_4 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю і пояснив, що дійсно 29.12.2017 приблизно о 00 год. 04 хв. біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 він помітив автомобіль «Volvo ХС60», після чого розбив скло водійських дверей вказаного автомобіля та викрав з його салону відеореєстратор «SJCAM» та окуляри RayBan, найменування яких обвинувачений в судовому засіданні не заперечував. У скоєному щиро покаявся.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред'явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз'яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також доказів на обґрунтування позовних вимог, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення згідно з ч.3 ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченого судом не встановлено, оскільки обвинувачений хоч і зазначив, що у скоєному він щиро кається, проте встановлено, що він не вчинив жодних дій, які б давали суду змогу у цьому пересвідчитись, зокрема дій, спрямованих на повне чи часткове відшкодування завданих потерпілій збитків.

Обставин, які б обтяжували покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом також не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується посередньо, перебуває з 11.05.2010 на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин. Синдром залежності», на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на диспансерному обліку в Київському міському центрі профилактики та боротьби зі СНІДом з діагнозом: ВІЛ-інфекція, 3 клінічна стадія.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, розмір матеріальної шкоди, спричиненої злочином, яка обвинуваченим не відшкодована, позицію потерпілої, яка наполягала на призначенні суворого покарання обвинуваченому, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у вигляді громадських робіт.

Обговорюючи законність та обґрунтованість заявленого потерпілою цивільного позову, суд враховує наступне.

Потерпілою ОСОБА_2 до початку судового розгляду був заявлений цивільний позов, в якому вона просила суд стягнути з обвинуваченого на її користь матеріальну шкоду в розмірі 12538 грн. 32 коп. В обґрунтування позову потерпіла зазначила, що скоєним обвинуваченим кримінальним правопорушенням їй було завдано матеріальної шкоди на зазначену суму, яка підтверджена документально.

Обвинувачений частково визнав позовні вимоги потерпілої, посилаючись на те, що потерпілій були повернуті викрадені речі, у зв'язку з чим матеріальна шкода, завдана злочином, на цей час усунена. Разом з тим, обвинувачений не заперечував розміру збитків, пов'язаних з пошкодженням ним скла автомобіля потерпілої та витрат, які пов'язані із заміною цього скла в сумі 6105,52 грн.

Дослідивши зміст позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що внаслідок вчинення злочину обвинуваченим у потерпілої були викрадені окуляри RayBan та відеореєстратор SJCAM М20. Зазначені речі були потерпілій повернуті, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що збитки, заподіяні злочином в частині викрадення зазначеного майна усунені внаслідок повернення потерпілій цього майна, у зв'язку з чим суд не може задовольнити позовні вимоги потерпілої в частині відшкодування на її користь вартості викраденого майна. Обговорюючи позицію потерпілої про те, що внаслідок вчинення крадіжки належні потерпілій окуляри стали не придатні до використання, у зв'язку з чим вона зазнала матеріальних збитків на суму 4639 грн., суд враховує, що матеріали справи не містять доказів щодо пошкодження вказаних окулярів саме внаслідок протиправних дій обвинуваченого, а також не може визнати допустимим доказом вартості пошкоджених окулярів витяги з інтернет-ресурсів, в яких зазначена приблизна вартість подібних окулярів.

Разом з тим, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги потерпілої в частині відшкодування вартості пошкодженого скла належного їй автомобіля та збитків, які пов'язані із заміною цього скла, оскільки розмір зазначених збитків на загальну суму 6105 грн. 52 коп. підтверджений відповідним рахунком офіційного дилера Volvo, а також не заперечувався обвинуваченим.

Аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про можливість часткового задоволення цивільного позову потерпілої на суму 6105,52 грн.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 240 \двісті сорок\ годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_4 286 грн. \двісті вісімдесят шість\ гривень на користь держави (Отримувач УК у Дарницькому районі 24060300, р/р 31116115700003, МФО 820019, УДКСУ у Дарницькому районі м. Києва, код 38021179, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 6105 \шість тисяч сто п'ять\ гривень 52 коп.

Речові докази:

-відеореєстратор марки SJCAM М20 та окуляри RayBan - залишити у власності потерпілої ОСОБА_2;

-металевий диск щеплення, який знаходиться в камері схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві за квитанцією № 000988 від 01.02.18 - знащити.;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв