Вирок № 74489606, 06.06.2018, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№ 340/352/17

Судове провадження № 1-кп/340/8/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

з участю прокурора Сілецької С.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Верховина Івано-Франківської області об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2017 за №12017090130000117 та 19.08.2017 за №12017090130000189, про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, не одруженого, в силу вимог ст.89 КК України раніше не судимого; зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений ОСОБА_2, 19.05.2017 приблизно о 00.30 год., перебуваючи в приміщенні ресторану «Панорама Верховель», що за адресою: смт Верховина, вул. І. Франка, 1 Верховинського району Івано-Франківської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що ОСОБА_3, який разом з ним знаходився в ресторані, перебуває в стані алкогольного сп'яніння та заснув за столом, таємно викрав в потерпілого належне йому майно, а саме: позолочений ланцюжок вагою 28 грам, вартістю 2400 грн. шляхом зняття із шиї ОСОБА_3; наручний "Smart" годинник марки "CE RoHS", вартістю 1600 грн. шляхом зняття із руки потерпілого; а також ключ, який матеріальної цінності не становить, а всього майна на суму 4000 грн. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2, повторно, 25.06.2017 року о 20.00 год., перебуваючи поблизу магазину «Карпати» в с Пробійна Верховинського району Івано-Франківської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав з під стіни магазину велосипед марки «Либідь», який належить ОСОБА_4, вартістю 2000 грн. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений вину по епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_3 не визнав, по епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_4 визнав повністю. Суду показав, що 18.05.2017 перебуваючи в м. Косів Івано-Франківської області він познайомився із потерпілим ОСОБА_3 Між ними зав’язалася бесіда, оскільки він мав намір придбати моторолер, а потерпілий, на його думку, міг посприяти у пошуку магазину або транспортного засобу. В процесі розмови вони вирішили попити пива, а тому поїхали в смт Верховина та розпивали спиртні напої в ресторані «Панорама». Коли вночі вони вийшли з ресторану, потерпілий йому передав на зберігання ланцюжок, годинник і ключ від дому, оскільки був випивший та боявся загубити. При цьому вказав, що між ними не було жодних домовленостей про те, коли він повинен був ці речі повернути. Після того, як йому потерпілий передав своє майно вони розійшлися, і він пішов до дому. В послідуючому ланцюжок потерпілого він загубив, а годинник та ключ віддав працівникам поліції.

Крім цього вказав, що 25.06.2017 приблизно о 22.00 год., проходячи поблизу магазину «Карпати» в с Пробійна Верховинського району він побачив спертий до огорожі велосипед. Після цього, він повернувся до дому, взяв гайковий ключ та повернувся до магазину, де викрав велосипед та відкотив його на відстань 30 м від магазину. Після цього він відкрутив заднє колесо від велосипеда та забрав його до дому, а сам велосипед залишив кинувши у річку. Через три тижні його матір повернула колесо потерпілому ОСОБА_4, оскільки чула, що в нього пропало колесо від велосипеда.

В останньому судовому засіданні обвинувачений просив його суворо не карати у випадку визнання винуватим у скоєних злочинах застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році», оскільки він не має місця праці.

Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини у інкримінованих злочинах, його винуватість у скоєному є доведена наступними доказами.

По епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_3 за ч.1 ст.185 КК України:

показаннями потерпілого ОСОБА_3, який суду показав, що 18.05.2017 неподалік від дому в м. Косів Івано-Франківської області він під’їхав на моторолері до магазину «Візит», де придбав собі пиво. В цей час до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_2, якого він до того не знав, та запитав, чи моторолер належить йому. При цьому виявив бажання придбати такий же за 2 тис. грн. Між ними зав’язалася розмова в процесі якої він пояснив, що за такі гроші моторолер не придбаєш, тоді ОСОБА_2 повідомив, що вдома у нього є купа пиломатеріалів, яку він може обміняти на моторолер та запропонував поїхати на таксі за його кошт до нього до дому в с Пробійна Верховинського району, щоб оглянути матеріали. Оскільки у ОСОБА_2 не було телефону, тому він викликав таксі і вони поїхали із ОСОБА_2 в с Пробійна. Дорогу дійсно оплатив обвинувачений, заплативши за таксі 500 грн. Однак в с Пробійна обвинувачений його до дому показувати деревину не повів, вони пішли в магазин, де випили пива. Після цього, ОСОБА_2 запропонував йому поїхати в смт Верховина, щоб щось поїсти, пообіцявши, що потім повернуться та оглянуть дошки. У Верховину вони добиралися на мікроавтобусі знайомого ОСОБА_2, по дорозі випивали. Коли вони доїхали в ресторан «Панорама» в смт Верховина, то були вже добре на підпитку. В ресторані обвинувачений замовив пляшку абсенту та піцу, налив йому повний стакан абсенту, випивши який він відключився. Прийшов до тями він в автомобілі працівників поліції та виявив, що у нього відсутні мобільний телефон, ланцюжок, годинник і сумка, де був ключ від помешкання. В послідуючому, від працівників ресторану він з’ясував, що його телефон ОСОБА_2 залишив на касі ресторану в якості завдатку за нерозраховане замовлення, а його годинник обвинувачений носив у себе на руці. В подальшому він написав заяву про вчинення крадіжки його майна, ствердив, що добровільно на зберігання обвинуваченому нічого не передавав. Телефон йому було повернуто працівниками ресторану після того, як він розрахувався за замовлення. Хоча йому на даний час завдану шкоду не відшкодовано, однак вказав, що претензій до обвинуваченого не має.

Показами свідка ОСОБА_5, який суду показав, що ввечері 18.05.2017 разом з ОСОБА_6 прийшли до магазину в с Верхній Ясенів Верховинського району, де зустрів обвинуваченого ОСОБА_2, який був із потерпілим, якого раніше не знав і який перебував в стані алкогольного сп’яніння. Обвинувачений попросив їх знайти машину, щоб добратися в смт Верховина, де мав на меті продовжувати випивати та запропонував приєднатися до них. Пообіцяв витрати по застіллю взяти на себе. Всі разом вони приїхали у ресторан готелю Верховель приблизно о 23.00 год., де обвинувачений замовив піцу та абсент, вони випивали в процесі чого потерпілий дуже сильно сп’янів. В подальшому, ОСОБА_2 зі словами «Ти п’яний, дай сюди, бо загубиш!», зняв із шиї потерпілого ланцюжок жовтого кольору. При цьому він помітив, що в обвинуваченого на руці був уже одягнутий годинник, який раніше він бачив на руці потерпілого. Через деякий час ОСОБА_6 пішов, а коли прийшлось розраховуватися за замовлення, виявилося що ні в кого немає грошей. Тоді обвинувачений передав у заставу мобільний телефон потерпілого, і вони вийшли на вулицю. Коли виходили на вулицю, він бачив, що годинник та ланцюжок були одягнуті на обвинуваченому. На вулиці вони дійшли до музею, де потерпілого посадили на лавочку, а ОСОБА_2 сказавши, що зараз прийде, кудись пішов та не повернувся. Він прочекав 20 хв та також пішов до дому залишивши потерпілого сидіти на лавочці.

Показами свідка ОСОБА_6, який суду показав, що під вечір 18.05.2017 він та ОСОБА_5 сиділи в альтанці поблизу магазину в с Верхній Ясенів, куди прийшли обвинувачений із потерпілим. Обвинувачений запропонував їм на таксі поїхати разом у Верховину в ресторан. Там вони замовили спиртні напої та їжу. В процесі застілля він бачив у потерпілого мобільний телефон, ланцюжок та годинник, які ОСОБА_2 забрав у нього пояснюючи, щоб той не загубив. При цьому вказав, що ОСОБА_2 був більш-менш тверезий, а потерпілий сильно сп’янів. Побувши деякий час в ресторані, він залишив хлопців за столиком та повернувся до дому.

Показами свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні показав, що 21.05.2017 ОСОБА_2 прийшов до його сусіда ОСОБА_8, де вони розпивали спиртні напої. При собі обвинувачений мав ланцюжок, годинник, колечко. В подальшому йому стало відомо, що обвинуваченого було затримано за скоєння крадіжки.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.05.2017 (а.с.122-123), з якого вбачається, що оперуповноваженим Верховинського ВП ОСОБА_9 23.05.2017 о 16.00 год. прийнято усну заяву від потерпілого ОСОБА_3 про те, що 19.05.2017 в період часу з 01.00 год по 05.00 год. невідомими особами було викрадено в нього позолочений ланцюжок вартістю 2400 грн, наручний годинник марки «Smart» вартістю 1600 грн., в період коли він перебував в нетверезому стані на лавочці по вул. І.Франка в смт Верховина.

Протоколом огляду речей від 26.05.2017 (а.с.124), з якого вбачається, що слідчим в присутності понятих було оглянуто визнані постановою від 26.05.2017 (а.с.125) добровільно видані речові докази, а саме: годинник смарт із сім картою та ключ.

Довідкою ФОП ОСОБА_10 (а.с.127) про те, що вартість позолоченого ланцюжка вагою 28 грам становить 2400 грн.

Довідкою ФОП ОСОБА_10 (а.с.128) про те, що вартість наручного годинника «Smart» марки «CE Rohs» становить 1600 грн.

По епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України:

показаннями потерпілого ОСОБА_4, який суду показав, що біля обіду 25.06.2017 він залишив власний велосипед марки «Либідь» дружині ОСОБА_11, яка працює продавцем в магазині «Карпати» с Пробійна Верховинського району, а сам пішов до сестри, де був допізна. Коли він повернувся, дружина його повідомила, що бачила, як велосипед викрав їх односельчанин ОСОБА_2 Наступного дня сусідські діти знайшли його велосипед на віддалі 30 м від магазину у річці без заднього колеса та ланцюга. Тоді він розшукав ОСОБА_2 та вимагав повернути колесо, однак той був напідпитку, став йому погрожувати та агресивно поводився. Він йому дав час 2-3 тижні, щоб той повернув колесо, а коли він не виконав його вимогу, звернувся в правоохоронні органи. За деякий час матір обвинуваченого принесла йому його колесо, яке було не повністю укомплектоване, пробите. На даний час шкоду йому не відшкодовано, технічний стан велосипеда не відновлено, він перебуває в розібраному стані.

Показаннями свідка ОСОБА_11, яка суду показала, що 25.06.2017 вона на велосипеді чоловіка ОСОБА_4 приїхала в магазин «Карпати» в с Пробійна, де працює продавцем, а велосипед залишила біля воріт. Наприкінці робочого дня через вікно магазину вона побачила, як до велосипеда підійшов раніше знайомий їй ОСОБА_2, відкотив його руками на декілька метрів після чого сів на нього та поїхав. Вона не мала можливості вийти з магазину та перешкодити ОСОБА_2 заволодіти велосипедом, оскільки в магазині були покупці і вона не могла залишити робоче місце. На наступний день вона дізналася, що велосипед знайшли в розібраному стані неподалік у річці в протилежному напрямку від того, куди поїхав на ньому обвинувачений. В подальшому її чоловік розмовляв із ОСОБА_2, просив повернути колесо, однак той став погрожувати, а тому вони звернулися в правоохоронні органи. Після цього, матір обвинуваченого повернула колесо її чоловікові.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.137), з якого вбачається, що працівником Верховинського ВП 19.08.2017 прийнято усну заяву від потерпілого ОСОБА_4 про те, що 25.06.2017 приблизно о 13.00 год. в с Пробійна Верховинського району від продуктового магазину, який належить ОСОБА_12, ОСОБА_2 викрав належний ОСОБА_4 велосипед марки «Либідь».

Довідкою ФОП ОСОБА_13 (а.с.140) про те, що вартість б/у велосипеда марки «Либідь» становить 2000 грн.

Таким чином винуватість обвинуваченого у скоєному є доведена повністю.

При цьому, судом не приймається до уваги показання обвинуваченого про відсутність його вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.185 КК України по епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_3, і такі спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами виходячи з наступного.

Як встановлено в ході судового слідства, і вказані обставини визнаються обвинуваченим, що в період з вечора 18.05.2017 по 00.30 год. 19.05.2017 обвинувачений ОСОБА_2 перебував разом з потерпілим ОСОБА_3 на місці події в ресторані «Панорама» готелю «Верховель», де вони спільно сиділи за одним столом та розпивали спиртні напої. Після скоєного злочину частину викраденого майна потерпілого було вилучено саме у обвинуваченого шляхом добровільної видачі працівникам поліції.

При цьому судом критично оцінюються покази обвинуваченого про те, що він зі згоди потерпілого заволодів його майном для зберігання, а саме: годинником, позолоченим ланцюжком та ключем, оскільки як зазначив в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3, своєї згоди на передачу вказаного майна обвинуваченому для його збереження він не давав, і таке вибуло з його володіння без його відома в період коли він заснув внаслідок випитої великої кількості алкогольних напоїв.

Крім цього, як зазначили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були присутні за одним столом із обвинуваченим та потерпілим, вони бачили, як обвинувачений власноручно знімав із шиї потерпілого ланцюжок жовтого кольору, а годинник уже певний час мав одягнутий на руці. При цьому з їхніх показів вбачається, що згоди на утримання вказаного майна в себе обвинувачений у потерпілого не з’ясовував, а лише в процесі заволодіння майном пояснював причину своїх дій.

До того ж така позиція обвинуваченого спростовується його ж показами про те, що ні наступного дня, ні в подальшому він жодних спроб розшукати потерпілого з метою повернення його майна не вживав, і лише частину майна добровільно видав через декілька днів на вимогу працівників поліції.

За таких обставин суд приходить до переконання, що обвинувачений достеменно знаючи про відсутність згоди власника на передачу йому для зберігання майна потерпілого, заволодів ним у протиправний спосіб в період, коли той через свій фізіологічний стан не усвідомлював факту протиправного вилучення майна, тобто вчинив таємне викрадення чужого майна. Вказаний висновок суду підтверджується додатково і протоколом про відібрання усної заяви у потерпілого, з якого вбачається, що на момент звернення потерпілого в правоохоронні органи ОСОБА_3 не пам’ятав у який спосіб та внаслідок чиїх конкретно дій вибуло із його володіння зазначене майно.

У зв’язку із наведеним суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.

Також суд вважає, що дії обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України є кваліфіковані правильно, оскільки він повторно, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_4 на суму 2000 грн.

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, які пом’якшують покарання обвинуваченого в ході судового розгляду судом не встановлено.

При цьому судом не враховується запропонована слідством пом’якшуюча обставина покарання обвинуваченого за скоєний злочин по епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_4, як щире каяття та активне сприяння слідству у швидкому розкритті злочину з таких причин.

Як роз’яснив Верховний Суд у своїй постанові від 22.03.2018 у справі 759/7784/15-к, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Однак, в ході судового розгляду обвинувачений декілька разів змінював свою позицію щодо інкримінованого злочину, завдану злочином шкоду не відшкодував, за час розгляду кримінального провадження не здійснив спроб виправити наслідки вчиненого. В той же час потерпілий суду показав, що по даний час викрадений велосипед перебуває в розібраному стані, на його вимогу добровільно повернути колесо обвинувачений не реагував, і таке було повернуте в пошкодженому стані лише після його звернення в правоохоронні органи. А тому у суду відсутні підстави вважати, що на даний час обвинувачений усвідомив протиправність своїх дій, виявляє осуд своєї поведінки та відчуває щирий жаль з приводу скоєного.

Також суд вважає, що відсутні обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого.

Вмінена органами досудового розслідування обтяжуюча обставина покарання обвинуваченого за скоєний злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, а саме вчинення злочину щодо особи, що перебувала в безпорадному стані (у стані алкогольного сп’яніння), не підлягає врахуванню судом з таких мотивів.

На переконання суду, під безпорадним станом потерпілого слід розуміти обумовлений об’єктивними і суб’єктивними факторами стан особи, в якому вона не може чинити опір злочинцеві або уникнути злочинного посягання. При цьому, до характеристики безпорадного стану особи слід додати можливість поставлення потерпілої особи у такий стан самим суб’єктом злочину.

Однак, як встановлено судом, і вказані обставини визнаються як потерпілим, так і обвинуваченим, стан сильного алкогольного сп’яніння потерпілого виник внаслідок добровільного та спільного розпивання великої кількості алкогольних напоїв обвинуваченого з потерпілим протягом дня 18.05.2017. При цьому, жодних доказів про те, що обвинувачений примушував потерпілого до вживання алкогольних напоїв, або в інший протиправний спосіб спричинив сп’яніння потерпілого, судом не встановлено, що виключає перебування потерпілого на момент скоєння злочину у безпорадному стані.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує, що він вчинив злочини середньої тяжкості, у відповідності до вимог ст.89 КК України вважається не судимим, в той же час завдану злочинами шкоду не відшкодував, будучи особою молодого віку по місцю проживання характеризується посередньо як особа, що зловживає алкогольними напоями, ніде не працює.

А тому враховуючи наведені обставини, характер вчинених кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що його виправлення і перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства, і такому сприятиме покарання у виді обмеження волі, визначеному, як остаточне за правилами складання покарань за сукупністю злочинів. При цьому підстав для звільнення обвинуваченого від покарання у зв’язку із застосуванням до нього амністії суд не вбачає, оскільки обвинуваченим не наведено суду доказів про те, що на нього поширюються положення Закону України «Про амністію у 2016 році», і такі не здобуті в ході судового розгляду.

У відповідності до положень ст.100 КПК України слід вирішити питання про долю речових доказів.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту на строк 5 місяців, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначити остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 слід рахувати з дня прибуття і постановки його на облік у виправному центрі.

Речові докази:

-наручний годинник смарт та ключ повернути потерпілому ОСОБА_3;

-велосипед марки «Либідь», переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4, вважати повернутим за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд, який ухвалив рішення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: А.Б. Бучинський