Постанова № 74494069, 05.06.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2018 року м. Кропивницький

справа № 405/1870/17

провадження № 22-ц/781/746/18

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Дьомич Л.М. (суддя-доповідач),

Дуковського О.Л.; Чельник О.І.

за участю секретаря: Кравченко Я.С.

учасники справи: позивач - ОСОБА_4, який діє як законний

представник в інтересах неповнолітнього сина

ОСОБА_5

відповідач - ТОВ «Робота в Європі»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 вересня 2017 року у складі судді Іванової Л.А. у справі за позовом ОСОБА_4, який діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Робота в Європі» про розірвання договору, стягнення внесеного завдатку та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ОСОБА_4, який діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Робота в Європі» про:

- розірвання договору № 188 від 10.01.2017 року, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ «Робота в Європі»;

- стягнення внесеного завдатку у подвійному розмірі;

- стягнення 1 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди;

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10 січня 2017 року його неповнолітній син ОСОБА_5 уклав без погодження з батьками з ТОВ «Робота в Європі» договір №188 на послуги з посередництва у працевлаштуванні в Польщі. На виконання п.4.2 якого сплатив 10 березня 2017 року готівкою завдаток в розмірі 5 700,00 грн. При цьому відповідач відмовився видати прибутковий касовий ордер про отримання завдатку готівкою, посилаючись на те, що це безпосередньо зазначено в договорі.

При укладанні вищевказаного договору відповідачу достеменно було відомо, що ОСОБА_5 є неповнолітнім.

23 лютого 2017 року батьки надали своєму неповнолітньому сину нотаріально посвідчений дозвіл на виїзд за кордон для роботи в Польщі.

24 лютого 2017 року Консульство Польщі в Україні відмовило ОСОБА_5 в наданні робочої візи з посиланням на те, що він є неповнолітнім.

13 березня 2017 року йому повторно відмовлено в наданні робочої візи у зв'язку тим, що Консульство Польщі в Україні не видає їх неповнолітнім.

ТОВ «Робота в Європі» жодних обов'язків, передбачених договором, не виконано. Зокрема, не надано інформаційно-консультаційних послуг з питань, що стосуються отримання робочої візи.

Відповідач, не міг не знати, що Консульство Польщі в Україні не видає робочі візи неповнолітнім. Отже, виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з працевлаштування сина позивача на роботу в Польщі неможливе до набуття ним повноліття.

ТОВ «Робота в Європі» відмовляється повернути сплачені неповнолітнім ОСОБА_5 кошти за вищевказаним договором.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 вересня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Робота в Європі» на користь ОСОБА_4, який діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 кошти в розмірі 5 700, 00 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2017 року виправлено допущену описку у вступній, в першому, другому та четвертому абзацах резолютивної частин рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 вересня 2017 року, а саме: замість зазначеної назви відповідача - «товариство з обмеженою відповідальністю «Робота в Україні» зазначено - «товариство з обмеженою відповідальністю «Робота в Європі».

ОСОБА_4, який діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, судом не враховано, що договір № 188 від 10.01.2017 року на послуги з посередництва у працевлаштуванні в Польщі, за яким неповнолітній син позивача сплатив завдаток в розмірі 5 700,00 грн., не виконано саме з вини відповідача, жодних послуг за договором відповідачем не надано, на зв'язок він не виходить. Правила ст. 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконуються з вини якоїсь із сторін.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Апеляційне провадження відкрито 06 квітня 2018 року. Розгляд справи призначено на 14 травня 2018 року, в подальшому розгляд відкладено на 05 червня 2018 року.

ТОВ «Робота в Європі» в судове засідання не з'явилося, повідомлено про час та місце розгляду справи ( а.с.71-72) .

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_4, який діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, за наступного.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIІІ внесено зміни до ЦПК України від 18.03.2004 року, які набирали законної сили з 15.12.2017 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 3 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За статтею 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Попередньою редакцією ЦПК передбачалось, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (в редакції до 15.12.2017 року). Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин (в редакції до 15.12.2017 року).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ «Робота в Європі» своїх зобов'язань за укладеним договором не виконало та не надало послуг щодо працевлаштування клієнта ОСОБА_5.

Висновок суду першої інстанції, перевірений колегією суддів в межах доводів апеляційної скарги і встановлено про відповідність його обставинам справи, спірним правовідносинам.

Судом встановлено, що 10 січня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Робота в Європі» та неповнолітнім ОСОБА_5 укладено договір № 188. Згідно якого ОСОБА_5 (клієнт) доручає, а товариство з обмеженою відповідальністю «Робота в Європі» приймає на себе зобов'язання надати інформаційно-консультаційні послуги з посередництва у працевлаштуванні в Польщі, пошуку роботи, сприяння в оформленні документів, необхідних для отримання в'їзної візи з правом працевлаштування (а.с.2-4).

Клієнт зобов'язується сплатити виконавцю винагороду, за послуги, передбачені п. 1.1 даного договору, згідно п. 4.1, 4.2 договору (п. 3.1.3).

Відповідно до п. 4.1,4.2 договору клієнт приймає на себе зобов'язання сплатити виконавцю винагороду за послуги, передбачені даним договором в розмірі 5 700,00 грн. без ПДВ, згідно умов даного договору. Оплата винагороди виконавця за даним договором здійснюється на поточний рахунок виконавця або готівкою. Клієнт приймає на себе зобов'язання після підписання даного договору перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця, або сплатити готівкою вказаний у даному договорі завдаток у розмірі 5 700,00 грн.

Згідно п. 5.1, 8.5 договору у випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до його виконання, відповідно до акта здачі-прийняття наданих послуг.

Розділом 7 договору визначено, що виконавець має право припинити даний договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це клієнта, в разі надання клієнтом неправдивої та недостовірної інформації, або інформації, яка не відповідає дійсним намірам клієнта, надання документів, які в установленому порядку були визнані підробленими, тощо. У такому разі договір вважається припиненим у момент сплину 10 календарних днів з моменту направлення клієнту поштою письмового повідомлення про припинення даного договору.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу,інших актів цивільного законодавства,звичаїв ділового обороту,вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1060 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Згідно п.п.11-13 Ліцензійних умов невід'ємним додатком до договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном є завірена ліцензіатом копія погодженого проекту трудового договору з іноземним роботодавцем.

Ліцензіат зобов'язаний надавати клієнту достовірну інформацію відповідно до вимог законодавства.

Виконання умов договору між ліцензіатом і клієнтом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном оформляється актом наданих послуг, який підписується обома сторонами.

Ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату за послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до дня отримання останнім підписаного іноземним роботодавцем примірника трудового договору (контракту наймання) та підписання акта наданих послуг.

Згідно ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

В порядку ст. 81 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, оскільки ТОВ «Робота в Європі» порушено умови укладеного з ОСОБА_5 договору № 188 від 10 січня 2017 року та не надано останньому належним чином передбачені умовами правочину інформаційно-консультаційні послуги з працевлаштування в Польщі, з пошуку роботи, з оформлення документів, необхідних для отримання в'їзної візи.

Розділом 7 договору передбачено, що виконавець має право припинити даний договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це клієнта.

Разом з тим, будь-якого письмового повідомлення від відповідача про припинення дії правочину ОСОБА_5 не отримував.

Крім того, визначені в договорі умови щодо внесення клієнтом завдатку, сплати виконавцю винагороди, компенсації, а також перехід усіх сплачених клієнтом коштів у власність виконавця у разі припинення договору без права на відшкодування шкоди клієнту, відсутність додатку до договору, а саме: копії погодженого проекту трудового договору з іноземним роботодавцем, є обмеженнями, визначеними п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України принципів свободи договору, його справедливості, розумності та добросовісності.

Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання ТОВ «Робота в Європі» своїх договірних зобов'язань, з відповідача на користь ОСОБА_4, який діє як законний представник свого неповнолітнього сина ОСОБА_5 судом першої інстанції стягнуті сплачені клієнтом на виконання умов договору кошти за послуги в розмірі 5 700,00 грн.

Вказаний висновок суду відповідає матеріалам справи і встановленим судом обставин щодо договірних зобов'язань, а також вимогам закону, оскільки відповідно до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ухвалюючи рішення судом не зазначено у його резолютивній частині про розірвання договору № 188 від 10.01.2017 року. Межі апеляційної скарги з цього приводу доводів не містить. Вказане питання може бути вирішено шляхом ухвалення у справі відповідно до ст. 270 ЦПК України додаткового рішення.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин положення ст. 571 ЦК України та не стягнуто з відповідача подвійної суми завдатку, колегією суддів не приймаються до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.570 ЦК завдатком визнається грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає способом платежу, способом забезпечення виконання зобов?язання обома його сторонами, а також доказом факту укладення договору, тобто завдатком може забезпечуватись тільки дійсне зобов'язання, тому правила абз.2 ч.1 ст.571 ЦК про повернення завдатку та додаткової сплати суми у розмірі завдатку або його вартості, застосовується у випадках, коли договір було укладено, але сторона ухиляється від його виконання.

Наведене свідчить, що завдатком може бути забезпечене тільки виконання грошового зобов?язання. Тобто, завдаток видається відповідній стороні в договірному зобов?язанні в рахунок сплати належних нею платежів.

Предметом укладеного договору є надання інформаційно-консультаційних послуг з посередництва в Польщі, пошуку роботи, сприянню в оформленні документів, необхідних для отримання в'їзної візи з правом працевлаштування (п.1.1 Розділу 1 Договору). Клієнт за вищевказаним договором не зобов?язаний сплачувати по ньому грошові платежі. Тобто, сплачені на виконання умов договору одноразовим платежем грошові кошти в розмірі 5 700,00 грн. в даному випадку не мали платіжної функції, оскільки між ТОВ «Робота в Європі» та ОСОБА_5 не було укладено грошового зобов?язання, виконання якого може бути забезпечено завдатком в рахунок сплати належних платежів.

У зв'язку з чим сплачені кошти не можуть розглядатись як завдаток.

Більш того, умовами договору передбачено, що клієнт приймає на себе зобов?язання сплатити виконавцю винагороду, за послуги, передбачені даним договором в розмірі 5 700, 00 грн. без ПДВ. Оплата винагороди за даним договором здійснюється на поточний рахунок виконавця, або готівкою (пункт 4.1 договору).

Колегія суддів погоджується з висновком суду, щодо розгляду вимог про відшкодування немайнової шкоди. Апеляційна скарга не містить доводів оскарження рішення в цій частині.

Апеляційна скарга не спростовує висновків суду та не дає підстав вважати, що рішення суду ухвалене з порушенням норм права, а відтак є незаконним.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності позивачем фактів порушення його прав, свобод та інтересів, виходячи з визначених ст. 2 ЦПК України завдань цивільного судочинства і правомірно частково задовольнив позовні вимоги.

Рішення відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 06.06.2018 року.

Суддя доповідач:

Судді: