Рішення № 74493877, 04.05.2018, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1075/16-ц

Провадж.№ 2/481/31/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.05.2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

за участю позивача ОСОБА_1

її представника ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новий Буг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «ОСОБА_3О.» про припинення дії договору оренди земельної ділянки шляхом його дострокового розірвання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернулася до Новобузького районного суду з позовом до СФГ «ОСОБА_3О.» про припинення дії договору оренди земельної ділянки шляхом його дострокового розірвання.

В обґрунтування позову зазначила про те, що їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія І-МК № 040000, виданого Новохристофорівською сільською радою Новобузького району Миколаївської області 21 квітня 2000 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 102, належить земельна ділянка розміром 6,79 га на території Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

21 червня 2006 року між ОСОБА_1 та СФГ «ОСОБА_3О.» укладено договір оренди землі, відповідно до якого вона передала в користування відповідачу строком на 49 років належну їй на праві приватної власності земельну ділянку.

Зазначений договір був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі № 1211.

Відповідно до п. 2.3.1.,2.3.2 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 823 гривні 26 копійок щорічно готівкою або за бажанням орендодавця натуроплатою.

У п.2.3.3. Договору зазначено, що орендна плата вноситься щорічно до 1 серпня кожного року протягом терміну оренди.

ФГ «ОСОБА_3О.» систематично не виконує належним чином умови договору, має заборгованість з орендної плати за 2014-2016 роки.

Посилаючись на викладене, позивач просила припинити дію договору оренди земельної ділянки шляхом його дострокового розірвання, який укладений між ОСОБА_1 і СФГ «ОСОБА_3О.» від 21 червня 2006 року, судові витрати покласти на відповідача.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали просили його задовольнити. В своїх поясненнях позивачка та її представник повідомили, що орендну плату позивачка за 2014-2016 роки не отримувала, а тому вважають, що відповідач, систематично не сплативши орендну плату, порушив договір, що є підставою для його дострокового розірвання.

Представник відповідача СФГ «ОСОБА_3О.» ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що відповідач 15.08.2016 року наперед розрахувався з позивачем по договору оренди земельної ділянки, що йому належить, в сумі 50000 гривень, про що надав оригінал видаткового касового ордера № 64 від 15.08.2006 року.

Представник відповідача ОСОБА_4, який вступив у справу пізніше, також заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що позивачка, отримавши 15.08.2006 року в борг у ОСОБА_6, як члена СФГ «ОСОБА_3О.», грошові кошти в сумі 50000 гривень, зобов’язалася їх віддати до 01.09.2006 року, а в разі не повернення, просила вираховувати з її земельного паю по одній тисячі гривень щороку протягом 50 років. На підтвердження цього представник ОСОБА_4 надав в судове засідання оригінал видаткового касового ордеру № 64 від 15.08.2006 року та розписку позивачки від 15.08.2005 року.

Позивачка та її представник заперечували проти отримання від СФГ «ОСОБА_3О.» суми в розмірі 50000 гривень, в рахунок оплати за орендну плату за договором, наголосивши, що нею дійсно було відразу після укладення договору оренди земельної ділянки 21.06.2006 року в м. Новий Буг отримано 5000 гривень, а потім вона дійсно брала в борг у ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5000 гривень, але розписок не писала, підписи, крім, як в договорі оренди землі не ставила. Отримавши, після укладення договору 5000 гривень, позивачка до 2014 року не порушувала питання сплати орендної плати, а починаючи з 2015 року усно почала звертатись до відповідача з цього приводу, але у зв’язку з відсутністю реакції відповідача, звернулась до суду з позовом про припинення договору оренди землі шляхом його дострокового розірвання.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка ОСОБА_7, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 6,79 га, розташованої на території Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджено копією Державного акта на право приватної власності на землю серії І-МК № 040000 від 21.04.2000 року, виданого Новохристофорівською сільською радою Новобузького району Миколаївської області( а.с.11).

21 червня 2006 року між ОСОБА_1 та СФГ «ОСОБА_3О.» укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачка передала в оренду орендарю строком на 49 років належну їй на праві власності земельну ділянку площею 6,79 га, розташовану на території Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений договір був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі № 1211( а.с.9,10).

Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

За змістом статей 13,21 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до положень частин 1,2,4 статті 22 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пункти 2.3.1 - 2.3.4 Договору передбачають, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 823 гривні 26 копійок щорічно. На весь період оренди орендна плата становить 40339 гривень 74 копійки. Орендна плата передається Орендодавцеві готівкою або за його бажанням натуроплатою. Періодичність внесення орендної плати щорічно до 1 серпня. Орендар на визначених в цьому розділі умовах може вносити плату за майбутній період.

Як видно зі змісту Договору, підставою для його припинення, відповідно до п.4.2.7, є систематична несплата орендної плати (прострочення більше ніж на 3 місяці).

Підставою для розірвання Договору, згідно його п.4.3.3., є вимога однієї із сторін у разі невиконання іншою стороною обов’язків передбачених договором.

Відповідно до частин 1,2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За статтею 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частина 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» також передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України (Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного Кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають систематичної несплати орендної плати, як підстави для розірвання договору оренди.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146цс12.

Заочним рішення Новобузького районного суду по цій справі, винесеним 20.12.2016 року позов задоволений; припинена дія договору оренди землі від 21.06.2006 року між ОСОБА_1 та СФГ «ОСОБА_3О.» шляхом його дострокового розірвання, через систематичну несплату орендної плати відповідачем позивачу протягом 2014-2016 років.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 22.03.2017 року заочне рішення скасоване, у зв’язку з неявкою відповідача до суду з поважної причини та наданням відповідачем суду доказу сплати орендної плати позивачці, що мав істотне значення для правильного вирішення справи.

Заявляючи вимоги про розірвання договору, позивач посилалась на систематичність несплати орендної плати упродовж 2014-2016 років .

При судовому розгляді представником відповідача ОСОБА_3, на підтвердження сплати СФГ «ОСОБА_3О.» орендної плати, надано оригінал видаткового касового ордера № 64 від 15.08.2006 року, зі змісту якого вбачається, що сума в розмірі 50000 гривень видана ОСОБА_1, як розрахунок по орендній платі з 2006 по 2055 роки згідно земельного паю держакту ІІ-МК № 040000.

Виходячи з того, що позивачка категорично заперечувала отримання нею орендної плати наперед за договором, в сумі 50000 гривень, в судовому засіданні, за клопотанням представника позивачки ОСОБА_2, 13.05.2017 року була призначена судово-почеркознавча експертиза, на вирішення якої було поставлене питання, чи виконано підпис у видатковому касовому ордері від 15.08.2006 року за № 64 у графі «одержав» від імені ОСОБА_1 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою.

Судово-почеркознавча експертиза проведена не була, у зв’язку з невчасним виконанням судом клопотання експерта про надання додаткових вільних та експериментальних зразків підпису позивачки.

В подальшому питання проведення судово–почеркознавчої експертизи було зняте представником позивача, через відкликання представником відповідача ОСОБА_4 видаткового касового ордеру від 15.08.2006 року за № 64 , як доказу сплати орендної плати.

Зі вступом у справу, з 30.10.2017 року, представника відповідача ОСОБА_4, позиція СФГ «ОСОБА_3О.» щодо позову не змінилась, окрім обґрунтувань заперечень.

Зокрема ОСОБА_4, як на підставу, що підтверджує здійснення розрахунку СФГ «ОСОБА_3О.» по договору оренди з ОСОБА_1, посилався на видатковий касовий ордер № 52 від 20.06.2006 року, за яким ОСОБА_6 отримала у СФГ «ОСОБА_3О.» грошові кошти в сумі 50000 гривень для розрахунку за орендну плату з ОСОБА_1, а також на розписку від 15.08.2006 року про те, що «ОСОБА_8 отримала у ОСОБА_6 в борг 50000 гривень, які зобов’язується віддати до 1 вересня 2006 року. У разі неповернення боргу, вона просить вираховувати з її земельного паю по одній тисячі гривень кожний рік, протягом 50 років».

Оцінюючи зазначені докази на предмет їх допустимості, достовірності та достатності, суд зазначає наступне.

Як видно з пояснень свідка ОСОБА_9, 21.06.2006 року вона, разом з ОСОБА_1, були привезені ОСОБА_10 до приватного нотаріуса в м. Новий Буг, де уклали договори оренди землі з СФГ «ОСОБА_3О.», а після укладення договорів, цього ж дня, їм було сплачено по п’ять тисяч гривень кожній, документів про отримання грошових коштів вони не писали та не підписували.

Як зазначено вище, розписка, складена ОСОБА_1 15.08.2006 року містить посилання на те, що вона (ОСОБА_1О.) отримала у ОСОБА_6 грошові кошти в борг в сумі 50000 гривень, а у разі неповернення боргу до 01.09.2006 року, вона просить вираховувати з її земельного паю по одній тисячі гривень кожний рік, протягом 50 років.

Зазначена розписка не може слугувати доказом сплати орендної плати ОСОБА_1, так як, стороною, яка брала грошові кошти в борг виступило не СФГ «ОСОБА_3О.», як юридична особа, з якою 21.06.2006 року були укладені орендні правовідносини, а відношення фізичної особи ОСОБА_6 до СФГ «ОСОБА_3О.» в судовому засіданні не доведено.

Зокрема, на пропозицію суду, стороною відповідача підлягала наданню копія Статуту СФГ «ОСОБА_3О.» чи іншого документу, що підтверджував належність ОСОБА_6 до господарства, в редакції, яка діяла на час отримання грошових коштів ОСОБА_6 в касі СФГ «ОСОБА_3О.» для передачі ОСОБА_1 (20.06.2006 року) та складання розписки ОСОБА_1 про отримання в борг у ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 50000 гривень (15.08.2006 року), але такий документ суду наданий не був.

Крім того, ставиться під сумнів факт отримання ОСОБА_6 грошових коштів (готівкою) в сумі 50000 гривень в касі СФГ «ОСОБА_3О.» 20.06.2006 року для передачі ОСОБА_1 та передавання таких коштів 15.08.20106 року за розпискою, оскільки зазначений факт замовчувався відповідачем тривалий час, але після розгляду аналогічних справ за позовами ОСОБА_11,ОСОБА_7, ОСОБА_12 до СФГ «ОСОБА_3О.» про розірвання договорів оренди землі, де внаслідок проведення судово-почеркознавчих експертиз достовірності підпису отримувача у видаткових касових ордерах про сплату орендної плати наперед, було встановлено підроблення такого підпису, змінились обгрунтування заперечень відповідача та докази, якими він обгрунтовує свої заперечення.

Також, відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637( далі Положення) гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлена у розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн (відповідно до Постанови НБУ від 09.02.2005 р. №32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку»). Працівник, який придбаває для підприємства та від його імені товари (послуги, роботи), діє за дорученням цього підприємства. Підтвердженням того, що підприємство приймає витрати, здійснені працівником, як такі, що були здійснені за його дорученням і з його згоди, є затверджений звіт про використання коштів від працівника (звіт про використання коштів, виданих на відрядження та інше).

У разі придбання працівником підприємства за власні готівкові кошти товарів (послуг, робіт) він звітує за витрачені кошти у визначеному законодавством порядку з пред'явленням при цьому відповідних документів (товарних і касових чеків, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур тощо), що підтверджують здійснені витрати.

Також, відповідно до 2.11. Положення видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі

(господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється

відповідно до законодавства України.

З вищевказаних правових норм Положення вбачається, що працівник, не може отримати з каси господарства грошову суму більшу 10000 гривень та коли бере якусь суму під звіт, більше 10 днів не може не використати її, про що зобов’язаний відзвітувати, надавши фінансові документи (чеки, квитанції та інше).

Оскільки позивачка заперечує отримання орендної плати в сумі 50000 гривень від відповідача, визнавши отримання 21.06.2006 року від ОСОБА_13О." лише суми 5000 гривень в рахунок майбутніх платежів по орендній платі, що також підтверджено показанням свідка ОСОБА_9; видатковий касовий ордер № 52 від 20.06.2006 року оформлений з порушеннями вимог, передбачених Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637; не надано бухгалтерських документів про те, що ОСОБА_6, яка отримала 50000 гривень під звіт 20.06.2006 року, звітувала про витрати цієї суми, а розписка від 15.08.2006 року не є таким бухгалтерським документом та викликає сумніви; виходячи з того, що СФГ "ОСОБА_3О." не являється стороною правовідносин, між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за розпискою, які виникли з договору позики грошей та які не стосуються орендних правовідносин між позивачкою та відповідачем, суд, з урахуванням заявлених позовних вимог, вважає, що відповідачем не доведено факту проведення розрахунку по орендній платі протягом 2014,2015,2016 років з позивачкою ОСОБА_1, що вказує на систематичне, порушення відповідачем вимог п. 2.3.1.,2.3.2 Договору та є підставою для застосування п.4.2.7, п.4.3.3. цього Договору .

З огляду на викладене, договір оренди землі від 21.06.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та селянським(фермерським) господарством «ОСОБА_3О.» підлягає припиненню шляхом його дострокового розірвання.

Доводи відповідача про суперечливість періоду невиплати орендної плати, спростовуються поясненнями позивача ОСОБА_1 та показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що відповідач провів розрахунок по орендній платі в сумі 5000 гривень 21.06.2006 року наперед і більше орендну плату не сплачував.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, сплачений останньою судовий збір в сумі 551 гривні 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 2,76,82,83,258-259,263-265,268,273ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «ОСОБА_3О.» про припинення дії договору оренди земельної ділянки шляхом його дострокового розірвання, задовольнити.

Припинити дію договору оренди землі від 21.06.2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_3О.» шляхом його дострокового розірвання.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_3О.» на користь ОСОБА_1 , понесені останньою судові витрати в сумі 551(п’ятсот п’ятдесят одної) гривні 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області безпосередньо протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного його тексту.

Повний текст рішення буде виготовлений 14.05.2018 року.

Суддя