Постанова № 74503293, 06.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 червня 2018 року

м. Харків

справа № 644/1731/17-ц

провадження № 22ц/790/2494/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Пилипчук Н.П., Сащенка І.С.,

імена (найменування сторін):

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «КИЙ АВІА»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «КИЙ АВІА» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2018 року в складі судді Бабенко Ю.П.,

у с т а н о в и в:

В березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до Приватного акціонерного товариства «КИЙ АВІА» (далі - ПрАТ «КИЙ АВІА») про визнання незаконним та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення, про зміну підстав звільнення та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що вона перебувала з відповідачем у трудових стосунках, працюючи з 04 квітня 2008 року на посаді агента по обслуговуванню і продажу у Харківській філії Закритого акціонерного товариства «Київське агентство повітряних сполучень «КИЙ АВІА» (далі - ЗАТ «КИЙ АВІА»), зміненого на ПрАТ «КИЙ АВІА», на підставі Наказу № 53/Л. Наказом від 12 грудня 2016 року № 101 до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме - за допущення двох випадків запізнень на роботу (на 15 хв. та 16 хв.) та закриття офісу 17 листопада 2016 року на 1,5 години без погодження з керівництвом філії.

27 грудня 2016 року на її електронну скриньку надійшов лист від Тесьолкіна А.Н. про надання пояснень щодо відправлення 05 грудня 2016 року повідомлення з даними про клієнтів із робочого e-mail на невідомій сторонній e-mail, щодо допуску 05 грудня 2016 року до робочого стаціонарного персонального комп'ютера сторонньої особи, та щодо відправлення 25 грудня 2016 року повідомлення з робочого e-mail на невідомий e-mail інформації з паролем.

Вона надала письмові пояснення щодо вказаних дисциплінарних проступків, а 02 лютого 2017 року подала письмову заяву про звільнення її за згодою сторін.

Незважаючи на її письмові пояснення, Наказом від 06 лютого 2017 року № 36/ОС її було звільнено з роботи за пунктом 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Позивач зазначала, що на засіданні профспілкового комітету авіапрацівників України, яке відбулося 01 лютого 2017 року, згода на її звільнення отримана не була, відповідачем не врахована ступінь її вини та попередня робота, копія наказу про оголошення догани їй не була вручена.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати Наказ від 12 грудня 2016 року № 101 про оголошення догани, визнати незаконним та скасувати Наказ від 06 лютого 2017 року про звільнення, змінити підставу звільнення на частину 3 статті 38 КЗпП України, стягнути на її користь з ПрАТ «КИЙ АВІА» 50 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, 468 грн. 00 коп. заробітної плати та 2 000 грн. 00 коп. судових витрат, у тому числі витрат на правову допомогу.

17 травня 2017 року відповідач подав письмову заяву про застосування строку позовної давності.

Заява, з урахуванням уточнених заперечень на позов, мотивована тим, що позивач була ознайомлена: з Наказом від 12 грудня 2016 року № 101 - 12 грудня 2016 року, а з Наказом від 06 лютого 2017 року № 36/ОС - 07 лютого 2017 року в день отримання трудової книжки, про що свідчать її особисті підписи на наказах. З позовом ОСОБА_1 звернулася до суду лише 13 березня 2017 року. Отже, строк позовної давності для захисту порушеного права сплинув 09 березня 2017 року, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Крім того, зазначав, що позивач визнала факти грубого порушення трудової дисципліни, а відмова профспілкової організації у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 не є обґрунтованою. Вимоги про відшкодування моральної шкоди не є доведеними з урахуванням грубого порушення трудової дисципліни. Оскільки позовні вимоги про стягнення 468 грн. 00 коп. та 2 000 грн. 00 коп. судових витрат є похідними від первинної вимоги, підстав для їх задоволення немає.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2018 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано Наказ від 12 грудня 2016 року № 101, виданий ПрАТ «КИЙ АВІА» в особі генерального директора Савюка С.В. «Про грубі порушення трудової дисципліни в Харківській філії» в частині оголошення ОСОБА_1 догани.

Визнано незаконним і скасовано Наказ від № 36/ОС від 06 лютого 2017 року, виданий ПрАТ «КИЙ АВІА» в особі т.в.о. генерального директора Кирик В.В. про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Змінено причину формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з роботи з пункту 3 статті 40 КЗпП України на пункт 1 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Стягнуто з ПрАТ «КИЙ АВІА» на користь ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 468 грн. 00 коп., 3 200 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, 8 400 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 1 920 грн. 00 коп. судового збору, а на користь держави - 1 600 грн. 0 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення заробітної плати допущено до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в Наказі від 12 грудня 2016 року № 101 не зазначено, коли саме мали місце випадки запізнення ОСОБА_1 на роботу та в який саме час 17 листопада 2016 року офіс був закритий і чому саме позивач винна в цьому, що не може бути підставою для оголошення догани. Оскільки Наказ від 12 грудня 2016 року є незаконним і підлягає скасуванню, зменшена на підставі цього наказу сума заробітної плати в розмірі 468 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на корисить позивача. В наказі про звільнення не конкретизовані допущені позивачем порушення трудової дисципліни, а є лише посилання на рапорт директора без зазначення дати такого рапорту. При цьому суд першої інстанції вважав, що строк позовної давності не пропущено, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду в тримісячний строк з дня її ознайомлення з Наказом про оголошення догани. Крім того, наказ про оголошення догани оскаржено разом з наказом про звільнення.

Враховуючи те, що позивач не має бажання поновлюватися у відповідача на роботі і 02 лютого 2017 року зверталася з заявою про її звільнення за угодою сторін, суд першої інстанції змінив формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з роботи на пункт 1 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Оскільки права позивача порушено шляхом накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани та звільнення, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню в розмірі мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2017 року.

Судові витрати документально підтверджені, тому підлягають стягненню за правилами статей 133, 141 ЦПК України.

14 березня 2018 року ПрАТ «КИЙ АВІА» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани було застосовано до ОСОБА_1 в межах строку, встановленого статтею 148 КЗпП України, з урахуванням перебування позивача на лікарняному в період з 18 листопада по 26 листопада 2016 року. Підставою для застосування цього дисциплінарного стягнення були факти запізнення на роботу на 15 хвилин 06 листопада 2016 року та на 16 хвилин 08 листопада 2016 року, а також залишення офісу 17 листопада 2016 року раніше на 30 хвилин до обідньої перерви, що підтверджується рапортами директора Харківської філії ПрАТ «КИЙ АВІА» Куцан А.Г. та особистими поясненнями позивача.

Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позов не містить вимог про визнання недійсним Наказу від 12 грудня 2016 року № 101 з підстав незазначення в ньому дати вчинення дисциплінарних проступків.

Пояснення позивача щодо обґрунтувань її запізнення не заслуговують на увагу, оскільки бронювання авіаквитка для корпоративного клієнта здійснювалось не о 8 год. 00 хв., а о 12 год. 02 хв. за київським часом, що підтверджується роздруківкою з історій замовлень авіаквитка 2201122687706*t з системи Amadeus. Крім того, обслуговування корпоративного клієнта, а саме - Державного підприємства «Хрківський машинобудівний завод ФЕД» по телефону не передбачено Договором про надання послуг № 147-Х від 23 вересня 2013 року. А довідка медичного закладу ТОВ «Небозвід», яку позивач надала на підтвердження поважності причин відсутності на робочому місці, не містить підпису лікаря та часу надання медичних послуг.

Судом безпідставно не взято до уваги Правила внутрішнього розпорядку ПрАТ «КИЙ АВІА» та Наказ від 27 жовтня 305 року № 75 «Про режим роботи і норми робочого часу працівників ПрАТ «КИЙ АВІА» на 2016 рік», згідно з пунктом 1.2. якого у відповідача встановлена перерва на обід з 13 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. При цьому ОСОБА_1 визнала факт відсутності на робочому місці протягом 30 хв., а тому посилання суду на статтю 66 КЗпП України є безпідставним.

Винуватість позивача у скоєнні повторного дисциплінарного поступку підтверджується особистими поясненнями ОСОБА_1, роздруківками електронних листів з інформацією про паролі агентів ПрАТ «КИЙ АВІФ» (ОСОБА_7 та ОСОБА_8) та конфіденційною інформацією, а саме - базами клієнтів з контактними телефонами і адресами корпоративних клієнтів, персональними даними фізичних осіб на 19 аркушах, поясненнями свідка про особисте зняття ним кришки комп'ютера.

Відмова профспілкового комітету авіапрацівників України в наданні згоди на звільнення позивача не є обґрунтованою, оскільки ОСОБА_1 звільнена не у зв'язку з недостатністю у неї кваліфікації, а за систематичне порушення трудової дисципліни.

Зміна формулювання причин звільнення не пов'язана зі згодою відповідача на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 чстини1 статі 36 КЗпП України. Крім того, з Наказом від12 грудня 2016 року № 101 позивач була ознайомлена в цей же день, з Наказом від 06 лютого 2017 року № 36/ОС - 7 лютого 2017 року, позов пред'явлено 14 березня 2017 року, тобто з пропуском тримісячного строку та місячного строку, встановлених статтею 233 КЗпП України. Клопотання про поновлення порушених строків матеріали справи не містять. До того ж докази поважності пропуску цих строків відсутні.

Оскільки підстав вважати, що діями відповідача при звільнені позивача було допущено порушення трудових прав працівника немає, відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, а також для стягнення заробітної плати та витрат на правову допомогу, які є похідними від основної вимоги.

13 квітня 2018 року ОСОБА_9 - представник ОСОБА_1 подала письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що позов подано 13 березня 2018 року, тобто в межах строку позовної давності. Судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення на підставі належним чином оцінених доказів.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманям норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України).

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Згідно з абзацом шостим статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконно звільнення.

Згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Таким чином підставою звільнення є лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за наявності застосованого і не втратившого юридичної сили за давністю або не знятого заходу дисциплінарного чи громадського стягнення.

Заходами дисциплінарного стягнення є догана і звільнення (частина перша статті 147 КЗпП України).

Згідно з положеннями статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За приписами частини 1 статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (частина 3 статті 149 КзпП України).

Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів», при розгляді судами справ щодо накладення дисциплінарних стягнень судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для накладення стягнення, чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховувались обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 перебувала з відповідачем у трудових стосунках, працюючи з 04 квітня 2008 року на посаді агента по обслуговуванню і продажу у Харківській філії ЗАТ «КИЙ АВІА», зміненого ПрАТ «КИЙ АВІА», на підставі Наказу № 53/Л.

04 квітня 2008 року ОСОБА_1 була ознайомлена з Правилами внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «КИЙ АВІА», затверджених протоколами загальних зборів членів трудового колективу (далі - Правила).

Згідно з пунктами 3.1. та 5.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «КИЙ АВІА», затверджених протоколами загальних зборів членів трудового колективу, робітники ПрАТ «КИЙ АВІА» зобов'язані, зокрема, дотримуватися режиму праці, встановленого наказом по підприємству та графіками робіт; при уході з робочого місця для виконання посадових обов'язків на об'єктах ПрАТ «КИЙ АВІА» або вирішення питань в сторонніх організаціях повідомляти безпосереднього керівника; суворо дотримуватись комерційної таємниці ПрАТ «КИЙ АВІА», не передавати документи, інформацію про фінансовий стан, договори, технології, стратегічні плани діяльності підприємства, іншу конфіденційні інформацію іншим юридичним і фізичним особам.

Режим праці на підприємстві щорічно встановлюється наказом по ПрАТ «КИЙ АВІА», виходячи з щорічної норми робочого часу. На підприємстві встановлений п'ятиденний робочий тиждень. Вихідні дні: субота та неділя, початок роботи - 9.00., перерва на прийом їжі та відпочинок - з 13.00 до 14.00, закінчення роботи - 18.00.

Згідно з рапортами директора Харківської філії ПрАТ «КИЙ АВІА» Куцан А.Г. позивач запізнилася на роботу на 15 хв. 06 листопада 2016 року та на 16 хв. 08 листопада 2016 року, а також а також залишила офіс 17 листопада 2016 року раніше на 30 хвилин до обідньої перерви.

Відповідно до наданих 08 листопада 2016 року, 29 листопада 2016 року та від 01 грудня 2016 року письмових пояснень ОСОБА_1 вона 08 листопада 2006 року запізнилась на 16 хв. на роботу у зв'язку з підбором варіантів перельоту на ноутбуці за дзвінком корпоранта в період її перебування дома; 17 листопада 2016 року пішла на перерву з 12 год. 30 хв. та повернулась о 14 год. 00 хв. у зв'язку з поганим почуттям та необхідністю бути на прийомі у лікаря о 13 год. 00 хв.

Разом з тим, в апеляцій2ній скарзі відповідач зазначає, що бронювання авіаквитка для корпоративного клієнта здійснювалось не о 8 год. 00 хв., а о 12 год. 02 хв. за київським часом, що підтверджується роздруківкою з історій замовлень авіаквитка 2201122687706*t з системи Amadeus. Крім того, обслуговування корпоративного клієнта, а саме - Державного підприємства «Хрківський машинобудівний завод ФЕД» по телефону не передбачено Договором про надання послуг № 147-Х від 23 вересня 2013 року. А довідка медичного закладу ТОВ «Небозвід», яку позивач надала на підтвердження поважності причин відсутності на робочому місці, не містить підпису лікаря та часу надання медичних послуг.

Наказом від 12 грудня 2016 року № 101 визнано, що запізнення на роботу на 15 хв. 06 листопада 2016 року та на 16 хв. 08 листопада 2016 року, а також залишення офісу 17 листопада 2016 року раніше на 30 хвилин до обідньої перерви є таким, що відбулося без поважних причин. За порушення трудової дисципліни, а саме - запізнення на роботу на 15 хв. 06 листопада 2016 року та на 16 хв. 08 листопада 2016 року, а також залишення офісу 17 листопада 2016 року раніше на 30 хвилин до обідньої перерви до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

21 травня 2014 року ОСОБА_1 була ознайомлена з Посадовою інструкцією Агента з обслуговування та продажу, затвердженою Генеральним директором ПрАТ «КИЙ АВІА» С.В.Савюк 01 березня 2014 року (далі - Посадова інструкція).

Згідно з пунктами 2.17, 2.19., 2.21., 2.22. Посадової інструкції агент зобов'язаний виконувати вказівки, розпорядження та вимоги безпосереднього та вищестоящих керівників, що відносяться до виробничої діяльності; утримувати своє робоче місце та апаратні засоби в порядку та у справному стані; своєчасно інформувати безпосереднього керівника про несправності; дотримуватись корпоративної культури, трудової дисципліни, вимог нормативних документів, інструкцій і технологій, правил охорони праці та техніки безпеки, протипожежної безпеки; суворо дотримуватись комерційної таємниці підприємства; виробничу діяльність вести тільки і на користь ПрАТ «КИЙ АВІА»; не передавати документи, технології, порядок та паролі доступу до будь-яких систем бронювання послуг, програмного забезпечення, встановленого на робочому місці, конфіденційну інформацію іншим підприємствам та фізичним особам.; не розголошувати інформацію про клієнтів, потенційних і тих, які вже обслуговуються в підприємствах концерну ПрАТ «КИЙ АВІА», у тому числі і закріплених за агентом.

Перелік інформації, що становить комерційну тайну ПрАТ «КИЙ АВІА», затверджено Наказом Генерального директора С.В.Савюк від 23 вересня 2009 року № 53.

Відповідно до пункту 5.4. Додатку № 1 до Наказу Генерального директора С.В.Савюк від 23 вересня 2009 року № 53 комерційну таємницю складає будь-яка інформація та дані про клієнтів (корпоративних та разових, юридичних та фізичних осіб), а також об'єм їх покупок.

Наказом Генерального директора С.В.Савюк від 10 жовтня 2016 року № 82 були введені в дію нормативні документи про використання та забезпечення інформаційної безпеки корпоративних інформаційних ресурсів ПрАТ «КИЙ АВІА», а саме - Інструкція користування комп'ютерною інформаційною мережею ПрАТ «КИЙ АВІА», Корпоративний стандарт оснащення АРМ програмним забезпеченням та Політика використання корпоративних інформаційних ресурсів ПрАТ «КИЙ АВІА».

Політика використання корпоративних інформаційних ресурсів ПрАТ «КИЙ АВІА», зокрема передбачає, що під час роботи з електронною поштою забороняється пересилка на адресу третіх осіб, не пов'язаних з ПрАТ «КИЙ АВІА» комерційними або діловими стосунками, а також на свої особисті адреси відомостей, що становлять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію ПрАТ «КИЙ АВІА»; користувачу забороняється встановлювати на персональному комп'ютері інші e-mail-клієнти та налагоджувати приватні поштові скриньки на сторонніх поштових серверах Mail.ru, Ukr.net і т. і. (пункти 3.2.2., 3.2.17)

Інструкцією користування комп'ютерною інформаційною мережею ПрАТ «КИЙ АВІА» встановлено, що користувачі персональних комп'ютерів зобов'язані, зокрема, при доступі до ресурсів мережі дотримуватись встановлених ПрАТ «КИЙ АВІА» правил; для доступу до корпоративної мережі або мережі інтернет користуватися виключно програмним забезпеченням, передбаченим Корпоративним стандартом оснащення АРМ; у випадку виникнення будь-яких несправностей комп'ютера, периферійного обладнання або збоїв в роботі персонального комп'ютера зупинити роботу та повідомити змінного інженера; користувачам персональних комп'ютерів забороняється допускати несанкціоноване використання наданого користувачу персонального комп'ютера іншими співробітниками (окрім випадків підключення/відключення ресурсів співробітниками ДИТ, категорично заборонено допускати до персонального комп'ютера сторонніх осіб і представників сторонніх організацій та самостійно виконувати на персональному комп'ютері ремонтні та профілактичні роботи (пункти 4.1 - 4.3, 5.1, 5.10).

13 жовтня 2016 року ОСОБА_1 була ознайомлена з Наказом від 10 жовтня 20167 року №82 «Про введення в дію нормативних документів по користуванню та забезпеченню інформаційної безпеки корпоративних інформаційних ресурсів ПрАТ «КИЙ АВІА», Інструкцією користувача комп'ютерною інформаційною мережею ПрАТ «КИЙ АВІА», Корпоративним стандартом оснащення АРМ програмним забезпеченням, Політикою використання корпоративних інформаційних ресурсів ПрАТ «КИЙ АВІА».

Згідно з службовою запискою директора розвитку та інформаційної безпеки Тесьолкіна А. за результатами перевірки роботи ОСОБА_1 зафіксовано, що 05 грудня 2016 року та 25 грудня 2016 року позивачем було відправлено повідомлення з вкладенням інформації по базі клієнтів («Клиенты.dok») з корпоративної поштової адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 на зовнішню загальнодоступну адресу електронної пошти; 05 грудня 2016 року позивач допустила до робочого стаціонарного персонального комп'ютера (офіс по вул. Сумській) сторонню особу, якою був відкритий системний блок.

Відповідно до наданих 27 грудня 2016 року письмових пояснень ОСОБА_1 вона дійсно направила повідомлення з вкладеною інформацією по клієнтській базі для роботи на ноутбуці не за місцем роботи, якщо це буде необхідним; 26 грудня 2016 року вона переслала пароль на свій особистий e-mail з метою контролювати відповіді туроператорів за заявкою та подальшого контролю. Оскільки причину збою у роботі комп'ютера робітники офісу не визначили, на її прохання причину намагався з'ясувати її чоловік.

01 лютого 2017 року на засіданні профспілкового комітету авіапрацівників України згода на звільнення позивача отримана не була з посиланням на те, що згідно з Наказом від 03 червня 2016 року № 45 була проведена атестація особового складу. ОСОБА_1 пройшла атестацію 05 жовтня 2016 року та позитивно характеризується.

Разом з тим, рішення профспілкового комітету авіапрацівників України про відмову в наданні згоди на звільнення позивача не є обґрунтованим з огляду на допущені ОСОБА_1 дисциплінарні проступки.

Частиною першою статті 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Частиною сьомою статті 43 КЗпП України унормовано, що рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Наказом від 06 лютого 2017 року № 36/ОС дії позивача 05 грудня 2016 року та 25 грудня 2016 року щодо відправлення повідомлення з вкладенням інформації по базі клієнтів («Клиенты.dok») з корпоративної поштової адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 на зовнішню загальнодоступну адресу електронної пошти та допуску 05 грудня 2016 року до робочого стаціонарного персонального комп'ютера (офіс по вул. Сумській) сторонню особу визнані такими, що вчинені з порушенням пунктів 2.17, 2.21., 2.22. Посадової інструкції, пунктів 3.2.2., 3.2.17. Політики використання корпоративних інформаційних ресурсів ПрАТ «КИЙ АВІА», пунктів 5.1, 5.10 Інструкцією користування комп'ютерною інформаційною мережею ПрАТ «КИЙ АВІА», абзацу 4 пункту 3.1. Розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «КИЙ АВІА», та враховуючи наявність діючого дисциплінарного стягнення, оголошеного Наказом від 12 грудня 2016 року № 101, було вирішено звільнити ОСОБА_1 за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Оскільки допущені ОСОБА_1 дисциплінарні проступки є порушенням трудової дисципліни (при цьому запізнення на роботу на 15 хв. 06 листопада 2016 року та на 16 хв. 08 листопада 2016 року, а також залишення офісу 17 листопада 2016 року раніше на 30 хвилин до обідньої перерви вчинені без поважних причин), правові підстави для визнання незаконними і скасування Наказу від 12 грудня 2016 року № 101, виданого ПрАТ «КИЙ АВІА» в особі генерального директора Савюка С.В. «Про грубі порушення трудової дисципліни в Харківській філії» в частині оголошення ОСОБА_1 догани та Наказу від № 36/ОС від 06 лютого 2017 року, виданого ПрАТ «КИЙ АВІА» в особі т.в.о. генерального директора Кирик В.В. про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, відсутні.

Враховуючи систематичність допущених порушень позивачем Правил внутрішнього трудового розпорядку та нормативних документів про використанню та забезпеченню інформаційної безпеки корпоративних інформаційних ресурсів ПрАТ «КИЙ АВІА», відповідачем дотримано норми трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

При цьому позовна вимога щодо зміни формулювання причин звільнення не підлягає задоволенню, оскільки роботодавець не пов'язував звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки вимоги про стягнення з ПрАТ «КИЙ АВІА» на користь ОСОБА_1 заробітної плати в розмірі 468 грн. 00 коп., 3 200 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди та судових витрат є похідними від позовних вимог, які задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги щодо застосування строку позовної давності є безпідставними. Як роз'яснено в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд в рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. Оскільки позов ОСОБА_1 не доведено, підстав для застосування строку позовної давності немає.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами пунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судовий збір, понесені ПрАТ «КИЙ АВІА» за подання апеляційної скарги, в розмірі 6 720 грн. 00 коп. документально підтверджуються платіжними дорученнями № Р79237 від 06 березня 2018 року (а. с. 15 т. 3).

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в позові, ОСОБА_1 не звільнення від сплати судового збору, сума судового збору в розмірі 6 720 грн. 00 коп. підлягає стягненню з позивача на користь ПрАТ «КИЙ АВІА».

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «КИЙ АВІА» задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «КИЙ АВІА» про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення, про зміну підстав звільнення та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «КИЙ АВІА» 6 720 грн. 00 коп. (шість тисяч сімсот двадцять грн. 00 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повен судове рішення складено 06 червня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Н.П.Пилипчук

І.С.Сащенко