Ухвала суду № 74489331, 05.06.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4823/18

Провадження № 4-с/344/78/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу спадкоємця ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2, зацікавлені особи: Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» на дії державних виконавців Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4, ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

Спадкоємець ОСОБА_1 ОСОБА_6 звернувся в суд із скаргою, згідно якої просив визнати дії державних виконавців Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 при виконанні виконавчих проваджень № 34544897 та № 34545000 незаконними та такими, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», зобов’язати державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_5 винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 34544897 (ч. 3 п. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»), про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» 386413,46грн. заборгованості, 1700грн. витрат по оплаті судового збору та 120грн. витрат по оплаті ІТЗ розгляду справи із зняттям арешту з майна померлої ОСОБА_1, накладеного постановою про арешт майна боржника від 05.10.2012 року та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 34545000 (ч. 3 п. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження») про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» 386413,46грн. заборгованості, 1700грн. витрат по оплаті судового збору та 120грн. витрат по оплаті ІТЗ розгляду справи із зняттям арешту з майна ОСОБА_6 накладеного постановою про арешт майна боржника від 05.10.2012 року.

Мотивував тим, що 29.01.2018 року він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка складається із заставленого ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» майна. Від державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори 29.01.2018 року скаржнику стало відомо, що 05.10.2012 року державним виконавцем у ВП № 34544897 винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1, згідно виконавчого листа № 2-3347/2011 від 03.11.2011 року, яке уже перебувало під заставою у стягувача ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» і для початку процедури оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_1 необхідно зняти арешт із її майна, накладеного державним виконавцем 05.10.2012 року. Крім цього нотаріус повідомив, що державним виконавцем у ВП № 34545000 винесено постанову про арешт майна солідарного боржника ОСОБА_6 згідно виконавчого листа № 2-3347/2011 від 03.11.2011 року. 07.02.2018 року скаржник як один із спадкоємців ОСОБА_1 звернувся до начальника Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області із заявою про надання можливості ознайомитись із матеріалами ВП № 34544897 та ВП № 34545000 та отримати з них необхідні копії. Ознайомившись із даними виконавчими провадженнями, 13.03.2018 року начальнику Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області скаржником було направлено дві заяви щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 34544897 (ч. 3 п. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»), про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» 386413,46грн. заборгованості, 1700грн. витрат по оплаті судового збору, та 120грн. витрат по оплаті ІТЗ розгляду справи, із зняттям арешту з майна померлої ОСОБА_1, накладеного постановою про арешт майна боржника від 05.10.2012 року, та № 34545000 (ч. 3 п. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження») про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» 386413,46грн. заборгованості, 1700грн. витрат по оплаті судового збору, та 120грн. витрат по оплаті ІТЗ розгляду справи, із зняттям арешту з майна ОСОБА_6, накладеного постановою про арешт майна боржника від 05.10.2012 року, у зв’язку із смертю боржника ОСОБА_1

04.04.2018 року до представника скаржника зателефонував державний виконавець Баран Д.І., який повідомив, що заяви ОСОБА_6 отримали добро від начальника ВДВС і потрібно прийти для вирішення деяких нюансів. Коли представник прийшов у ДВС, йому повідомили, що для отримання необхідної постанови треба сплатити за померлу ОСОБА_7 38641,35грн. виконавчого збору. На таку пропозицію представник скаржника відповідь що це протизаконно, та йому повідомлено, що тоді заяви залишаться без задоволення. 12.04.2018 року представником скаржника отримано інформацію від начальника Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, якою повідомлено що в задоволенні заявлених вимог скаржника щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 34544897 та ОСОБА_6 у виконавчому провадженні № 34545000 відмовлено.

Зазначає, що дані відповіді прийняті з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та ЦК України, оскільки у заявах ОСОБА_6 ставив питання про винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень, однак у інформаційних листах взагалі відсутні відповіді на дані питання, постанови про відкриття виконавчих проваджень не містять резолютивної частини рішення Івано-Франківського міського суду від 27.04.2011 року в тому числі стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором № 02/238Ф від 09.11.2007 року, та в порушення вимог ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції 2012 року, відкрито два виконавчі провадження замість одного про стягнення заборгованості в солідарному порядку. Тому виконавче провадження № 34545000 щодо ОСОБА_6 взагалі відкрито незаконно і підлягає закриттю. Даних про отримання боржниками постанов про відкриття провадження та постанов про накладення арешту на майно немає. У постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 30.06.2016 року у ВП № 34544897 взагалі вказано, що при проведенні виконавчих дій майна придатного для звернення стягнення не виявлено, в той час коли спірне майно перебувало під заставою у ПАТ «ОСОБА_3 Ворота», та ще й під арештом ВДВС. Не зрозумілим є те, що якщо придатного майна для звернення стягнення не виявлено, чому не знято арешт з майна, якого немає. З 02.10.2012 року на виконанні перебуває виконавче провадження № 34544897 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» вказаного вище боргу та судових витрат. Проте 26.12.2013 року ОСОБА_7 померла. До 26.12.2013 року вона, не знаючи про будь-які виконавчі провадження, добровільно проводила всі сплати по даному кредитному договору, про що працівниками ВДВС надано копії квитанцій за 2011-2013 роки, всього на суму 111138грн. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15.07.2015 року у справі № 344/8654/15-ц провадження у справі за позовом ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» до ОСОБА_1, ОСОБА_6Д, про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрито. В ухвалі вказано, що згідно з відповіддю Першої нотаріальної контори від 10.07.2015 року згідно з даними Спадкового реєстру спадкова справа заведена за претензією кредитора ПАТ «ОСОБА_3 Ворота». Про наявність такої ухвали суду, факту смерті 26.12.2013 року ОСОБА_1, та відкриття спадкової справи за претензією кредитора, стягувач у порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження» умисно не поставив до відома державних виконавців, які продовжували здійснювати виконавчі дії у вказаних виконавчих провадженнях щодо померлої особи та її поручителя. 29.12.2015 року головним державним виконавцем Брошняк В.В. винесено постанову про повернення виконавчого документу № 34545000 стягувачу згідно з п.2 ч.1 ст. 47 (відсутність у боржника майна). 30.06.2016 року старшим державним виконавцем Созанським С.Д. винесено постанову про повернення виконавчого документу № 34544897 стягувачу згідно з п.2 ч.1 ст. 47 (відсутність у боржника майна), хоча ще 26.12.2013 року ОСОБА_7 померла.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи – сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника, закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Згідно з ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документу суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії зв'язку із закінченням виконавчого провадження. про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

Порука або застава, встановлена іншою особою припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником (ст. 523 ЦК України).

У разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки спадкоємцями ОСОБА_1 є двоє її синів - ОСОБА_6 та ОСОБА_6, тому скаржник ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 523 ЦК України як поручитель не погоджується забезпечувати виконання зобов’язання новими боржниками - спадкоємцями. Порука ОСОБА_6 припиняється, оскільки він як поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новими боржниками - спадкоємцями.

Скаржник ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_8 в судовому засіданні вимоги скарги підтримали.

Представники зацікавленої особи Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в судовому засіданні скаргу заперечили, посилаючись на відзив на скаргу (а.с.46-48).

Представник зацікавленої особи ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши скаржника та його предстаника, представників зацікавленої особи, дослідивши матеріали скарги, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги та заперечення на них, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Обов'язковість рішення суду як однієї з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Ч. 1 ст. 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.04.2011 року у справі № 0907/2-3347/2011 позов ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» до ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та судових витрат задоволено, стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» 386413,46грн. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 02-238Ф від 09.11.2007 року, укладеним між АКБ «ОСОБА_3 Ворота» та ОСОБА_1, 1700грн. судового збору та 120грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (а.с.41-42).

03.11.2011 року на підставі вказаного рішення Івано-Франківським міським судом видано виконавчий лист №0907/2-3347/2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою ВП № 34544897 від 03.10.2012 року державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 0907/2-3347/2011 виданого 03.11.2011 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» 386413,46грн. заборгованості, 1700грн. витрат по сплаті судового збору та 120грн. витрат по оплаті ІТЗ розгляду справи (а.с.5,52).

Постановою ВП № 34544897 від 05.10.2012 року державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_4 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.6,53).

Постановою ВП № 34545000 від 03.10.2012 року державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 0907/2-3347/2011 виданого 03.11.2011 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» 386413,46грн. заборгованості, 1700грн. витрат по сплаті судового збору та 120грн. витрат по оплаті ІТЗ розгляду справи (а.с.11,51).

Постановою ВП № 34545000 від 05.10.2012 року державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_4 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_6 (а.с.12,50).

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати необхідних заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема державний виконавець повинен здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

29.12.2015 року головним державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_10 винесено постанову про повернення виконачого документа стягувачеві ВП № 34545000, якою виконавчий лист № 0907/2-3347/2011 щодо боржника ОСОБА_6 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки при проведенні виконавчих дій майно придатне для звернення стягнення не виявлено (а.с.13,49), що також підтверджується інформацією про виконавче провадження (а.с.14-16).

30.06.2016 року старшим державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_11 винесено постанову про повернення виконачого документа стягувачеві ВП № 34544897, якою виконавчий лист № 0907/2-3347/2011 щодо боржника ОСОБА_1 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки при проведенні виконавчих дій майно придатне для звернення стягнення не виявлено (а.с.7,54), що також підтверджується інформацією про виконавче провадження (а.с.8-10).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.47 Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Скаржником зазначено, що до 26.12.2013 року ОСОБА_7 добровільно проводила всі сплати по даному кредитному договору, про що долучено копії квитанцій за 2011-2013 роки (а.с.32,33,34,35,36,37,38).

ОСОБА_7 померла 26.12.2013 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-НМ № 175396 (а.с.39), та ОСОБА_6 є її спадкоємцем, про що надав копію свідоцтва про народження серії 1-НМ № 169591(а.с.26), також надано копію довідки про проживання № 54 від 23.04.2018 року, виданої Хриплинською сільською радою Івано-Франківської міської ради (а.с.27).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15.07.2015 року у справі № 344/8654/15-ц провадження в справі за позовом ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито на підставі ст. 205 ч. 1 п. 6 ЦПК України (а.с.40).

ОСОБА_6 зазначив, що був поручителем ОСОБА_1 згідно Договору поруки № 63 від 09.11.2007 року, укладеному між АКБ «Золоті Ворота» та ОСОБА_6, відповідно до якого поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань за Договором № 02/238Ф про надання споживчого кредиту від 09.11.2007 року (а.с.28), крім цього між банком та ОСОБА_1 09.11.2007 року було укладено договір іпотеки (а.с.29-31).

07.02.2018 року ОСОБА_6 звернувся до начальника Івано-Франківського МВ ДВС із заявами про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с.17,18).

09.03.2018 року ОСОБА_6 звернувся до начальника Івано-Франківського МВ ДВС із заявами про винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень № 34544897 та ВП № 34545000, у зв'язку із смертю боржника ОСОБА_1, а також зняття арешту з майна боржників, накладених постановими від 05.10.2012 року (а.с.19-20,21-22).

11.04.2018 року та адресу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 Івано-Франківським МВ ДВС ГТУБ в Івано-Франківській області було надіслано відповіді про надання інформації № 02-19/В-23/, відповідно до яких відмовлено у задоволенні заяв (а.с.23,24).

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Статтею 523 ЦК України визначено, що порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Пунктом 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Представниками зацікавленої особи Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області в судовому засіданні зазначено, що на адресу Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області не надходило документів, які б слугували підтвердженням смерті боржника та відповідно стали б підставою винесення постанови про закінчення виконавчого провадження керуючись п.1 ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» до винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувану від 30.06.2015 року.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч.2 ст. 451 ЦПК України).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши чи діяв державний виконавець відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає що скарга не підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що державний виконавець при винесенні постанов про повернення виконавчого документу стягувачеві діяв у спосіб та в межах наданих повноважень. Крім цього у державного виконавця Баран Д.І. не перебували на виконанні зазначені скаржником виконавчі провадження, а тому відповідно по даних виконавчих провадженнях він не міг вчинити порушення. Скаржником не надано жодних документів на підтвердження про те, що він є спадкоємцем померлого боржника ОСОБА_1, на підставі чого він звернувся із вказаною скаргою, посилаючись на ст. 523 ЦК України, (надані ним копія свідоцтва про народження та копія довідки про проживання не свідчить про те, що він є спадкоємцем майна померлої). Також, слід зазначити, що вимоги скарги про зобов’язаня державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_5 винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 34544897 (ч. 3 п. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»), із зняттям арешту з майна померлої ОСОБА_1, накладеного постановою про арешт майна боржника від 05.10.2012 року та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 34545000 (ч. 3 п. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження») із зняттям арешту з майна ОСОБА_6 накладеного постановою про арешт майна боржника від 05.10.2012 року, не можуть бути задоволенні, оскільки на час розгляду скарги дежавним виконавцем винесені постанови про повернення виконавчих документів,які набрали законної сили, а тому виконавче провадження вважається закінченим.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статті 124 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись статтями 447, 451, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги спадкоємця ОСОБА_6 ОСОБА_1 ОСОБА_2, зацікавлені особи: Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ПАТ «ОСОБА_3 Ворота» на дії державних виконавців Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя О.А. Татарінова

Повний текст ухвали складено 05 червня 2018 року.