
Суддя Бугера О. В.
Справа № 644/7229/17
Провадження № 2/644/701/18
06.06.2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова
У складі: головуючого судді Бугери О.В.,
При секретарі Ілові А.В.,
За участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
Представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментам та пені,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачем подано до суду 07.11.2017 року відповідну позовну заяву. В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що на її користь з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_1. Було відкрито виконавче провадження, та виконавчий лист направлений за місцем роботи відповідача. В 2012 році відповідач звільнився з роботи, виконавчий лист був повернутий до Ленінського ВДВС ХМУЮ та після цього доля виконавчого листа невідома. Через скрутний матеріальний стан та зайнятість на роботі вона не мала можливості поновити виконавчий лист до січня 2016 року. У вересні 2016 року вона отримала відповідь з Ленінського ВДВС ХМУЮ, що було отримано дублікат виконавчого листа та направлено для виконання до Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ разом із розрахунком заборгованості. За даним розрахунком розмір заборгованості складає за період з 22.09.2012 року по 29.08.2016 року 41309 гривень 60 копійок. Вважала, що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості, що утворилась, а також неустойка за прострочення сплати аліментів, оскільки відповідач не виконував свої зобов’язання за аліментами до 21.09.2012 року належним чином. Розмір неустойки, яку відповідач повинен сплатити визначила за наведеним розрахунком в розмірі 12576 гривень 25 копійок. Просила стягнути заборгованість, неустойку на її користь та оплату судового збору покласти на відповідача.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що з 22 вересня 2012 року він перебуває на пенсійному забезпеченні, про це знала позивача, інших доходів він не має. Не погоджувався із проведеним розрахунком заборгованості, просив суд в задоволенні позову відмовити, розрахувати розмір заборгованості за аліментами на підставі виконавчого листа №2-5481/2005, який був виданий 23.08.2005 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова, до встановлення факту виникнення спору між сторонами.(а.с.63-64).
В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову та обставини викладені в позовній заяві підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилався на обставини викладені у відзиву, зазначав, що провини відповідача в неотриманні аліментів позивачем немає.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
25.10.2005 року відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Ленінського районного управління юстиції у м.Харкові було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-5481, що виданий 23.08.2005 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини в розмірі ? частки доходів, виконавчий лист, копія постанови та розпорядження направлені до УДСО при УМВСУ в Х/о, для виконання за місцем роботи боржника (а.с.5-6).
09.11.2012 року УДСО ГУМВС України в Харківській області надіслано на адресу ВДВС Ленінського районного управління юстиції м.Харкова виконавчий лист у зв’язку із звільненням відповідача з органів МВС за п.63 «Б» (через хворобу) з 21.09.2012 року згідно наказу від 18.09.2012 року №118 о/с. Заборгованості на день звільнення немає. Аліменти утримані по день звільнення. (а.с.7).
17.02.2016 року позивач звернулась із інформаційним запитом до Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції щодо долі виконавчого листа (а.с.8). Із змісту відповіді від 08.02.2016 року №1792 вбачається, що виконавче провадження за даним виконавчим листом 18.12.2012 року було закінчено, у зв’язку із тим, що боржник проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що територіально відноситься до Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ. У постанові також зазначено, що аліменти утримані по 21.09.2012 року. (а.с.9).
17.03.2016 року позивач звернулась із інформаційним запитом до Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції щодо отримання виконавчого листа. Із змісту відповіді від 23.03.2016 року №22-30 вбачається, що виконавчий лист на виконанні у відділі не перебуває. (а.с.10-11).
10.08.2016 року позивач звернулась із заявою до Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції про надання інформації про перебування виконавчого листа. Із змісту відповіді від 29.08.2016 року №16вов вбачається, що за результатами звернення проведена перевірка, доопрацьовано розрахунок заборгованості та пакет документів з оригіналом виконавчого листа направлено для виконання до Орджонікідзевського ВДВС міста Харків Головного територіального управління юстиції (а.с.12-13).
Із змісту розрахунку заборгованості вбачається, що за період з вересня 2012 року по серпень 2016 року розмір заборгованості по аліментам складає 41309 гривень 60 копійок (а.с.14).
Із змісту довідки Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 19.02.2018 року №84 вбачається, що позивач отримує аліменти із пенсії пенсіонера ОСОБА_4, який перебуває на обліку. При цьому нараховується сума заборгованості та сума щомісячного аліментного платежу. За період з 01.03.2017 року по 28.02.2018 року сума сплачених аліментів складає 6419 гривень 10 копійок, а сума боргу сплачена за цей же період складає 1620 гривень 56 копійок. Залишок боргу по аліментам складає 41754 гривні 19 копійок. (а.с.53).
В судовому засіданні за клопотанням сторони позивача було допитано свідка ОСОБА_5, яка пояснила що сторони це її батьки, знає, що виплата аліментів припинилась з 2012 року, виплату було відновлено в березні 2017 року. З батьком спілкується не часто, загалом на свята, в 2012 році в серпні їздили з батьком на море, один раз відпочивали на річці. Зі слів батька знає, що він окрім отримання пенсії ще працює, але де саме не знає, про причини несплати аліментів з батьком вони також не спілкувались. Батько завжди користується автомобілем. Про те що батько отримує пенсію їй стало відомо в 2012 році, оскільки він звертався до бабусі для отримання довідки про склад родини.
Вирішуючи питання про обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості по аліментам слід зазначити наступне.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Частинами 1, 4 ст. 194 СК України визначено, що аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.
Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору судом.
Статтею 197 СК України встановлено строк сплати заборгованості, звільнення від сплати заборгованості за аліментами. З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Інших підстав звільнення від сплати заборгованості закон не визначає.
Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначено ст.ст. 194-197 СК України та ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».
Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії, та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби, за власною ініціативою; і інших передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках.
Пунктом 12 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 встановлено, що виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості має бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
Таким чином, діючим законодавством передбачено стягнення заборгованості по сплаті аліментів в межах виконавчого провадження та законодавець не вимагає окремого рішення суду про стягнення такої заборгованості, а встановлює порядок її стягнення в межах виконавчого провадження за рішенням суду про стягнення аліментів. Тому, суд вважає, що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Що стосується вимог про стягнення неустойки суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. При цьому, за загальним правилом умовою застосування юридичної відповідальності є винна протиправна поведінка особи. Стягнення неустойки можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. Якщо заборгованість утворилася з вини інших осіб, стягнення неустойки не допускається. В тому числі, стягнення неустойки не допускається, якщо заборгованість утворилася з вини виконавчої служби, наприклад, внаслідок несвоєчасного оформлення, пересилання виконавчого листа, іншої затримки з виконанням рішення суду про стягнення аліментів у зв'язку з недоліками в діяльності органів виконавчої служби.
Тобто, як вбачається з досліджених в ході судового засідання доказів, стягнення аліментів проводилось відповідного до виданого виконавчого листа в межах виконавчого провадження до 2012 року. В 2012 році виконавче провадження було закінчено, оскільки відповідач звільнився з ОВС та виконавчий лист повинен був бути направлений для подальшого виконання за місцем його роботи чи отримання пенсії. З 2012 року по 2016 рік виконавчий лист на виконанні не перебував, 29.08.2016 року доопрацьовано розрахунок заборгованості та пакет документів з оригіналом виконавчого листа направлено для виконання до Орджонікідзевського ВДВС міста Харків Головного територіального управління юстиції, де було відкрито виконавче провадження та направлено виконавчий лист для виконання до ГУ ПФУ в Харківській області, за місцем отримання пенсії боржником. На підставі зазначеного виконавчого листа проводиться стягнення, як текучих аліментних платежів, так і заборгованості, яка утворилась. В даному випадку, суд не вбачає будь-яких винних дій з боку відповідача, які б свідчили про умисне ухилення від сплати аліментів, а тому підстав для стягнення неустойки не вбачає.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права та свободи.
У разі незгоди із розрахунком суми заборгованості, на що посилається відповідач в своєму відзиву на позовну заяву, він має право звернутись до державного виконавця для проведення перерахунку чи до суду в порядку встановленому процесуальним законом.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, а позивач про подачі позову була звільнена від його сплати, судові витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 180, 194-197 СК України, ст.ст. 4, 11, 12, 76, 264-268, 354, 447, п.9, 15.5. Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментам та пені, - залишити без задоволення. Повний текст рішення виготовлений 06.06.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.
Головуючий: суддя О.В. Бугера
Судове рішення № 74502509, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова) було прийнято 06.06.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 644/7229/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: