Рішення № 74491219, 31.05.2018, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/121/18 Справа №447/1579/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

31.05.2018 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бачуна О.І.,

за участю: секретаря судового засідання Крочак І.Ю.,

представника позивача Шайгеца В.М., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом Київецької сільської ради Миколаївського району Львівської області до ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Відділу державної реєстрації при Миколаївській районній державній адміністрації про скасування права власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування наказів органу виконавчої влади,

встановив

Позивач 18.07.2017року звернувся до суду з позовом про скасування права власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування наказів органу виконавчої влади в якому зазначили, що 16.09.2015року до позивача надійшла заява від ОСОБА_2 стосовно погодження надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за межами населеного пункту в урочищі « Зарінок». Рішенням №560 від 17.09.2015року погоджено надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га. для ведення садівництва, яка розташована за межами населеного пункту в урочищі « Зарінок» на землях запасу сільської ради. 22.06.2016року Головним Управлінням Держгеокадастру у Львівській області прийнято наказ №5793/16-16 « Про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою». 22.03.2017року Головним Управлінням Держгеокадастру у Львівській області прийнято наказ №13-1902/16-17СГ « Про затвердження документації із землеустрою на надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» відповідно до якого ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 0,08га. в тому числі пасовище площею 0,0800га. (кадастровий номер НОМЕР_1. Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.03.2017року №83741150, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0800га., кадастровий номер НОМЕР_1. Позивач вважає, накази Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та витяг з Дерджавного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконними та такими що підлягають скасуванню.

Представник позивача Шайгец В.М. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, підтвердив викладені обставини, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, зазначили, що ОСОБА_2 звернувся із заявою до позивача про надання йому земельної ділянки, вказавши місце розташування, йому така була надана. Повністю виконав вимоги закону під час виготовлення правовстановлюючого документу.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Сцір Т.І. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, подала до суду 23.10.2017року письмові обґрунтування заперечень.

Представник Відділу державної реєстрації при Миколаївській РДА в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

Суд, вислухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, вважає, що у задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Судом встановлено, що 16.09.2015року ОСОБА_2 подав до позивача заяву, відповідно до якої він просить погодити надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою безоплатної передачі у власність, для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,08 га. пасовищ, за межами населеного пункту в урочищі «Зарінок» із земель запасу Київецької сільської ради. Земельна ділянка з півдня межує з присадибною ділянкою ОСОБА_2, а з заходу з центральною дорогою с.Київець.

Рішенням Київецької сільської ради Миколаївського району Львівської області №560 від 17.09.2015року погоджено надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га. для ведення садівництва, яка розташована за межами населеного пункту в урочищі « Зарінок» на землях запасу сільської ради.

22.06.2016року Головним Управлінням Держгеокадастру у Львівській області прийнято наказ №5793/16-16 « Про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою».

22.03.2017року Головним Управлінням Держгеокадастру у Льбвівській області прийнято наказ №13-1902/16-17СГ « Про затвердження документації із землеустрою на надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» відповідно до якого ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 0,08га. в тому числі пасовище площею 0,0800га. (кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.03.2017року №83741150, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,08 га., кадастровий номер НОМЕР_1.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва ОСОБА_2 виготовляло ДП «Центр державного земельного кадастру» Львівської регіональної філії Миколаївського районного виробничого відділу.

За змістом ч. 1, 2 ст. 328, ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4, 6, 10 ст.79-1 Земельного Кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі .

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що державна реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку, площею на земельну ділянку площею 0,08 га., кадастровий номер НОМЕР_1. проведена ОСОБА_2 без порушення, оскільки ним виготовлена технічна документація на спірну земельну ділянку, яка була затверджена відповідними державними установами, а посилання позивача на те, що погодження Київецької сільської ради щодо надання Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області дозволу на розробку документації із землеустрою стосувалося зовсім іншого місця розташування земельної ділянки з іншою конфігурацією земельної ділянки не знайшло свого підтвердження в судовому засідання.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено перед судом, що його права були порушені відповідачами, та що такі згідно ст. 15 ЦК України підлягаю захисту чи відновленню у способи визначені ст. 16 ЦК України.

Із наведеного слідує, що заявлені позивачем позовні вимоги не обґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідачів не підлягають.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

задоволенні позову Київецької сільської ради Миколаївського району Львівської області до ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Відділу державної реєстрації при Миколаївській районній державній адміністрації про скасування права власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування наказів органу виконавчої влади - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення буде складено 05.06.2018 року.

Суддя Бачун О. І.