Вирок № 74498322, 06.06.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2597/16-к

Номер провадження 1-кп/623/12/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гуренко М.О., за участю прокурора Красиля І.І., секретаря Лисенко О.В., захисників Міщенко І.І., Пікуліна Р.М., обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм кримінальне провадження №12016220320001249 від 29 липня 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сіверськ, Артемівського району, Донецької області, українця, громадянина України, раніше судимого:

1) 20 квітня 2016 року Слов'янським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки,

2) 10 жовтня 2016 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за частиною другою статті 186, стаття 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі,

який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІНПП: НОМЕР_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Макіївка, Донецької області, українця, громадянина України, раніше судимого:

1) 02 червня 2017 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за частиною першою статті 186, частиною другою статті 186 КК України до 5 років позбавлення волі,

2) 11 грудня 2017 року Краматорським міським судом Донецької області за частиною другою статті 15, частиною другою статті 186 КК України, стаття 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

3) 13 грудня 2017 року Краснолиманським міським судом Донецької області за частиною другою статті 186 КК України, стаття 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3, ІНПП: НОМЕР_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2016 року, близько 21 години 00 хвилин, ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_3, повторно, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_4, з корисливих мотивів, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, шляхом ривку з шиї потерпілої ОСОБА_5, зірвав золотий ланцюжок, вагою 12 грам, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4247 від 12 серпня 2016 року становить 7295 грн. 28 коп., на якому знаходився золотий кулон, потім підбіг до ОСОБА_3 та передав вказаний ланцюжок останньому, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 удвох втекли з місця події, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_3 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті.

Згідно ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та потерпілій ОСОБА_5 також було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Досліджені по кримінальному провадженню докази, достовірність і істинність яких ОСОБА_3, ОСОБА_4 не оскаржують, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що вина обвинувачених у інкримінованому злочині доведена повністю, а тому знаходить правильною кваліфікацію їх дій за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), який не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.

Скоєний злочин відповідно класифікації злочинів, зазначених у ст.12 КК України, а саме ч.2 ст.186 КК України є тяжким злочином.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, згідно ст.66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3, судом не встановлені.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, згідно ст.66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4, судом не встановлені.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає, що ОСОБА_3 офіційно не працює, має постійне місце реєстрації, не одружений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 02.01.2013 року перебуває на д/обліку у лікаря нарколога, за місцем проживання характеризується посереднє, раніше був судимий, про що свідчать копія вироку Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2016 року, довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає, що ОСОБА_4 офіційно не працює, має постійне місце реєстрації, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посереднє, раніше був судимий, про що свідчать копія вироку Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 грудня 2017 року, довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості.

П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який за законом віднесений до категорії тяжкого злочину, особи винних, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Також при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можливе без ізоляції його від суспільства.

Витрати у кримінальному провадженні в порядку ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених.

Розглянувши цивільний позов, поданий потерпілою ОСОБА_5, суд встановив наступне.

Потерпіла ОСОБА_5 в межах кримінального провадження заявила цивільний позов про стягнення з обвинувачених завдану їй матеріальну шкоду, яку вона оцінює в 12 000 гривень.

В той же час згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4247 від 12 серпня 2018 року вартість викраденого золотого ланцюжка, вагою 12 грам, на якому знаходився золотий кулон, становить 7 295 гривень 28 копійок.

Згідно статті 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності до статті 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 50, 60, 63, 65-67, ч.2 ст.186 КК України, ст. ст. 2, 94, 351 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.186КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, частково приєднати покарання, призначене за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2016 року і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з 19 серпня 2016 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу ОСОБА_3 за даним кримінальним провадженням обрати у вигляді тримання під вартою.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, частково приєднати покарання, призначене за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 11 грудня 2017 року та вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 грудня 2017 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та 8 місяців.

Строк покарання рахувати з 02 вересня 2016 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу ОСОБА_4 за даним кримінальним провадженням обрати у вигляді тримання під вартою.

Зарахувати в строк покарання тримання під вартою ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні та судовому розгляді з 17.08.2016 року по 20.06.2017 року згідно ч.5 ст.72 КК України із розрахунку 1 день перебування в Харківській установі виконання покарань №27 за 2 дні позбавлення волі.

Зарахувати в строк покарання тримання під вартою ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні та судовому розгляді з 02.09.2016 року по 20.06.2017 року згідно ч.5 ст.72 КК України із розрахунку 1 день перебування в Харківській установі виконання покарань №27 за 2 дні позбавлення волі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь державного бюджету України (61036, м. Харків, вул. Ковтуна, 34, код ЄДРПОУ - 255747228, код доходів - 24060300, р/р 31419544700005, код банку- 37999680, МФО- 851011) витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 4247 від 12.08.2016 року Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в розмірі 87 грн. 96 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 7 295 гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору та захисникам.

СУДДЯ: М.О. Гуренко