Рішення № 74488774, 30.05.2018, Лугинський районний суд Житомирської області

Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 281/557/17

Провадження по справі 2/281/8/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року смт Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Данчука В. В.,

за участю секретаря Миколайчук Н. М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4,

третьої особи ОСОБА_5,

представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Липниківської сільської ради Лугинського району Житомирської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог – ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 (далі – позивач) звернулася до суду з указаним позовом. Свої вимоги обгрунтовує тим, що після смерті її батька – ОСОБА_9, який помер 22.09.1999 року, відкрилася спадщина у вигляді майнового та земельного паїв, а також житлового будинку з надвірними будівлями в с. Осни, Лугинського району, Житомирської області. Спадкоємцями першої черги за законом були діти померлого: ОСОБА_10, ОСОБА_7 та позивач у рівних долях. В установлений строк ні позивач, ні її брати в нотаріальну контору для отримання спадщини не звертались, домовленості про розподіл спадкового майна між ними не було. У жовтні 1999 року позивач та ОСОБА_10 фактично вступили у володіння частиною спадкового майна, зокрема, позивач із господарства померлого батька взяла корову, стола, постільні речі, посуд, господарський інвентар. Решту майна взяв ОСОБА_10 Також, позивач отримала в сільській раді майнові сертифікати (паї) на майно в КСП "Липники". ОСОБА_7 спадщину не прийняв, собі із спадкового майна нічого не взяв. Про те, що ОСОБА_10 у 2003 році таємно від ОСОБА_1 звернувся в Лугинську державну нотаральну контору та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 2,32 в умовних кадастрових гектарах на підставі сертифікату серії ЖТ № 0287434 вона дізналась випадково в 2017 році, тому вважає, що свідоцтво про право на спадщину за законом видане Лугинською державною натаріальною конторою 02.08.2003 року на ім’я ОСОБА_10 слід визнати недійсним.

Ухвалами Лугинського районного суду Житомирської області від 27.09.2017 року та від 07.02.2018 року було залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_7

У судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали, просили про їх задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представник третьої особи просили відмовити у задоволенні позову. Зазначили, що ОСОБА_10 після смерті свого батька ОСОБА_9 спадщину оформив у встановленому законом порядку. Натомість позивач у встановленому законом порядку до нотаріуса не звернулася. З позовом про встановлення факту прийняття спадщини до суду не зверталася.

Трятя особа ОСОБА_7 у судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.07.1999 року померла мати позивача – ОСОБА_12, а 22.09.1999 року помер її батько – ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтв про смерть серії І-ТП № 257899 від 12.07.1999 року та серії І-ТП № 257957 від 23.09.1999 року (а. с. 3).

Відповідно до довідки Липниківської сільської ради Лугинського району № 198 від 27.02.2018 року ОСОБА_9 на день своєї смерті проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 один.

Позивач є донькою ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії ІІ-УР № 412935 від 11.04.1961 року (а. с. 4).

Відповідно до оспорюваного свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.08.2003 року спадкоємцем майна померлого ОСОБА_9 є його син – ОСОБА_10 Спадкове майно на яке видано свідоцтво складається з права на земельну частку (пай) КСП "Липники" с. Липники, Лугинського району, Житомирської області належного померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку /пай/ серії ЖТ № 0287435 КСП "Липники" с. Липники, Лугинського району виданого Лугинською райдержадміністрацією 28.10.1997 року. Розмір вказаної земельної частки (пай) становить 2,32 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі /на місцевості/, що підтверджується копією матеріалів спадкової справи (а. с. 2, 123).

21.04.2015 року помер ОСОБА_10, що підтверджкється копією повторного свідоцтва про смерть серії І-ТП № 296898 від 05.04.2017 року (а. с. 8).

Відповідно до копії заповіту від 23.10.2013 року ОСОБА_10 заповів державні акти на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 544244, серія ЯМ № 544243, серія ЯМ № 544245, серія ЯМ № 544246 видані 27.05.2011 року на підставі розпорядження № 122 голови Лугинської РДА – ОСОБА_5.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Заявивши позовні вимоги про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним до відповідача – Липниківської сільської ради Лугинського району Житомирської області, позивачем не зазначено, та в ході судового розгляду не доведено, що відповідач порушив, невизнав або оспорював права, свободи чи законні інтереси позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Позивачем не доведено того, що ОСОБА_10 не мав права на спадкування після смерті свого батька ОСОБА_9

Згідно зі ст. 549 ЦК України 1963 року, яка діяла на момент смерті ОСОБА_9, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

У судовому засіданні встановлено і не заперечувалося позивачем та представником позивача те, що ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріуса не зверталася, юридично спадщину не прийняла, судового рішення про встановлення факту фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_9 не надала.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що є рідною сестрою померлого ОСОБА_9 Зазначила, що діти ОСОБА_9 взяли частину спадкового майна після його смерті. Дані покази суд вважає не мають доказового значення з огляду на предмет та підстави позову у справі про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним де відповідачем виступає Липниківська сільська рада Лугинського району Житомирської області, так як, позивачем не ставилася вимога про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9

У ході судового розгляду позивачем не доведено неправомірність дій Липниківської сільської ради Лугинського району Житомирської області при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.08.2003 року на ім’я ОСОБА_10, оскільки оспорюване свідоцтво було видане державним нотаріусом Лугинської державної нотаріальної контори. Також суд звертає увагу, що вирішення даного питання не є юрисдикцією Липниківської сільської ради Лугинського району Житомирської області

Позивачем ні в позовній заяві ні в ході судового розгляду жодні правові підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним не зазначалися, судом в ході розгляду справи не встановлені.

Під час проведення підготовчого судового засідання позивачем не заявлялося клопотання щодо заміни неналежного відповідача чи залучення інших осіб в якості співвідповідачів, не змінювався предмет чи підстави позову, а тому, заявлені вимоги до Липниківської сільської ради Лугинського району Житомирської області є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Липниківської сільської ради Лугинського району Житомирської області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним слід відмовити.

На підставі ст. 16, 1301 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Липниківської сільської ради Лугинського району Житомирської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог – ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області.

Суддя: В. В. Данчук

Повний текст рішення суду виготовлено 06.06.2018 року.