Рішення № 74498956, 04.06.2018, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1312/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Каліберди В.А.,

з участю секретаря – В’юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 29 грудня 2017 року звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 лютого 2017 року померла його мати – ОСОБА_2.

Після її смерті відкрилася спадщина на майно, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: вул. Шевченка №136 в с. Городнє, Краснокутського району, Харківської області.

Позивач з метою прийняття спадщини звертався до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинок.

Окрім цього позивач вказав, що крім нього спадкоємцями майна ОСОБА_2 є її інші діти: ОСОБА_3, ОСОБА_4, які відмовилися від прийняття спадщини, про що складені ними відповідні заяви та ОСОБА_5, який також відмовився від прийняття спадщини, про що може підтвердити в судовому засіданні.

На даний час позивач виявив намір успадкувати майно, яке залишилось після смерті матері, оскільки являється спадкоємцем за законом першої черги. Даний житловий будинок згідно запису в погосподарській книзі Козіївської сільської ради числиться за матір’ю позивача – ОСОБА_2.

Відсутність правовстановлюючого документу на нерухоме майно перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, в зв’язку з чим за захистом та визнанням своїх законних прав та інтересів ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: вул. Шевченка №136 в с. Городнє, Краснокутського району Харківської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, прохав їх задовольнити та на підтвердження заявлених вимог прохав допитати в якості свідка брата ОСОБА_5.

Представник відповідача – Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області в судове засідання не з’явилася, однак надала суду заяву про слухання прави у відсутність представника, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача та свідка, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала по вул. Шевченка (колишня Леніна) №136 в с. Городнє, Краснокутського району, Харківської області, про що свідчить довідка виконавчого комітету Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 04.09.2017 року №1379.

Даний житловий будинок з господарськими будівлями згідно запису №1214-5 в погосподарській книзі №30 Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області числиться за ОСОБА_2, про що свідчить довідка виконавчого комітету Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 07 серпня 2017 року №1225.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії І-ВЛ №582708, виданого виконавчим комітетом Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, ОСОБА_2 померла 25 лютого 2017 року.

Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: вул. Шевченка (колишня Леніна) №136 в с. Городнє, Краснокутського району, Харківської області.

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки спадкодавця.

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки спадкодавця.

Факт, що позивач являється сином померлої ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про його народження, копія якого мається в матеріалах справи.

Також, як вбачається з матеріалів справи, окрім позивача спадкоємцями майна ОСОБА_2 є її доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які спадщину не прийняли та відмовилися від її прийняття на користь сина спадкодавця ОСОБА_1, тобто позивача по справі.

Також допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, який вказав, що він є сином спадкодавці ОСОБА_2, однак він спадщину не прийняв та відмовився від її прийняття на користь сина спадкодавця ОСОБА_1.

Позивач після смерті своєї матері ОСОБА_2 з приводу оформлення спадщини на житловий будинок звертався до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності, в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу та в Краснокутській державній нотаріальній конторі була вручена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.09.2017р. за №1095/02-31.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Матеріали цивільної справи містять постанову державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області від 05.09.2017 року № 1095/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Причиною відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину є відсутність правоустановлюючого документу на майно, яке належало спадкодавцю.

Згідно п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Зазначене підтверджує ту обставину, що позивач не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 25 та 346 ЦК України право власності на нерухоме майно не може бути зареєстровано за особою, яка померла, оскільки зі смертю особи її право та дієздатність припиняється.

Відповідно до роз’яснення Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Право ОСОБА_1 на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті його матері є невизнаним, державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що надало позивачу, в порядку ст.4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після померлої матері ОСОБА_2.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст.9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позивач ОСОБА_1, як спадкоємець після смерті спадкодавця своєї матері – ОСОБА_2, має законне право на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: вул. Шевченка №136 в с. Городнє, Краснокутського району, Харківської області в порядку спадкування за законом.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 328, 1216, 1261 ЦК України, ст.ст.259, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Шевченка №136 в с. Городнє, Краснокутського району, Харківської області після смерті матері ОСОБА_2, померлої 25 лютого 2017 року, в цілому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Козіївська сільська рада Харківської області ( місцезнаходження: вул. Слобожанська №91, с. Козіївка, Краснокутський район, Харківська область, ЄДРПОУ 04397419).

Суддя Каліберда В. А.