Рішення № 74490535, 31.05.2018, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/510/18

Провадження № 2/323/329/18

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

31.05.2018 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючої судді Фісун Н.В., при секретарі Сабліній А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Оріхівського району Запорізької області про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

28 лютого 2018 року позивач звернувся до суду із позовом, який був уточнений та в якому вказує, що в 1955-1957 роках подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 збудували житловий будинок в смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області по вулиці Запорізькій, буд. 12.

В 1962 році вони отримали на нього на підставі рішення виконкому ОСОБА_2 селищної ради депутатів за №16 від 28.07.1962 року Свідоцтво про право власності на житловий будинок, яке було оформлене на ім’я ОСОБА_5.

В подальшому ОСОБА_2 селищною радою Оріхівського району Запорізької області було змінено адресу житловому будинку з «вулиці Запорізької, будинок 12» на «вулицю Запорізьку, будинок 14».

09 грудня 1964 року померла мати позивача - ОСОБА_6.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку (1/2 частка), розташованого за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вулиця Запорізька, будинок 14, який складається: житловий будинок літ. А, службова прибудова літ.А1, прибудова літ. а, гараж літ. Б, сарай літ. В, сарай літ. Г, вбиральня літ. Д, сарай літ. Ж, погріб літ. Пг, паркан №1, ворота з хвірткою №2, басейн №3, вигрібна яма №4.

Спадкоємцями першої черги спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 являються її діти: ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та чоловік ОСОБА_3.

16 липня 1965 року помер ОСОБА_3.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку ( ? частки), розташованого за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха, вулиця Запорізька, будинок 14, який складається: житловий будинок літ. А, службова прибудова літ.А1, прибудова літ. а, гараж літ. Б, сарай літ. В, сарай літ. Г, вбиральня літ. Д, сарай літ. Ж, погріб літ. Пг, паркан №1, ворота з хвірткою №2, басейн №3, вигрібна яма №4.

Спадкоємці першої черги спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 являються діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які надали нотаріусу в 2017 році заяви про те, що ними пропущений строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 та батька ОСОБА_5, тому вони фактично відмовляються від оформлення спадщини на користь позивача - ОСОБА_9.

Позивач, як єдиний із спадкоємців, звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_5.

Нотаріусом на підставі заяв позивача було заведено дві спадкові справи: після смерті ОСОБА_6 №16 за 2018 рік, номер у Спадковому реєстрі 62020292; після смерті ОСОБА_5 №17 за 2018 рік, номер у спадковому реєстрі 62020379.

Отримати ж свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок позивач не може, про що нотаріусом 27 лютого 2018 року надано відповідні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зареєстровані за вих. №77/02-31 та №78/02-31. Перешкодою в оформленні спадщини після смерті матері стало те, що правовстановлюючий документ на її ім’я на житловий будинок відсутній, а перешкодою в оформленні спадщини після смерті батька стало те, що у позивача в свідоцтві про народження відомості про батька відсутні, а тому неможливо встановити їх родинні стосунки.

Тому позивач прохає визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вулиця Запорізька, будинок 14 (чотирнадцять), який складається: житловий будинок літ. А, службова прибудова літ.А1, прибудова літ. а, гараж літ. Б, сарай літ. В, сарай літ. Г, вбиральня літ. Д, сарай літ. Ж, погріб літ. Пг, паркан №1, ворота з хвірткою №2, басейн №3, вигрібна яма №4.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_10 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, прохає їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Оріхівського району Запорізької області в судове засідання не з»явився, 20 березня 2018 року до суду надав заяву про розгляд справи без його участі та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства./а.с.40/.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

В силу ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до п.11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

У відповідності до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках..

На підставі ч. 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця),до інших осіб (спадкоємців).

Позивач є спадкоємцем четвертої черги за законом, згідно ст.1264 ЦК України.

Судом встановлено, що майнові права на спадкове майно у зв'язку зі смертю фізичної особи-спадкодавця не припиняються, а переходять в порядку правонаступництва (спадкування).Момент переходу прав в порядку спадкування за законом визначається як час відкриття спадщини. З цього моменту права та обов'язки спадкодавця належать спадкоємцеві (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Судом встановлено, що в 1955-1957 роках подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 збудували житловий будинок в смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області по вулиці Запорізькій, буд. 12. В 1962 році вони отримали на нього на підставі рішення виконкому ОСОБА_2 селищної ради депутатів за №16 від 28.07.1962 року Свідоцтво про право власності на житловий будинок, яке було оформлене на ім’я ОСОБА_5./а.с.18/.

Нормами цивільного та сімейного законодавства України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном (ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України, який діяв на той час та ст. 60 СК України). Якщо договором не встановлено частки у спільній власності, вона належить співвласникам у рівних частках, тобто вказаний житловий будинок належав чоловіку та дружині на праві спільної власності по 1/2 частці кожному.

Як вбачається з рішення Виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради Оріхівського району Запорізької області №313 від 19.06.2017 року, було змінено адресу житловому будинку з «вулиці Запорізької, будинок 12» на «вулицю Запорізьку, будинок 14»./а.с.19/.

Згідно свідоцтва про смерть серії УІ-ЯР№ 122061, 09 грудня 1964 року померла мати позивача - ОСОБА_6./а.с.8/.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді ? частки житлового будинку розташованого за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вулиця Запорізька, будинок 14, який складається: житловий будинок літ. А, службова прибудова літ.А1, прибудова літ. а, гараж літ. Б, сарай літ. В, сарай літ. Г, вбиральня літ. Д, сарай літ. Ж, погріб літ. Пг, паркан №1, ворота з хвірткою №2, басейн №3, вигрібна яма №4.

Згідно ст.1261 ЦК України спадкоємцями першої черги спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 являються її діти: ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та чоловік ОСОБА_3.

Статтею 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Позивач, як спадкоємець першої черги, вступив у фактичне володіння житловим будинком, проживаючи в ньому та звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_11 з заявою про прийняття спадщини після смерті матері у вигляді 1/4 частки житлового будинку, так як іншу ? частку прийняв проживанням її чоловік.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії УІ-ЯР№121971 16 липня 1965 року помер ОСОБА_3./а.с.9/.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді ? частки житлового будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха, вулиця Запорізька, будинок 14, який складається: житловий будинок літ. А, службова прибудова літ.А1, прибудова літ. а, гараж літ. Б, сарай літ. В, сарай літ. Г, вбиральня літ. Д, сарай літ. Ж, погріб літ. Пг, паркан №1, ворота з хвірткою №2, басейн №3, вигрібна яма №4.

Спадкоємці першої черги спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 являються діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які надали нотаріусу в 2017 році заяви про те, що ними пропущений строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 та батька ОСОБА_5, тому вони фактично відмовляються від оформлення спадщини на користь позивача - ОСОБА_9.

З моменту одруження батьків позивач проживав разом з ними весь час до їх смерті.

Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року) визначено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України (спадкове право) застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Так як після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ніхто із спадкоємців до набрання чинності Цивільного Кодексу України в новій редакції не звертався до нотаріуса за оформленням своїх спадкових прав, тому згідно статті 1261 Цивільного кодексу України позивач є спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_6.

Також, статтею 1264 Цивільного кодексу України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Так як позивач дійсно проживав з ОСОБА_3 однією сім’єю не менше як п’ять років до його смерті, то він являється спадкоємцем четвертої черги спадщини, що відкрилася після його смерті (підтверджено його фактичним проживанням разом з матір’ю та спадкодавцем на протязі всього його життя та до їх смерті). Підтвердженням даного факту є також довідка ОСОБА_2 селищної ради №630 від 08.05.2018 року.

Як визначено законодавчо, а саме ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Цивільним кодексом України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в внаслідок його смерті (ст. 1218).

Дослідженням копії спадкових справ після смерті матері позивача - ОСОБА_6 та після смерті батька позивача – ОСОБА_5, було встановлено, що позивач звертався із заявами до нотаріуса для прийняття спадщини, але йому було відмовлено, що стверджується постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зареєстровані за вих. №77/02-31 та вих. №78/02-31. Перешкодою в оформленні спадщини після смерті матері стало те, що правовстановлюючий документ на її ім’я на житловий будинок відсутній, а перешкодою в оформленні спадщини після смерті батька стало те, що у позивача в свідоцтві про народження відомості про батька відсутні, а тому неможливо встановити їх родинні стосунки.

Згідно довідки характеристики за №704 від 20.06.2017 року, виданої Комунальним Підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Оріхівської районної ради Запорізької області встановлено, що самочинних реконструкцій, переобладнань та перебудов під час обстеження житлового будинку не виявлено.

Постановою Пленуму Верховного Суду України (п. 23) від 30.05.2008 р. за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз’яснено, що «у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Правова позиція суду щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає використанню національними судами України як джерело права.

Так, у рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "CaseofOneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

З матеріалів справи вбачається, що в наслідок відсутності документу, підтверджуючого право власності спадкодавця на будинок, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на отримання спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні, майно зазначене в позові, дійсно належало ОСОБА_6, яка померла 09.12.1964 року, та ОСОБА_5, який помер 16.07.1964 року, позивач постійно проживав з ними, є єдиними спадкоємцем за законом та звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, будь-якого спору щодо розподілу спадкового майна між сторонами справи, що значиться в позовній заяві – не має, тому враховуючи вищевикладене задоволення позову не суперечить положенням діючого законодавства, із врахуванням досліджених обставин, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог та їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81,82, 200, 245, 265 ЦПК, ст. ст. 328, 377, 381, ст.ст.1216, 1217,1218, 1220, 1222, 1261, 1264, 1296 ЦК України, суд,-

ВИРІШИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 селищної ради Оріхівського району Запорізької області, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем сщ. Комишуваха, Оріхівського району, Запорізької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вулиця Запорізька, будинок 14 (чотирнадцять), який складається: житловий будинок літ. А, службова прибудова літ.А1, прибудова літ. а, гараж літ. Б, сарай літ. В, сарай літ. Г, вбиральня літ. Д, сарай літ. Ж, погріб літ. Пг, паркан №1, ворота з хвірткою №2, басейн №3, вигрібна яма №4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення буде складено 06 червня 2018 року.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_12