Рішення № 74501680, 31.05.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 678/652/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої – судді Мороз В.О.,

за участю секретаря Козельської Г.В.,

Сторони та інші учасники у справі:

позивач ОСОБА_1,

відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 державна нотаріальна контора,

Представники учасників справи :

представник відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 державної нотаріальної контори про визнання дій і бездіяльності незаконної, зобов’язання до передачі правовстановлюючих документів,-

встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом в якому просить визнати дії і бездіяльність відповідачів незаконною, заборонити до повного вирішення цієї позовної заяви - ОСОБА_3 державній нотаріальній конторі, вчиняти будь які нотаріальні дії по заповіту його померлої матері ОСОБА_5, посвідченого секретарем Меджибізької селищної ради ОСОБА_6 04.08.2008р., і зареєстрованої в реєстрі за №358. Зобов'язати ОСОБА_2 передати йому всі правовстановлюючі документи на присадибні земельні ділянки та житловий будинок №18 по вулиці Чкалова в смт. Меджибіж Летичівського району Хмельницької області для можливості здійснення вартісної оцінки майна за вимогою ОСОБА_3 Державної нотаріальної контори за вихідним №373/02-14 від 19.05.2017р.

Свої вимоги мотивує тим, що його рідний брат ОСОБА_2, в порушення ч. 1 ст. 1241 ЦК України та вимог ОСОБА_3 державної нотаріальної контори за вихідним №373/02-14 від 19.05.2017р., навмисно не надає йому правовстановлюючих документів на присадибні ділянки і житловий будинок №18 по вулиці Чкалова в смт. Меджибіж Летичівського району для оформлення спадщини за законом по заповіту його померлої 12 листопада 2016 року матері ОСОБА_5, посвідченого секретарем Меджибізької селищної ради ОСОБА_6, і зареєстрованого в реєстрі за №358 від 04.08.2008р. Своїми корисними навмисними діями відповідач ОСОБА_2 порушує його невизнанні і оспорюванні права, свободи і інтереси, що виникають із цивільних, житлових і земельних відносин. А ОСОБА_3 державна нотаріальна контора в порушення норми ч. 1 ст. 68 Закону України «Про нотаріат» не перевірила належним чином склад спадкового майна, поклали це на нього, і переслідують мету видати відповідачу ОСОБА_2 в обхід нього свідоцтва про право на спадщину за вищезазначеним заповітом, мотивуючи усно це тим, що у відповідача ОСОБА_2 є правоустановчі документи, а в нього цих правоустановчих документів на будинок і присадибні земельні ділянки немає, та ще за вимогами ОСОБА_3 державної нотаріальної контори у нього відсутня вартісна оцінка всього майна, яке належало спадкодавцеві, але яку йому отримати неможливо, тому як ОСОБА_2 приховав від нього правовстановлюючі документи на це майно. Крім того, ОСОБА_3 державна нотаріальна контора до 19.05.2017р. не вимагала від нього вартісної оцінки на все майно, яке належало спадкодавцеві. Своєю бездіяльністю ОСОБА_3 державна нотаріальна контора порушила його невизнанні і оспорюванні права, свободи і інтереси, що виникають із цивільних відносин. А тому позов просить задовольнити.

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 червня 2017 р. позов ОСОБА_1 було залишено без руху.

26.07.2017р. ухвалою Летичіського районного суду Хмельницької області було повернуто позовну заяву ОСОБА_1 у в’язку із не усуненням недоліків.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 29 серпня 2017 року скасовано ухвалу Летичіського районного суду від 26.07.2017 р., позовну заяву направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою Летичіського районного суду Хмельницької області від 19.10.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Летичіського районного суду Хмельницької області від 10.02.2018 р. задоволено заяву про відвід судді.

Розпорядженням від 12.02.2018 р. передано дану справу до Хмельницького міськрайонного суду.

27.02.2018 р. згідно протоколу автоматизованого розподілу справ дану справу передано судді Мороз В.О.

05 березня 2018 р. ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судові засідання не з’являвся, направив суду заяву про розгляд справи у його відсутності по документах, які містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача ОСОБА_3 державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, направив заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову, оскільки позов є необґрунтований. При цьому відповідач зазначив, що не заперечує право позивача на обов’язкову частку у спадщині і що ним було подано позов про визнання право власності на його частку, оскільки нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, у зв’язку із наступним.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, судом встановлено, що 12.11.2016 р. померла ОСОБА_5

Згідно заповіту від 04.06.2008 р., посвідченого секретарем Меджибізької селищної ради, ОСОБА_5, на випадок своє смерті, належний їй пай в розмірі 3.12 га згідно державного акту серії Р1№793514 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та вклади в ощадному банку заповіла ОСОБА_1

А згідно заповіту від 04.06.2008 р., посвідченого секретарем Меджибізької селищної ради, ОСОБА_5, на випадок своє смерті, належний їй будинок та господарські будівлі, що в смт. Меджибіж, вул. Чкалова,18, Летичіського району Хмельницької області та земельну ділянку, що знаходиться в смт. Меджибіж, вул. Чкалова,18, Летичіського району Хмельницької області згідно державного акта серії ХМ № 2019 в розмірі 0,847 га. заповіла ОСОБА_2

Після її смерті 10.03.2017 р. із заявою про прийняття спадщини звернувся позивач ОСОБА_1, який також просив при видачі свідоцтва за заповітом на ім’я ОСОБА_2 врахувати його право на обов’язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України.

Листом від 21.03.2017 р. ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою повідомлено ОСОБА_1 про те, що згідно його заяви відкрито спадкову справу № 32-2017 від 14.03.2017 р. і що після спливу шестимісячного терміну з дня смерті матері він має право оформити свої спадкові права при наданні правовстановлюючих документів.

19.05.2017 року ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 направлено лист про те, що йому необхідно надати правовстановлюючі документи та вартісну оцінку спадкового майна.

Також, із з’явою про прийняття спадщини звернувся 30.03.2017 р. ОСОБА_2

16 червня 2016 р. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

16 червня 2017 р. ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку розміром 3.12 га згідно державного акту серії Р1№793514 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на вклади в ощадному банку.

При цьому, постановою ОСОБА_3 державної нотаріальної контори від 16.06.2017 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? обов’язкову частку в житловому будинку та земельних ділянках за адресою : смт. Меджибіж, вул. Чкалова,18, Летичіського району Хмельницької області, оскільки не надані правовстановлюючі документи на майно та вартісна оцінка такого для визначення того, чи забезпечена його обов’язкова частка ? цим майном.

Щодо визнання дій та бездіяльності відповідачів не законними, то таких обставин судом не встановлено, у зв’язку із наступним.

Стаття 34 ЗУ «Про нотаріат» містить вичерпний перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 42 ЗУ «Про нотаріат» (далі Закону) нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця . За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом . Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.

Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні (ст. 46 Закону), що також передбачено ч.1 Глави 13 Розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріальних дій України.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (ч.1 п.2 ст. 49 Закону).

Свідоцтво про право на спадщину видається лише на підставі правовстановлюючих документів (ст. 69 Закону).

Відповідно до ч.ч.1,2,3,7 Глави 7 Розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріальних дій України (на момент спірних правовідносин), відповідно до статті 46 Закону нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні . Документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) поданих для вчинення нотаріальних дій: документів, які посвідчують право власності фізичних чи юридичних осіб на житловий будинок (частину будинку), будівлю, садибу, квартиру, садовий будинок, гараж, земельну ділянку чи їх частину, інше нерухоме майно, - якщо посвідчуються договори про заставу (іпотеку), оренду чи найм (позичку) житла, відчуження власником (власниками) частини належного йому (їм) майна, а також якщо співвласники у спільній частковій власності мають один спільний документ, що посвідчує право власності на згадане майно, і один із них відчужує належну йому частку (чи частку від частки); договорів про визначення чи зміну розміру часток у спільній частковій власності, а також договорів про порядок володіння та користування майном; сертифікатів про право на земельну частку (пай) - при видачі свідоцтва про право на спадщину; свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, технічних паспортів на транспортні засоби, інші самохідні машини і механізми - при посвідченні договорів про їх відчуження, заставу, оренду, позичку, при видачі свідоцтва про право на спадщину.

Так, для оформлення спадщини на житло та земельні ділянки потрібно нотаріусу подати правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності спадкодавця на майно.

Оскільки таких документів не було подано позивачем, нотаріус правомірно відмовила у видачі свідоцтва.

Щодо неправомірності дій ОСОБА_2, то таких судом теж не встановлено.

Позивач ОСОБА_1Г просить також зобов'язати ОСОБА_2 передати йому всі правовстановлюючі документи на присадибні земельні ділянки та житловий будинок №18 по вулиці Чкалова в смт. Меджибіж Летичівського району Хмельницької області для можливості здійснення вартісної оцінки майна за вимогою ОСОБА_3 Державної нотаріальної контори за вихідним №373/02-14 від 19.05.2017р.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов’язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення субєктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорених) прав та вплив на порушника.

Статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Цією статтею також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Такого способу захисту як зобов’язання передати позивачу всі правовстановлюючі документи не передбачено.

При цьому передбачений інший спосіб захисту, а саме згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, у разі якщо право позивача ОСОБА_1 на обов’язкову частку у спадщині не визнається відповідачем ОСОБА_1, йому необхідно звернутися з позовом про визнання права власності на таку частку.

Щодо заборонити до повного вирішення цієї позовної заяви - ОСОБА_3 державній нотаріальній конторі, вчиняти будь які нотаріальні дії по заповіту його померлої матері ОСОБА_5, посвідченого секретарем Меджибізької селищної ради ОСОБА_6 04.08.2008р., і зареєстрованої в реєстрі за №358, то така вимога заявляється в порядку забезпечення позову.

До того ж, позивачем було двічі подано заяви про забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, які ухвалами суду від 08.05.2018 р. та 22.05.2018 р. були залишенні без задоволення.

Таким чином в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 141, 258-273 ЦПК України, суд

ухвалив :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 державної нотаріальної контори про визнання дій і бездіяльності незаконної, зобов’язання до передачі правовстановлюючих документів, відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції- Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення виготовлено 06.06.2018 р.

Суддя