Рішення № 74493303, 25.05.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2506/17

Провадження № 2/487/201/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання — ОСОБА_1, позивача – ОСОБА_2, відповідача – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №487/2506/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності нерухомого майна та здійснення розподілу боргу та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого в шлюбі та визнання права власності, -

за участю представника позивача - ОСОБА_4

представника відповідача – ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

10.05.2017 року позивача ОСОБА_3 (прізвище змінено на «Павленко» рішенням суду про розірвання шлюбу) А.Ф. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно: ? частку житлового будинку №2 по вул. Осипенко Поліни в смт. Велика Корениха м. Миколаєва та ? частку земельної ділянки площею 1500 кв.м. кадастровий номер 48101366300:11:052:0002, розташованої за адресою: м. Миколаїв смт. Велика Корениха, вул. Осипенко Поліни, 2, здійснити розподіл боргу між нею та відповідачем в розмірі 34000 грн., який виник від отримання кредиту в ПАТ «Дельта Банк» по 17000 грн. кожному, а також розподіл боргу у розмірі 4389,14 грн., який виник перед ТОВ «Миколаївгаз» по 2194,57 грн. кожному.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначила, що вона перебувала з 17.06.2011 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, з січня 2017 року вони фактично припинили шлюбні відносини, який було розірвано рішенням суду від 28.02.2017 року. В шлюбі у них народились діти: сини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. 16.11.2012 року вона та її мати ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу придбали у спільну часткову власність по ? частки кожній житловий будинок №2 по вул. Осипенко Поліни в смт. Велика Корениха м. Миколаєва загальною вартістю 81342 грн. та земельну ділянку площею 1500 кв.м. кадастровий номер 48101366300:11:052:0002, розташовану за адресою: м. Миколаїв смт. Велика Корениха, вул. Осипенко Поліни, 2 загальною вартістю 130455 грн. Вказане нерухоме майно було нею та ОСОБА_8 придбано за їхні особисті кошти з яких 157935 грн. були отримані нею від продажу за довіреністю квартири АДРЕСА_1, а решту 53862 грн. були передані із особистих коштів її матері ОСОБА_8 ОСОБА_3 будь-яких грошей на придбання спірного нерухомого майна не надавав, фактично знаходився на її утриманні, оскільки не працював та особистих коштів не мав, а коли працював з 17.10.2014 р. по 20.02.2016 р. та з 16.06.2016 р. по13.09.2016 р. отримував мінімальну заробітну плату. Вважає, що хоча спірне нерухоме майно було придбано в період шлюбу, але за її особисті кошти, тому є її особистою приватною власністю в розумінні ст. 157 СК України.

Ухвалою від 15.05.2017 року відкрите провадження у справі.

19.06.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_9 про поділ майна, набутого в шлюбі, просив визнати за ним право власності на ? частку житлового будинку №2 по вул. Осипенко Поліни в смт. Велика Корениха м. Миколаєва та ? частку земельної ділянки площею 1500 кв.м., розташованої за адресою: м. Миколаїв смт. Велика Корениха, вул. Осипенко Поліни, 2, визнати за ним право особистої приватної власності на автомобіль НОМЕР_1.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначив, що він перебував з 17.06.2011 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, який було розірвано рішенням суду від 28.02.2017 року. В шлюбі у них народились діти: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Під час шлюбу за спільні кошти 16.11.2012 року подружжям було придбано та оформлено право власності на ОСОБА_9 та її мати ОСОБА_8 житловий будинок №2 по вул. Осипенко Поліни в смт. Велика Корениха м. Миколаєва та земельна ділянкя площею 1500 кв.м. за адресою: м. Миколаїв смт. Велика Корениха, вул. Осипенко Поліни, 2. Крім того, на вказаної земельної ділянки, знаходився ще один будинок в якому була лише вигнана коробка та вони своїми силами робили в ньому ремонт. На купівлю будинку та земельної ділянки він витрачав свої власні кошти від продажу земельної ділянки у м. Архангельськ РФ, його мати неодноразово висилала йому гроші за період 2013-2016 р.р., що склало 30000 грн. за вказані гроші він покрив кришу будинку метало черепицею, залив підлогу, облаштував водопостачання та каналізацію, здійснив електротехнічні роботи, штукатурку стін, монтаж системи опалення. Крім того, з 2009 по 2016 р.р. він працював експедитором, а ОСОБА_9 здійснювала догляд за дітьми та не працювала. У вересні 2016 року також за спільні кошти сім’ї ними було придбано автомобіль НОМЕР_1, який також було оформлена на ОСОБА_9, але вказаний автомобіль він неодноразово ремонтував за свої власні кошти на загальну суму 11770 грн.

19.06.2017 року ОСОБА_3 надав до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 21.06.2107 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

19.02.2018 року позивач уточнила назву позову та просила вважати назву її позовної заяви «Про визнання права приватної особистої власності та здійснення розподілу боргу».

18.04.2018 року ОСОБА_2 надала до суду відзив на зустрічну позову заяву ОСОБА_3 згідно якого просила в задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на те, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам, передбачених ст.ст. 175, 177, 194 ЦПК України.

Ухвалою від 21.05.2018 року зустрічний позов ОСОБА_3 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 та об'єднані в одне провадження, закрите підготовче та справу призначено до судового розгляду.

24.05.2018 року ОСОБА_3 відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_2 та її представник уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, підтвердили викладені обставини, просили про задоволення позову та визнання ? частки житлового будинку №2 по вул. Осипенко Поліни в смт. Велика Корениха м. Миколаєва та ? частки земельної ділянки площею 1500 кв.м. кадастровий номер 48101366300:11:052:0002, розташованої за адресою: м. Миколаїв смт. Велика Корениха, вул. Осипенко Поліни, 2 приватною особистою власністю позивач, здійснити розподіл боргу між нею та відповідачем в розмірі 34000 грн., який виник від отримання кредиту в ПАТ «Дельта Банк» по 17000 грн. кожному, а також розподіл боргу у розмірі 4389,14 грн., який виник перед ТОВ «Миколаївгаз» по 2194,57 грн. кожному, в задоволенні зустрічного позову відмовити, крім того зазначили, що спірний автомобіль було продано у січні 2017 року коли сторони перебували ще у зареєстрованому шлюбі.

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 та його представник позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали, просили про його задоволення та визнати за ним право власності на ? частку житлового будинку №2 по вул. Осипенко Поліни в смт. Велика Корениха м. Миколаєва та ? частку земельної ділянки площею 1500 кв.м., розташованої за адресою: м. Миколаїв смт. Велика Корениха, вул. Осипенко Поліни, 2, а також визнати за ним право особистої приватної власності на автомобіль НОМЕР_1, в задоволенні первісного позову відмовити.

Суд, заслухавши сторони та їхніх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного:

Як встановлено судом, Павленко (прізвище «Жвакіна» змінено на «Павленко» рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.02.2017 року про розірвання шлюбу) А.Ф. та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.06.2011 року, який був розірваний рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.02.2017 року. В період шлюбу у сторін народилися діти: сини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після розірвання шлюбу залишились проживати з матір’ю.

Під час перебування у шлюбі, 16.11.2012 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №3655, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 придбали у власність по ? частки кожній житловий будинок №2 по вул. Осипенко Поліни в смт. Велика Корениха м. Миколаєва, продаж житлового будинку вчинилась за 81342 грн., згідно умов договору.

Крім того, 16.11.2012 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №3659, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 придбали у власність по ? частки кожній земельну ділянку площею 1500 кв.м. кадастровий номер 48101366300:11:052:0002, розташованої за адресою: м. Миколаїв смт. Велика Корениха, вул. Осипенко Поліни, 2, продаж земельної ділянки вчинилась за 130455 грн., згідно умов договору.

Позивачка за первісним позовом просила визнати вказане нерухоме майно її особистою приватною власністю, відповідно до ст. 57 СК України, посилаючись на те, що вказане майно було придбане нею хоча і під час перебування з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, але за її особисті кошти.

Так, джерелом придбання вказаного житлового будинку та земельної ділянки були кошти у розмірі 157935 грн., які подаровані позивачці ОСОБА_2 громадянами ОСОБА_10 Штатів Америки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від продажу належній їм на праві власності квартири АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 30.10.2012 року, від імені яких продаж здійснювала ОСОБА_9 на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом штату Нью-Йорк, США ОСОБА_14, 20.11.2011 року і апостилізована секретарем штату Нью-Йорк, округ Куніс, США 23.11.2011 року, що підтверджується заявою громадян ОСОБА_10 Штатів Америки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 21.03.2017 року. Крім того, згідно наданого розрахунку грошових переказів через «Western Union» ОСОБА_11 на ім’я ОСОБА_9 переказна грошові кошти за 2011 рік - 750 доларів США та з 08 січня по 14 жовтня 2012 року, до придбання спірного нерухомого майна, у розмірі 1150 доларів США.

Так, згідно договорів купівлі-продажу від 16.11.2012 року, вартість житлового будинку становить 81342 грн. (1/2 частка – 40671 грн.) та земельної ділянки – 130455 грн. (1/2 частка – 65227,50 грн.) , що становить 105898,50 грн.

Отже, позивачем ОСОБА_2 підтверджено належними доказами, що на момент укладення вище вказаних договорів, у неї були грошові кошти у загальному розмірі 173121,70 грн. (157935 грн. від продажу квартири + 15186,70 грн. (1900 доларів США х 7,993 курс НБУ долара США станом 16.11.2012 року).

Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Статтею 57 СК України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до п.23 Постанови пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.07 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч.3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

У зв'язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Така правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду України від 07.09.2016 року у справі №6-801цс16 та від 12.10.2016 року у справі №6-846цс16, які є обов’язковими для застосування у подібних правовідносинах.

Таким чином, суд приходить до переконання, що спірне нерухоме майно було придбано ОСОБА_2 під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, але за її особисті грошові кошти, що підтверджено належними доказами по справі, тому позовна вимога позивача за первісним позовом ОСОБА_2 щодо визнання за нею права особистої приватної власності на нерухоме майно: ? частку житлового будинку №2 по вул. Осипенко Поліни в смт. Велика Корениха м. Миколаєва та ? частку земельної ділянки площею 1500 кв.м. кадастровий номер 48101366300:11:052:0002, розташованої за адресою: м. Миколаїв смт. Велика Корениха, вул. Осипенко Поліни, 2, є обґрунтованою та такою, що тому позов підлягає задоволенню.

В той же час, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 суду не представлено жодних доказів участі його особистих коштів у придбанні спірного нерухомого майна 16.11.2012 року, у зв’язку з чим в задоволенні позовної вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 ОюВ. про визнання за ним права власності на ? частку житлового будинку №2 по вул. Осипенко Поліни в смт. Велика Корениха м. Миколаєва та ? частку земельної ділянки площею 1500 кв.м., розташованої за адресою: м. Миколаїв смт. Велика Корениха, вул. Осипенко Поліни, 2, як спільного сумісного майна подружжя, слід відмовити.

Крім того, слід відмовити і в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 за зустрічним позовом щодо визнання за ним права особистої приватної власності на автомобіль НОМЕР_1, оскільки суду не надано належних і допустимих доказів підтверджуючих придбання вказаного автомобіля ОСОБА_3 за його особисті кошти, але на ім’я ОСОБА_2, в період шлюбу, правовстановлюючий документ, підтверджуючий факт придбання у власність спірного автомобіля, джерело його набуття та за які гроші був придбаний автомобіль.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими способами: письмовими, речовими і електронними засобами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Що стосується вимог позивача за первісним позовом ОСОБА_2 про здійснення розподілу боргу між нею та відповідачем ОСОБА_3 в розмірі 34000 грн., який виник від отримання кредиту в ПАТ «Дельта Банк» по 17000 грн. кожному, а також розподіл боргу у розмірі 4389,14 грн., який виник перед ТОВ «Миколаївгаз» по 2194,57 грн. кожному, то в їх задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного:

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Якщо наявність боргових зобов'язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов'язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Проте, позивачем ОСОБА_2 суду не наданого жодного доказу на підтвердження існування кредитних зобов’язань, не надано договору кредиту з ПАТ «Дельта Банк», який укладено в інтересах сім’ї та наявності заборгованості в розмірі 34000 грн.

Також, судом не приймаються до уваги доводи позивача за первісним позовом, що відповідач ОСОБА_3 допустив утворення заборгованості по комунальним платежам (послуги з газопостачання станом на 31.12.2015 року у розмірі 4389,14 грн.) за адресою спірного житлового будинку, оскільки несення власником майна витрат по його утриманню не стосується спору, який виник між сторонами з приводу поділу майна подружжя, а вимога про поділ боргів, що випливають з надання житлово-комунальних послуг не передбачено нормами Сімейного кодексу України, а відтак дана вимога не може бути задоволена.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених вимог з відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_2 підлягає стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1572,30 грн., судові витрати за зустрічним позовом віднести за рахунок позивача ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 76, 80, 81 , 263-265 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності нерухомого майна та здійснення розподілу боргу – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) право особистої приватної власності на ? частку житлового будинку №2 по вул. Осипенко Поліни в смт. Велика Корениха м. Миколаєва та на ? частку земельної ділянки площею 1500 кв.м. кадастровий номер 48101366300:11:052:0002, розташованої за адресою: м. Миколаїв смт. Велика Корениха, вул. Осипенко Поліни, 2.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1572,30 грн. судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. вул. Поліни Осипенко, 2) до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого в шлюбі та визнання права власності – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: С.В. Щербина

Повний тест рішення складено 04.06.2018 року.