Рішення № 74489605, 05.06.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/1696/18

Провадження №2/333/1365/18

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

05 червня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Єрохіної А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості спадкодавця за кредитним договором, -

встановив:

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості спадкодавця за кредитним договором,в якому просить стягнути на його користь з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 7 472,55 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що 15.03.2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № б/н,згідно вимог якого, ОСОБА_4 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 5300,00 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік (2,5 % на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, ОСОБА_4 порушувала вимоги кредитного договору, а саме: не виконувала в обумовлені строки зобов’язання щодо сплати кредиту та відсотків. 10.05.2016 року ОСОБА_4 померла. Спадкоємцями після її смерті є ОСОБА_2 та ОСОБА_2, які постійно проживали зі спадкодавцем і прийняли спадщину, тому відповідно до ст. 1268 ЦК України є відповідальні за кредитні зобов’язання ОСОБА_4

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримав викладене в позовній заяві, наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити їх в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_2 повідомлені судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи (через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України), повторно у судове засідання не з’явились та не повідомили суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

15.03.2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (банк), та ОСОБА_4 (позичальник) було укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого, банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 5300,00 грн. Кредит був наданий на умовах його забезпечення строковості, повернення та плати за користування. Позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 30% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Вказаний договір складається із заяви позичальника (а.с.8) та умов і правил надання банківських послуг (а.с. 9-42). ОСОБА_4 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами банку, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до кредитного договору (умов надання споживчого кредиту фізичним особам) позичальник зобов’язаний погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотків, винагороду й неустойку (штраф, пеню), не пізніше дати, зазначеної в повідомленні банку.

Згідно п. 2.1.1.7.6 договору б/н від 15.03.2011 року при порушенні позичальником строків по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку судовий штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Пунктом 2.1.1.12.6.1 зазначеного договору, у разі виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

ОСОБА_4 вимоги кредитного договору № б/н від 15.03.2011 року не виконала, в обумовлені строки кредит та відсотки по ньому не сплатила. Станом на 10.08.2017 року у ОСОБА_4 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 7 472 грн. 55 коп., а саме: 5 811 грн. 00 коп. – заборгованість за кредитом; 1 661 грн. 55 коп. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

10.05.2016 року ОСОБА_4 померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть, серія І-ЖС № 359944, виданим Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у зв’язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов’язання, які нерозривно пов’язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 12170 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

Згідно копії спадкової справи № 622/2016, заведеної в Шостій Запорізькій державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_4, померлої 10.05.2016 року з заявами про прийняття спадщини за законом звернулись ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, які мешкають і зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 а, кв. 34 і на час смерті спадкодавця мешкали разом з останньою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору № б/н від 15.03.2011 року позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (банк), надав кредит ОСОБА_4, яка умови кредиту не виконала та померла 10.05.2016 року. Спадкоємці після її смерті відповідачі по справі, тому є підстави для стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_2 на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту та відсотках відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним, достовірним та допустимим доказом по справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 522, 530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1, 1218, 1219, 1268 ЦК України, ст.ст. 4,12,13,76,81,141,280,289 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості спадкодавця за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (на розрахунковий рахунок №29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 7 472 (сім тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 55 коп. заборгованості по кредитному договору № б/н від 15.03.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (на розрахунковий рахунок №29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області, через Комунарський суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 06.06.2018 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод