Рішення № 74497514, 23.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/23733/17

Провадження: 2-а/522/839/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу за позовом розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі по тексту - УДАБК Одеської міської ради) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, яким просить суд визнати недійсним та скасувати постанову УДАБК Одеської міської ради № 628/17 від 06.12.2017 року, якою її, позивачку, було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 950, 00 гривень; справу про адміністративне правопорушення просить закрити.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що вона є власником житлового будинку за адресою: м. Одеса, провулок 1-й Чорноморський, буд. 5а, загальною площею 60,1 кв.м. та її право власності у встановленому законом порядку зареєстровано в органах державної реєстраційної служби. При цьому зазначає, що за час користування належним їй майном жодних претензій, скарг від державних, комунальних або інших органів на її адресу не надходило. Проте 01.12.2017 року нею було отримано лист відповідача, в якому повідомлялося, що відповідно до результатів проведеної ним позапланової перевірки було встановлено, що нею, позивачкою, порушено вимоги ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та повідомлено про необхідність їх усунення у термін до 22.12.2017 року. Крім того, за результатами вказаної перевірки відповідачем було винесено та направлено на її, позивачки, адресу акт перевірки, припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та протокол про адміністративне правопорушення від 22.11.2017 року, а також було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 950, 00 гривень. Позивачка вважає, що вказана постанова є незаконною, грубо порушує її права, право її власності та вимоги діючого законодавства, у зв’язку з чим вона звернулася до суду за захистом порушених прав.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що на підставі наказу УДАБК Одеської міської ради за №01-13/251ДАБК від 29.06.2017 року та звернення юридичної особи про порушення суб’єктом містобудування вимог містобудівного законодавства за №01-8/811вх від 04.10.2017 року за адресою: м. Одеса, провулок 1-1 Чорноморський, 5а, було здійснено виїзд на місце, де було зафіксовано, що за адресою: м. Одеса, провулок 1-1 Чорноморський, 5а, будівельні роботи завершені та не виконуються, об’єкт експлуатується. При цьому зазначив, що документи, які дають право на виконання будівельних робіт та підтверджують готовність до експлуатації об’єкту, ОСОБА_1 надані не були. В той же час відповідач стверджує, що у відповідному реєстрі відсутні відомості щодо готовності до експлуатації вказаного об’єкту будівництва, у зв’язку з чим вони прийшли до висновку, що позивачкою експлуатується закінчений будівництвом об’єкт, який не прийнятий в експлуатацію, чим порушено вимоги ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За результатами перевірки було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, які відповідач вважає законними та обґрунтованими. Представник відповідача просив суд залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без задоволення.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: м.Одеса, провулок 1-й Чорноморський, буд. 5а, загальною площею 60,1 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м., на підставі Свідоцтва про право власності від 28.08.2015 року, виданого Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області; право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ІН:42973707 від 28.08.2015 року.

22.11.2017 року УДАБК Одеської міської ради відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №533, на підставі наказу УДАБК Одеської міської ради за №01-13/251ДАБК від 29.06.2017 року та звернення юридичної особи про порушення суб’єктом містобудування вимог містобудівного законодавства за №01-8/811вх від 04.10.2017 року за адресою: м. Одеса, провулок 1-1 Чорноморський, 5а, було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, на об’єкті за адресою: м. Одеса, провулок 1-й Чорноморський, буд. 5а.

За результатами вказаного позапланового заходу відповідачем було складено Акт за №001124 від 22.11.2017 року про порушення ОСОБА_1 ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 постанови Кабінету Міністрів України за №461. Крім того, 22.11.2017 року позивачці ОСОБА_1 було видано припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 694/17, в якому вказується, що нею не було надано документи, що дають право на виконання будівельних робіт, а також документів, які посвідчують готовність до експлуатації зазначеного об’єкту будівництва за адресою: м. Одеса, 1-й Чорноморський провулок, 5а. За таких підстав УДАБК Одеської міської ради був зроблений висновок, що ОСОБА_1 експлуатується закінчений будівництвом об’єкт, розташований за адресою: м. Одеса, 1-й Чорноморський пров., 5а, не прийнятий в експлуатацію, чим порушено вимоги ч.9 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.11.2017 року, та винесено Постанову №628/17 від 06.12.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 950,00 гривень

Судом встановлено, що в Постанові №628/17 від 06.12.2017 року відсутній підпис ОСОБА_1 й участі при розгляді адміністративної справи Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради відносно неї вона не приймала.

Згідно із ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Крім того, викладена в Постанові ВСУ №21-433а13 від 04 березня 2014 року правова позиція встановлює: «Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

В контексті хронології правового регулювання спірних відносин поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання».

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі про матеріалів адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене суд приходить до висновків про те, що оскаржувана Постанова №628/17 від 06.12.2017 року є незаконною, оскільки при її винесенні відповідачем не було з'ясовано, що право власності на житловий будинок за адресою: м.Одеса, провулок 1-й Чорноморський, буд. 5а, загальною площею 60,1 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м., набуто позивачкою ОСОБА_1 в установленому законом порядку до дати складання акту, припису та протоколу, не було досліджено відповідачем документи, на підставі яких позивачка є власником об'єкту, не з'ясовано обставини справи, суть правопорушення.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до Технічного паспорту від 04.06.2015 року на житловий будинок за адресою: м.Одеса, провулок 1-й Чорноморський, буд. 5а, є запис про те, що у зв’язку з тим, що будівля літ. «А» - житловий будинок збудований до 05.08.1992 р., згідно Інструкції № 127 від 24.05.2001 року, про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, змін та доповнень від 08.01.2013 року, не належать до самочинних.

За таких підстав суд приходить до висновків про відсутність події і складу адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно із ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

З вищевикладеного аналізу нормативно-правових актів вбачається, що результати проведення перевірки мають бути доведеними до відома суб'єкта містобудування, про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суб'єкт містобудування має бути належним чином повідомлений, прийняте рішення має бути доведеним до відома суб'єкта містобудування з роз'ясненням строків та порядку його оскарження.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне зазначити, що УДАБК Одеської міської ради не було дотримано вимог чинного законодавства, що призвело до грубого порушення передбачених чинним законодавством України прав та інтересів позивачки ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких вищенаведених підстав можна зробити висновок, що суб'єктом владних повноважень було не дотримано принципів правомірної адміністративної поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду належних допустимих доказів та не спростовано твердження позивачки ОСОБА_1

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без зміни, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч.3 ст.242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 38, 247, 254, 256, 268, 277, 279, 280, 283, 285 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 7, 9, 72-77, 90, 241-244, 246, 268, 271, 286, п. 10 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 628/17 від 06.12.2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 5 950 (п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят) гривень, і закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

23.05.18